ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа № 919/884/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євій К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Спеціалізованого санаторія ім. М.О. Семашка

(вул. Луговського, 6, м .Ялта, смт. Сімеїз, 98680)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра 2011"

(вул. Астана Кесаєва, 3 А, м. Севастополь, 99038)

про примусове виконання зобов'язань за договором

за участю представників сторін:

позивача - Високопояса М. А - довіреність б/н від 24.04.2012;

відповідача - Пшеничного С. В - довіреність №03 від 02.01.2013, дійсна до 31.12.2013.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року спеціалізований санаторій імені М.О. Семашка (далі - позивач, Санаторій) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра 2011" (далі - відповідач, ТОВ "Деметра 2011") про зобов'язання виконати умови договору від 16.02.2012 про внесення змін до договору купівлі-продажу від 15.02.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що враховуючи вимоги пункту 3.2 договору від 15.02.2012 року, зобов'язання передбачене пунктом 1 договору від 16.02.2012 року підлягало виконанню в строк до 16.03.2012 року, яке виконане не було.

Ухвалою суду від 01.08.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.08.2013.

Відповідно до заперечення відповідача на позовну заяву, останній зазначив, що ним повністю виконаний його обов'язок по внесенню оплати за придбане майно на підставі чого 15.02.2012 відбулася передача майна за актом приймання - передачі об'єкту нерухомого майна, відповідно до якого покупцем оплачено майно у повному обсязі тобто всі юридично значимі дії з оплати нерухомого майна були здійснені покупцем 15.02.2012 р. безпосередньо у день укладення договору, та до моменту внесення змін в реквізити продавця, на відповідний розрахунковий рахунок Державного бюджету України. Вважає, що у зв'язку з укладенням договору про внесення змін до договору купівлі продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Мукатіним В.С від 16.02.2012 р. за реєстровим номером № 294, ніяких юридично значимих наслідків для позивача - Спеціалізованого санаторія ім. М.О. Семашка не наступило (арк. с 105-107).

У судовому засіданні 27.08.2013 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.09.2013 представник позивача надав суду клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, розгляд якого було відкладено до 18.09.2013.

У зв'язку з оголошенням вступної та резолютивної частини 18.09.2013 необхідність щодо розгляду клопотання про продовження строків розгляду справи відпала, тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання представнику позивача стосовно продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв'язку з тим, що спір вирішено у межах двох місяців від дня одержання справи та немає необхідності його продовжувати.

Справа розглядалась у судових засіданнях 27.08.2013 року, 10.09.2013 року та 18.09.2013 року.

Крім викладеного судом встановлено, що 15.02.2012 Держава в особі Міністерства праці та соціальної політики України, від імені якого на праві оперативного управління діяв Спеціалізований санаторій ім. М.О. Семашка (продавець) та ТОВ "Деметра 2011" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі -договір). Договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Мукатіним В.С. 15.02.2012 та зареєстрований в реєстрі за №272 (далі - договір-1)(а.с.7-10).

Відповідно до розділу 1 договору-1 продавець продає, а покупець купує об'єкт нерухомого майна -нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вулиця Володимира Луговського (вулиця Морська), будинок 4 (чотири) (далі - «Нерухоме майно»).

Згідно з пунктом 2.1 договору-1 продаж майна, вказаного у п. 1.3. цього договору вчинено за ціною, яка склалася за підсумками проведеного аукціону, у розмірі 2 563 057,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 427 176,20 гривень.

Відповідно до пункту 3.2. договору, суму, що вказана у пункті 2.1 цього договору, тобто 2 563 057,20 гривень у тому числі ПДВ 20% - 427 176,20 гривень за вирахуванням попередньо внесеного гарантійного внеску у розмірі 233 005,20 гривень без ПДВ, розміром 2 330 052,00 гривень, яка складається з: - 1 902 875,80 гривень;

- ПДВ 20% від ціни «Нерухомого майна» - 427 176,20 гривень.

Покупець зобов'язаний сплатити протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання цього договору. Строк оплати за придбане майно може бути продовжений ще на 30 (тридцять) календарних днів за умови сплати покупцем не менш як 50 відсотків від ціни продажу майна з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 сторони визначили, що всі розрахунки за «Нерухоме майно» здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця за реквізитами: отримувач У ДКСУ в м Ялта, код ЄДРПОУ 38027563, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК, код банку отримувача 824026, № рахунку 31110115700039.

Цей договір купівлі-продажу є підставою для внесення покупцем коштів до банківської установи як оплати за придбане майно.

Відповідно до пункту 3.5 договору, сторони домовились між собою, що моментом здійснення розрахунків за цим договором є факт надходження грошових коштів на рахунок продавця.

Відповідно до розділу 10, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення.

Актом приймання-передачі об'єкту нерухомого майна від 15.02.2012, нерухоме майно -нежитлові будівлі та споруди за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Сімеїз, вулиця Володимира Луговського (вулиця Морська), будинок 4, було передано продавцем покупцю (а.с. 12).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» нежитлові будівлі за адресою Автономної Республіки Крим, м. Ялта, смт Сімеїз, вулиця Володимира Луговського (вулиця Морська), будинок 4 на праві власності знаходиться у товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра 2011" на підставі договору купівлі - продажу /272/15.02.2012/ зареєстрованим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Мукатіним В.С, та на підставі акту прийняття - передачі /15.02.2012/.

