Справа № 22ц-12068/2007                                    Головуючий у 1 інстанції - Турік В.П.

Категорія - 21 (І)                                                               Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

 Іменем   України

2007р. грудня «11» дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:                            Неклеси В.І.

суддів:                                       Михайлів Л.В.,  Корноух В.В.

при секретарі                          Бондаренко І.В.

за участю: ОСОБА_2,  ОСОБА_1,  ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Придніпровська залізниця» на рішення Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 05 вересня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Придніпровська залізниця» про відшкодування шкоди,  -

встановила:

Рішенням Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 05 вересня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1,  стягнуто з державного підприємства «Придніпровська залізниця» на його користь 3879 грн. - доплату за автомобіль,  який виділено йому Головним управлінням праці та соціального захисту населення. Доплату зробив особисто у зв'язку із змінами цін на автомобілі.

В апеляційній скарзі відповідач - державне підприємство «Придніпровська залізниця» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1,  посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідач вважає,  що суд не врахував,  що саме Головне управління праці і соціального захисту населення своєчасно не виконало рішення суду від 22 вересня 2004 року про придбання автомобіля інваліду ОСОБА_1,  а тому не має підстав стягувати суму у зв'язку з подорожчанням автомобіля,  з підприємства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції позовних вимог,  колегія вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановленою,  що 29.09.1965 року стався нещасний випадок з ОСОБА_1,  який при переході через залізничну колію був збитий потягом відповідача.

Внаслідок нещасного випадку йому було ампутовано праву ногу і за висновком МСЕК від 6.02.1967 року встановлена друга група інвалідності.

За висновком обласної МСЕК від 16.02.2004 року ОСОБА_1 потребує спеціального засобу пересування - автомобіля з ручним керуванням.

Відповідно до рішення Дзержинського суду від 22 вересня 2004 року,  яке набрало чинності,  стягнуто з державного підприємства «Придніпровська залізниця» 16415 грн. - вартість автомобіля на час ухвалення рішення суду.

Вказана сума перерахована Головному управлінню праці і соціального захисту населення Дніпропетровської обласної адміністрації для придбання автомобіля ОСОБА_1

У вересні 2005 року ОСОБА_1 отримав автомобіль Таврія ЗАЗ-110270,  вартість якого склала 20294 грн. 01коп. (а.с. 8).

При цьому,  ОСОБА_1 доплатив різницю у вартості автомобіля і стягнутої суми за рішенням суду. Різниця виникла у зв'язку з подорожчанням автомобілів.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 3879 грн.,  сплачених ним при отриманні автомобіля,  районний суд виходив із вимог  ст.  1195 ч.1 ЦК України про зобов'язання винної особи відшкодувати у повному обсязі шкоду завдану каліцтвом.

Такий висновок є правомірним і відповідає вимогам норм матеріального права.

Колегія суддів,  при цьому враховує рішення районного суду від 22 вересня 2004 року про стягнення сум на придбання автомобіля з відповідача,  а також те,  що норма п.25 абз.2 Порядку забезпечення автомобілями,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.1997 року №999,  який діяв на час виниклих правовідносин ,  регламентує можливість оплати вартості автомобіля за рахунок підприємства для осіб,  які визнані інвалідами внаслідок каліцтва від джерел підвищеної небезпеки й їх інвалідність не пов'язана із трудовим каліцтвом,  що настало від нещасного випадку на виробництві.

Згідно матеріалів справи,  рішенням Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 29.09.2003 року встановлена саме вина відповідача в каліцтві ОСОБА_1 і цей випадок не пов'язаний з роботою позивача на підприємстві.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те,  що шкода,  в даному випадку,  завдана позивачеві внаслідок невиконання рішення суду від 22.09.2004 року Головним управлінням праці і соціального захисту населення,  з урахуванням вищенаведеного та положень закону про відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Таким чином,  висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону,  а справу вирішено з дотриманням процесуальних норм.

За   таких   обставин    рішення    суду    першої   інстанції   є   законним    і

обґрунтованим.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 05 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.