Справа № 815/5493/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі - Гур`євій К.І.

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача - Ідрісової Е.А. (за довіреністю)

представника відповідача - Заворотної Н.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 19 липня 2013 року ним було отримано податкове повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року, яке, на його думку, суперечить законодавству та підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Позивач вважає, що контролюючий орган дійшов невірного висновку щодо завищення ним суми валових витрат за 2012 рік у сумі 21 138, 14 грн., так, позивач зазначає, що у 2012 році витрати ФОП ОСОБА_4 складають не 439 485, 80 грн., як на те вказує відповідач, а відповідно до декларації про доходи за 2012 рік становить 460 624, 00 грн., що також підтверджується актами виконаних робіт, видатковими накладними, довідкою з банку. Таким чином, внаслідок того, що завищення валових витрат, на думку позивача, не було, висновок контролюючого органу щодо заниження ФОП ОСОБА_4 суми чистого доходу за 2012 рік не відповідає дійсності, тому податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено планову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки встановлено заниження платником податку оподатковуваного доходу, у зв'язку із чим позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 4 326, 10 грн. Згідно встановленого порушення прийнято податкове повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року, яке на думку позивача є правомірним, таким, що винесене на підставі чинного законодавства та порушень встановлених під час перевірки ФОП ОСОБА_4, тому не підлягає скасуванню.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 ПК України, відповідно до направлення від 25 квітня 2013 року №825 та наказу від 25 квітня 2013 року №760, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, згідно плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №1842/17-01/НОМЕР_1 від 11 червня 2013 року, яким зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, зокрема, порушення пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 з урахуванням п. 167.1 ст. 167, п. 177.1 ст. 177 ПК України у частині заниження оподатковуваного доходу згідно п. 2.2.2 акту, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_4 донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік у сумі 4 326, 10 грн.

Позивач з висновками акту не погодився та, скориставшись своїм правом, надав заперечення до акту від 17 червня 2013 року, що наявні матеріалах справи.

Відповіддю про результати розгляду заперечення ФОП ОСОБА_4 до акту перевірки №3065/10/17-01 від 19 червня 2013 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС висновок акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року, яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на 5 407, 60 грн. (а.с. 22).

Як вбачається з акту перевірки, при перевірці використано наступний перелік документів, а саме: реєстраційні документи, податкова звітність, дозвільні документи, Книги обліку доходів та витрат (ф. 10), накладні, акти виконаних робіт, договори, квитанції, чеки, пояснення.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, відповідно до декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік від 04 лютого 2013 року №9086474879, ФОП ОСОБА_4 задекларовано валові доходи у сумі 467 342, 00 грн.

При перевірці первинних документів: виписок по розрахунковому рахунку, книги обліку доходів та витрат ф. 10, прибуткових касових ордерів, відповідачем встановлено суму валового доходу у розмірі 475 044, 71 грн., отже встановлено розбіжність у - 7 702, 71 грн.

У запереченні до акту перевірки від 17 червня 2013 року, позивач зазначає, що у Книзі обліку доходів і витрат та в податкові декларації ним зазначено різні суми, а саме у книзі обліку доходів і витрат в колонці розмір одержаних доходів за 2012 рік зазначено суму - 465 371, 20 грн., тоді як відповідно до декларації сума одержаного доходу складає - 467 342, 00 грн. Із заперечень на акт вбачається, що позивач щодо встановленої перевіркою розбіжності суми валового доходу в даних платника податку та податкового органу, посилається на те, що в декларації на відміну від книги обліку доходів і витрат, суму валових доходів ним вказано вірно, проте судом встановлено, що суму розбіжності - 7 702, 71 грн. встановлено на підставі співставлення даних саме декларації та перевірки, та не книги обліку доходів та витрат та перевірки.

У перевіряємий період, позивачем до складу валових витрат, пов'язаних із одержанням доходу у 2012 році, у книгу обліку доходів і витрат включено суму у розмірі 47 625, 86 грн., при цьому в декларації зазначено суму - 68 764, 00 грн., таким чином позивачем до складу валових витрат включено суму витрат - 21 138, 14 грн., яка не підтверджена документально.

З метою документального підтвердження валових витрат позивачем надано до суду реєстр документів, які підтверджують валові витрати ФОП ОСОБА_4 за 2012 рік (а.с. 42-47, том 1) та копії документів (а.с. 48-250, том 1, 1-25, том 2), разом з тим в судовому засіданні позивач не довів суду те, що ці документи спростовують виявлену розбіжність у валових витратах ФОП ОСОБА_4

При цьому в запереченні до акту перевірки, з приводу розбіжності на суму 21 138, 14 грн. позивач зазначає, що в даному випадку, порівняння відповідачем встановлених перевіркою відхилень не з книгою обліку доходів і витрат, а з податковою декларацією привело до неправильної суми висновків, оскільки дані у Книзі обліку доходів і витрат та дані у декларації різняться.

Відповідно до п. 46.1 ст. ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У зв'язку із тим, що дані зазначені ФОП ОСОБА_4 в податковій декларації від 04 лютого 2013 року №9086474879 є підставою для здійснення нарахування та/або сплати податкового зобов'язання, суд вважає, що податковою правомірно використані дані декларації для перевірки правильності визначення позивачем податкового зобов'язання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча позивач і самостійно зазначив про помилки допущені ним у раніше поданій декларації №9086474879 від 04 лютого 2013 року, проте доказів надіслання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації, відповідно до ст. 50 ПК України, до суду не надав.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку; г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг; ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності; д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги; е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку; є) подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (п. 176.1 ст. 176 ПК України).

Згідно п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України, встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності з п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Положеннями п. 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на суму 4 326, 10 грн., на яку донараховано штрафну (фінансову) санкцію - 1 081, 50 грн., та вважає, що податкове повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України)

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 71, 72, 86, 158-163 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 16 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Глуханчук

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0006971710 від 20 червня 2013 року - відмовити у повному обсязі.

16 вересня 2013 року.