ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р. |
№ 157/13-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді |
І.Ходаківської |
суддів : |
Г.Савенко Т.Данилової |
перевіривши матеріали касаційної скарги |
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 |
на постанову |
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року |
у справі |
№ 157/13-06 господарського суду Київської області |
за позовом |
ВАТ “Трібо” |
до про |
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель |
|
|
за участю представників сторін:
позивача: Манжос М.В. дов № 33/2332 від 23.10.06р.
відповідача: не з'явився.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 23.11.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 06.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого судді Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П. прийнято до провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Розгляд касаційної скарги призначено на 19.10.2006 року.
У зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення слухання справи, ухвалою колегії суддів у складі: головуючого судді -Ходаківської І.П., суддів Савенко Г.В., Волковицької Н.О. від 19.10.2006 року розгляд справи відкладено на 23.11.2006 року (склад колегії було змінено розпорядженням заступника Голови вищого господарського суду України від 17.10.2006 року, оскільки суддя Першиков Є.В. перебував у відрядженні).
23.11.2006 року справа № 157/13-06 слухалась колегією суддів у складі: головуючого судді Ходаківської І.П., Савенко Г.В., Данилової Т.Б. (розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 22.11.2006 року).
Рішенням господарського суду Київської області від 08.06.2006 р. по справі № 157/13-06 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.12.2005 р. за реєстровим № НОМЕР_1, укладеним між ВАТ «Трібо»та СПД ОСОБА_1; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 24.12.2005 р. за реєстровим № НОМЕР_2, укладеним між ВАТ «Трібо»та СПД ОСОБА_1. Стягнуто з СПД ОСОБА_1державне мито у сумі 170 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року рішення господарського суду Київської області від 08.06.2006 року у справі № 157/13-06 залишено без змін.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року у справі № 157/13-06, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а висновки викладені в ній не відповідають обставинам справи, тому просить її скасувати та залишити позов без розгляду.
23.11.2006 року від ВАТ «Трібо»надійшов відзив на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 У відзиві, зокрема, зазначено, що доводи, викладені у касаційній скарзі є неогрунтованими.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року у справі № 157/13-06 господарського суду Київської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем 24.12.2005 р. було укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель, які передбачали відчуження нежитлових будівель літ. «О», «П», «І», «Ц»та нежитлових споруд: навіс літ. «Н», майданчик для зберігання каучуку №№ 59-62, огорожа №№ 23-25, залізнична колія №89 та частина залізничної колії №88 (381 пог. м.), частина огорожі № 68 (586 г. м.), - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказані договори було посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 за реєстровими №№НОМЕР_1, НОМЕР_2. Право власності на відчужене згідно з договорами нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем, що підтверджується витягами від 28.12.2005 р. за №НОМЕР_3 та за № НОМЕР_4 (що підтверджується матеріалами справи).
Ухвалою Дарницького районного суду від 21.11.2005 р. (суддя Щасна Т.В.) було заборонено ВАТ «Трібо»відчужувати шляхом вчинення будь-яких правочинів належні йому активи, зокрема, відчужувати нерухоме та рухоме майно, правокористування земельними ділянками та інші матеріальні чи нематеріальні активи (крім випадків виплати заробітної плати, сплати податків (зборів, обов'язкових платежів)(п.3 резолютивної частини ухвали Дарницького районного суду). Тобто 21.11.2005 року було обмежено цивільну дієздатність позивача.
Отже господарські суди дійшли цілком правомірного висновку, що з 21.11.2005 р. відкрите акціонерне товариство “Трібо” не мало права здійснювати дії щодо відчуження нерухомого майна. Зазначена заборона виникла в день прийняття ухвали (21.11.2005 р.) незалежно від того чи передавалась ухвала суду до державної виконавчої служби для здійснення виконавчих дій.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Господарським кодексом України. Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами
Відповідно до ч.І ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, постанова апеляційної інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Керуючись ст.ст.111-5 , 111-7 ,111-9 , 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року у справі № 157/13-06 залишити без змін.
Головуючий - суддя І.Ходаківська
Судді Г.Савенко
Т.Данилова