АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження
№22-ц/796/12947/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Кравець Д.І.
Доповідач: Українець Л.Д.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Оніщука М.І.,
- Шебуєвої В.А.,
при секретарі - Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану ОСОБА_3
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивував тим, що 15 травня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 174/П/73/2007-840, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 111 470 доларів 53 центи США строком до 12 травня 2028 року під 14,49 відсотків річних, а ОСОБА_2 зобов'язалася повертати кредит та сплачувати відсотки шляхом внесення щомісячного мінімально необхідного платежу, розмір якого становить 1 442 долари 83 центи США, до 05 числа поточного місяця.
У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між ним та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки від 15 травня 2008 року.
Враховуючи те, що відповідачі свої зобов'язання перед ним не виконують і станом на 15 березня 2013 року мають заборгованість у сумі 200 685 доларів 18 центів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить - 1 604 076 грн. 61 коп., просив стягнути зазначені суми.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором у сумі 200 685 доларів 18 центів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 604 076 грн. 61 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Зазначає, що вираження в кредитному договорі зобов'язання щодо кредиту і процентів в іноземній валюті порушує вимоги законодавства України, що в свою чергу зумовлює недійсність кредитного договору.
Наявні в матеріалах копії кредитного договору та договору поруки не є належними та допустимими доказами, оскільки вони містять печатку лише на останній сторінці, тоді як при підписанні зазначених догорів кожна сторінка договорів була завірена печаткою відділення позивача. Крім того, договір поруки підписано неналежною стороною.
Судом не звернуто уваги на те, що відповідачі не отримували досудові вимоги, а розрахунки заборгованості, які містяться в них не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки не містять усіх платежів, які були здійснені нею.
Крім того, визначення місцевим судом еквівалентів сум в гривні до певних сум в доларах США, без визначення офіційного курсу валют, який застосовувався на цей момент суперечить чинному законодавству.
ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на його участь у справі №761/6631/13-ц у Шевченківському районному суді міста Києва під головуванням судді Мальцева Д.О.
Колегія суддів не визнає зазначену неявку представника ОСОБА_2 в судове засідання з поважних причин, оскільки ОСОБА_3 повідомив суду неправдиві відомості щодо призначення зазначеної ним справи на 12 годину 30 хв. 18.09.2013 року.
З наданої Шевченківським районним судом міста Києва довідки вбачається, що судове засідання у справі за № 761/6631/13-ц призначене на 14 годину 20.09.2013 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції підставно виходив з їх доведеності та обґрунтованості з огляду на таке.
Судом встановлено, що 15 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 174/П/73/2007-840 (а.с. 13-16,28, 29).
Згідно п.п. 1.1-1.4 Кредитного договору позичальнику надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти, у сумі 111 470 доларів 53 центи США, а останній зобов'язався повернути отримані кошти до 12 травня 2028 року і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 14,49 % річних.
Відповідно до п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 Кредитного договору ОСОБА_1 повинна вносити чергові мінімальні платежі по кредиту в розмірі 1 442 долари 83 центи США щомісяця до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується валютними Меморіальними ордерами № 990 та № 993 від 15 травня 2008 року та не заперечується відповідачами у справі (а.с. 9, 10).
Разом з тим ОСОБА_2 після отримання кредитних коштів не виконала зобов'язань, визначених Кредитним договором, порушила умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Згідно умов п. 4.2.4 Кредитного договору банк має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 3.3.3 цього Договору.
Відповідно до умов п.п. 5.2, 5.3 Кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню Кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. У разі порушення позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, позичальник повинен сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту за кожен випадок.
Також з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором, між банком та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки від 15 травня 2008 року (а.с. 17-18).
Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Посилання представника апелянта на те, що наявні в матеріалах копії кредитного договору та договору поруки не є належними та допустимими доказами, оскільки вони містять печатку лише на останній сторінці, тоді як при підписанні зазначених догорів кожна сторінка договорів була завірена печаткою відділення позивача не береться колегією суддів до уваги, оскільки у відповідності до ст..10,60 ЦПК України відповідачем та його представником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження невідповідності копій договорів їх оригіналу.
Також не заслуговують на увагу суду посилання представника ОСОБА_2 на те, що відповідачі не отримували досудові вимоги, оскільки 19 березня 2013 року позивачем були направлені відповідачам листи з досудовою вимогою погасити прострочену заборгованість (а.с. 6, 7).
На спростування цього представник банку надав до апеляційного суду повідомлення про вручення ОСОБА_4 поштового відправлення 09.04.2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням відповідачами зобов'язань за Кредитним договором, станом на 15 березня 2013 року сума заборгованості з боку відповідачів становила 200 685 доларів 18 центів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ за 1 дол. США 7,9930 грн., становить 1 604 076 грн. 61 коп. та складається з: заборгованості по кредиту - 110 288 доларів 03 центи США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 881 532 грн. 22 коп.; заборгованості по процентах - 69 472 долари 27 центів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 555 291 грн. 88 коп.; пені - 9 777 доларів 82 центи США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 78 154 грн. 10 коп.; штрафу - 11 147 доларів 05 центів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 89 098 грн. 40 коп., що підтверджується наданими позивачем розрахунками (а.с. 11-12).
Не знайшли свого підтвердження також посилання представника відповідача на те, що розрахунки надані позивачем не відповідають дійсності, виходячи з наступного.
У силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розпорядившись своїми правами на власний розсуд відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження неправильності зазначеного вище розрахунку заборгованості, або ж власного розрахунку з його обґрунтуванням, зазначивши лише, що наданий розрахунок не є правильним.
Щодо посилання представника відповідача на те, що визначення місцевим судом еквівалентів сум в гривні до певних сум в доларах США, без визначення офіційного курсу валют, який застосовувався на цей момент суперечить чинному законодавству, то вони також не знайшли свого підтвердження, оскільки задовольняючи позовні вимог суд виходив в розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з якого вбачається, що курс НБУ, станом на 15.03.2013 року становив 7,9930 грн. за 1 дол. США.
Не є підставою для скасування рішення суду посилання апелянта на те, що Кредитний договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, оскільки укладений у іноземній валюті з наступних підстав.
У відповідності до ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України - сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, період сплати тіла, процентів, інших платежів, розмір щомісячного платежу, що і було передбачено сторонами при укладенні кредитного договору - отримання кредиту, його погашення, сплати відсотків в доларах США на виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором позивачем з метою зарахування обов'язкових платежів відповідно до умов кредитного договору відкрито рахунок в іноземній валюті, що повністю відповідає чинному законодавству та умовам кредитного договору.
Відповідно видача кредиту, внесення щомісячних платежів на погашення заборгованості за кредитом, процентів, інших обов'язкових платежів в валюті зобов'язання - долар США є правомірним.
З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення Кредитного договору ВАТ КБ «Надра» володіло: Банківською ліцензією, №21, виданою Національним банком України 23 серпня 2002 року, Дозволом Національного банку України № 21-2 від 04.11.2005 року; Додатком до Дозволу №21-2 від 04.11.2005 року, пункт 1 якого до переліку операцій, які має право здійснювати ВАТ КБ «Надра»відносить операції з валютними цінностями, зокрема неторговельні операції з валютними цінностями, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті (а.с.30-32) .
Крім того, у силу ч.1 ст.11 суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач ОСОБА_2 не зверталася до суду із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції задоволення позовних вимог про стягнення боргу з позичальника, оскільки він не виконав зобов'язання за кредитним договором.
З наведеного вбачається, що суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі належним чином не виконують умови кредитного договору у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку суд підставно стягнув з них на користь позивача.
Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий:
Судді: