№ справа:103/1453/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кошелєв Василь Степанович

№ провадження:11-кп/190/620/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Мельник Т. О.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Рижової І.В.,

Суддів - Мельник Т.О. Балахонова Б.Л.,

при секретарі - Іоновій С.Я.,

за участю прокурора - Аметової Д.С.,

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі кримінальне провадження №11-КП/190/620/13 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 липня 2013 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Георгіївка Курдайського району Джамбульської області Республіки Казахстан, громадянина України, несудимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.1 ст.296 КК України до двох місяців арешту.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_9 судові витрати 245 грн., а також на користь ОСОБА_7 8234 грн., ОСОБА_8 - 6865 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_9 засуджено за те, що він 10 грудня 2012 р. приблизно о 19 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будівлі Куйбишевського лісового господарства, розташованого на вул.Лісна у с.Аромат Бахчисарайського району, побачив ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які у цей час проходили по вулиці, та з хуліганських спонукань підбіг до ОСОБА_8, грубо порушуючи громадський порядок і проявляючи явну неповагу до суспільства, завдав тому декілька ударів рукою у голову виражаючись при цьому нецензурною лайкою. Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_8 впав на землю, а обвинувачений, не реагуючи на вимоги ОСОБА_7 припинити свої хуліганські дії, продовжував завдавати ОСОБА_8 удари руками по голові. Тоді ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_9 і стала його відтягувати, але обвинувачений завдав їй удару рукою в обличчя, від чого потерпіла впала на землю, а обвинувачений продовжував бити потерпілого ОСОБА_8. Після чого потерпіла ОСОБА_7 намагалась ще раз відтягнути обвинуваченого від ОСОБА_8, а коли обвинувачений повернувся до неї, вона побігла від нього, а той, продовжуючи свої злочинні дії, побіг за нею, наздогнав та завдав їй удар кулаком в обличчя, від чого потерпіла впала на землю, а обвинувачений підійшов до неї і наніс удар ногою по голові. У результаті хуліганських дій ОСОБА_9 потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

У апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити у частині стягнутих з нього коштів на користь потерпілих. Свої доводи мотивує тим, що відповідно до ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з правовою допомогою, покладаються на самого потерпілого, тому стягнута з нього сума на користь потерпілих на правову допомогу не відповідає вимогам законодавства.

Стверджує, що потерпілі не підтвердили суму завданого збитку, а стягнута моральна шкода явно завищена. Просить стягнути на користь кожного з потерпілих по 1500грн.

Заслухавши доповідача, потерпілих, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, прокурора, який просив вирок змінити в частині стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з оплатою допомоги представника потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєні інкримінованого йому злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Разом з тим ст. 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. По справі постановлений обвинувальний вирок. Такі витрати за ст. 124 КПК України відносяться до процесуальних витрат, які стягуються при постановленні обвинувального вироку, тому рішення суду є обґрунтованим.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в обґрунтування заявлених вимог додали до цивільного позову квитанцію про сплату витрат, пов'язаних з оплатою допомоги представника потерпілого, та копії чеків та квитанцій на підтвердження інших матеріальних витрат, заявлених у позові (а.с.90-92).

Враховуючи викладене, суд обґрунтовано стягнув з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 714 грн. у рахунок відшкодування витрат на лікування, 1520 грн. у рахунок відшкодування збитку у зв'язку з пошкодженням одягу, 2000 грн. у рахунок відшкодування витрат на надання правової допомоги, а також на користь ОСОБА_8 565 грн. у рахунок відшкодування витрат на лікування, 300 грн. у рахунок відшкодування збитку у зв'язку з пошкодженням куртки, 2000 у рахунок відшкодування витрат за надання правової допомоги, а доводи обвинуваченого у цій частині безпідставні та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня провини особи, яка завдала моральних страждань, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших істотних обставин.

З цивільного позову вбачається, що потерпілі обґрунтували суму заподіяної їм моральної шкоди тим, що вони у результаті протиправних дій обвинуваченого отримали тілесні ушкодження, від яких відчували фізичний біль, а також душевні страждання у результаті поведінки обвинуваченого, який пошкодив їх майно, принизив їх честь і гідність у присутності інших осіб у громадському місці (а.с.91).

Відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися залежно від характеру і об'єму страждань (фізичних, душевних, психічних та інш.), які зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалісті, можливості відновлення та інш.) і з урахуванням інших обставин.

При вирішенні цивільного позову суд виходив з вимог закону з урахуванням обставин справи і обґрунтованості пред'явленої суми і правильно прийшов до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 4000 грн. кожному.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 липня 2013 року відносно нього без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

І.В.Рижова Т.О. Мельник Б.Л.Балахонов