№ справи:115/2039/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.
№ провадження:22-ц/190/5153/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Філатової Є.В. Білоусової В.В.
при секретарі:Почотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим до ОСОБА_6 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,
за апеляційною скаргою Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
17 квітня 2013 року Сакська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Вимоги мотивовані тим, що малолітня ОСОБА_7 перебуває на обліку Служби у справах дітей Сакської районної державної адміністрації АР Крим як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах. Мати малолітньої ОСОБА_7 - ОСОБА_6, ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання, навчання та утримання дочки, негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями. Просили відібрати у ОСОБА_6 малолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передати дитину для рішення її подальшої долі сектору опіки та піклування Служби у справах дітей Сакської районної державної адміністрації. Стягнути з ОСОБА_6 аліменти на утримання ОСОБА_7 в розміру доходу від кожного виду заробітку, але не менш 30% пожиточного мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2013 року у задоволенні позову Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим до ОСОБА_6 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2013 року, Сакська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував інтереси малолітньої дитини, яка у зв'язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов'язків, надана практично сама собі. Висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника апелянта й відповідачки ОСОБА_6 та/або її представника, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Служби у справах дітей Сакської районної державної адміністрації Пономаренко Н.О., прокурора Тарабас І.В., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судові рішення по цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, що містяться у пункті 2, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.
Відмовляючи в задоволенні позову Сакської районної державної адміністрації в АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи, обставини, що підтверджують наявність підстав, зазначених у пунктах 2-5 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому випадку дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Згідно до пунктів 2-5 частини першої статті 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він:
- ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
- жорстоко поводиться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є матір'ю малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 3)
Обґрунтовуючи свій позов щодо відібрання дитини, Сакська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим заявляла, що відповідачка ОСОБА_6, ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання, навчання та утримання малолітньої ОСОБА_7, негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, у квартири безлад, разом з ними проживає стороння особа, яка негативно впливає, як на розвиток дитини, так і поведінку самої відповідачки. Проте, в ході розгляду справи по суті судом першої інстанції було встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 змінила своє ставлення як до дитини, так і до виконання своїх батьківських обов'язків, про що свідчать акти, письмові пояснення вихователів дитячого садочку та депутата, пройшла курс лікування від алкоголізму тощо (аркуші справи 34-40).
В судовому засіданні апеляційного суду Автономної Республіки Крим представник Служби у справах дітей Сакської районної державної адміністрації Пономаренко Н.О. пояснила, що на цей час відповідачка ОСОБА_6 дійсно змінила своє ставлення до дитини, пройшла лікування від алкоголізму; сторонні особи, які раніш проживали в квартирі відповідачки, на цей час її звільнили.
Зазначені обставини позивачем належними та допустимими доказами не спростовані.
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент розгляду справи обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх вимог, а саме: підстави передбачені пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного Кодексу України, вже втратили свою актуальність, а тому в задоволені позову про відібрання дитини слід відмовити. Оскільки дитина залишається проживати з матір'ю, то відсутні й підстави для стягнення з відповідачки аліментів у визначеному позивачем розміру.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність таких висновків суду першої інстанції, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції повно, об'єктивно та всебічно, з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказів, згідно статті 212 Цивільного процесуального кодексу України.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги. У зв'язку з таким оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті, оскільки постановлено з дотримання вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим - відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Є.В.Філатова В.В.Білоусова