Справа №22ас-428/2007р.
Головуючий у першій
інстанції Пузіна В.І.
Категорія 19
Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Куцеконя І.П.,
суддів - Водяхіної Л.М., Сундукова В.М., при секретарі - Благовидові А.В.,
за участю представника Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя -Балдига Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 вересня 2007р.по справі за поданням начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Севастополі про зміну порядку виконання рішення Ленінського районного суду М.Севастополя від 29.08.199бр. за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007р. Начальник підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Севастополі звернувся до суду із поданням про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 серпня 1996р. по справі за скаргою ОСОБА_1на дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя (далі - УПтЗСН), яким постановлено зобов'язати УПтЗСН виплатити ОСОБА_1середню вартість путівки в України для самостійного санаторно-курортного лікування за 1995р. та щорічну одноразову винагороду за вислугу років за 1995р.у розмірі двохмісячної суми пенсії.
Ухвалою Ленінського районного м. Севастополя від 27 вересня 2007р. подання задоволено та ухвалено порядок виконання рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 28 серпня 1996р. змінити на стягнення з УПтЗСН на користь ОСОБА_1 компенсації середньої вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування або відпочинку за 1995р. та щорічної одноразової винагороди за вислугу років за 1995р. у розмірі двохмісячної суми пенсії.
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в апеляційній скарзі, в просить скасувати ухвалу суду, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не враховано той факт, що Законами України про бюджети на 1999-2007р.р. фінансування вказаних соціальних виплат не передбачено та у УПтСЗН є лише рахунки цільового призначення у зв'язку з чим, виконання ухвали суду неможливо.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи
представника Управління праці та соціального захисту населення Ленінської
районної державної адміністрації м. Севастополя, дослідивши матеріали
справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з
таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 63 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний
виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 28.08.1996р. постановлено зобов'язати УПтЗСН виплатити ОСОБА_1середню вартість путівки в України для самостійного санаторно-курортного лікування за 1995р. та щорічну одноразову винагороду за вислугу років за 1995р.у розмірі двохмісячної суми пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили, знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі та до теперішнього часу УПтЗСН не виконано у зв'язку з тим, що Законом України "Про державний бюджет на 2007р." не передбачено фінансування виплат середньої вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування або відпочинку та щорічної одноразової винагороди за вислугу років у розмірі двохмісячної суми пенсії. Вказані обставини сторонами визнаються та підтверджуються матеріалами справи (арк. справи 160-164).
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про необхідність зміни порядку виконання рішення суду з врахуванням того, що відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, ОСОБА_1 має право на компенсацію вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування або відпочинку за 1995р. та щорічної одноразової винагороди за вислугу років за 1995р. у розмірі двохмісячної суми пенсії, вказане рішення суду підлягає виконанню та не виконується, божник відповідних дій по його виконанню не вчиняє.
Судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про неможливість виконати рішення суду, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до ст.14 ЦПК України, являється обов'язковим для виконання громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами та організаціями, а невиконання судового рішення являється підставою для встановленої законом відповідальності, тобто вважається протиправним.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, відповідно до ст.200 КАС України, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя залишити без задоволення.
ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 вересня 2007р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.