16.02.2012 сторони уклали договір про внесення змін до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Мукатіним В.С. від 15.02.2012 за реєстровим №272 (а.с.13), за змістом пункту 1 якого сторони домовилися внести зміни до тексту договору-1 та викласти пункту 3.3 у наступній редакції:

"Всі розрахунки за «Нерухоме майно» здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця за реквізитами: р/р №35227001000107 ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026.

Цей договір є підставою для внесення покупцем коштів до банківської установи як оплату за придбане майно" (далі - договір-2) (а.с.13).

Відповідно до пункту 3. договору-2 цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і є невід'ємною частиною договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Мукатіним В.С « 15» лютого 2012 року за реєстровим № 272 і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Посилаючись на відсутність надходжень від відповідача коштів на рахунок, встановлений договором-2, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача виконати вимоги пункту 1 договору-2.

Вивчивши матеріали по справі, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір купівлі - продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони домовилися, що моментом здійснення розрахунків за договором-1 є факт надходження грошових коштів на рахунок продавця (п. 3.5 договору).

Відповідно до п.3.1 договору-1 до його укладення покупцем сплачений Товарній біржі "ІННЕКС" (організатор аукціону) гарантійний внесок учасника аукціону від 14 лютого 2012 року з продажу державного майна за лот.№2 у розмірі 233 005,20 гривень без ПДВ (платіжне доручення № 9 від 07.02.2012 року), який враховується як сплата за придбане «Нерухоме майно» та перерахований організатором аукціону на спеціальний розрахунковий рахунок продавця у казначействі (платіжне доручення №580 від 14.02.2012 року).

На виконання умов пунктів 3.2.,3.3 договору відповідачем перераховані грошові кошти у розмірі 2 330 052,00 грн та у повному обсязі зараховані 15.02.2012 до Державного бюджету на рахунок №31110115700039, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим. м.Сімферополь, код банку 824026, за кодом доходів 24060300 "Інші надходження", що підтверджується Довідкою від 06.04.2012 №03.0.12/1092 Управління державної казначейської служби України у м. Ялті (а. с 99).

Згідно з довідкою Управління державної казначейської служби України у місті Ялті від 01.03.2012 №03.0-12/802 Грошові кошти у розмірі 876571,20 грн. перераховані спеціалізованим санаторієм ім. М.О. Семашка у повному обсязі, зараховані 29.02.2012 до Державного бюджету на рахунок №31110115700039, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в АР Крим м. Сімферополь, код банку 824026, за кодом доходів 24060300 "Інші надходження" (а.с 100).

На підтвердження виконання умов договору - 1 сторонами укладено заяву від 15.02.2012 відповідно до якої сторони підтвердили відсутність один до одного будь-яких претензій майнового або матеріального характеру (а.с. 15).

Тобто, умови договору-1 щодо оплати за придбане майно виконані у повному обсязі 15.02.2012.

Також, належне виконання умов договору-1 неодноразово встановлювалось рішеннями суду, зокрема, рішенням господарського суду міста Севастополя №5020-511/2012 від 02.07.2012, залишеними без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 та ухвалою Вищого господарського суду від 10.10.2012 по зазначеній справі касаційну скаргу Спеціалізованого санаторія ім. М.О. Семашка повернуто скаржнику без розгляду (а.с 62-76).

Факт отримання позивачем коштів за передане за договором-1 нерухоме майно також встановлений постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 12.07.2012 по справі №2а-4720/12/0170/11, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2013 (а.с 83 -92).

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На підставі матеріалів справи та пояснень представника відповідача судом встановлено факт належного виконання сторонами умов договору - 1, продавцем було перераховано нерухоме майно покупцю за актом приймання - передачі та покупцем внесено оплату за нього. Факт виконання умов договору сторонами не заперечується, що також свідчить про досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, а отже про те, що договір є укладеним та умови його виконаними.

Оскільки договором-2 було внесено зміни до договору-1, які стосуються обов'язку відповідача щодо перерахування грошових коштів за отримане за договором-1 майно, який на час укладання договору-2 відповідачем вже було виконано у повному обсязі, то суд приходить до висновку, що укладення договору-2 ніяких юридично значимих наслідків для позивача та відповідача за ним не несе.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у позовній заяві просить зобов'язати відповідача виконати пункт 1 договору-2.

Пунктом 1 договору -2 визначено, що: "Сторони дійшли згоди внести зміни до тексту договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Мукатіним В.С. « 15» лютого 2012 року за реєстровим №272 та викласти пункту 3.3 розділу 3 "Порядок розрахунків за придбане майно" "Договору купівлі-продажу нерухомого майна" у такій редакції:

"Всі розрахунки за «Нерухоме майно» здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця за реквізитами: р/р №35227001000107 ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026.

Цей договір є підставою для внесення покупцем коштів до банківської установи як оплату за придбане майно".

Тобто, позивач фактично просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до договору-1, проте зазначені зміни фактично вже внесено з моменту набрання чинності договором-2.

Також суд звертає увагу позивача на те, що статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначено перелік способів захисту порушених прав.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про примусове виконання пункту 1 договору, що не узгоджується з вищевказаними способами захисту порушених прав.

Суд приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

За правилами статті 49 ГПК України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 82, 84-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 19.09.2013

Суддя О.С. Грицай