ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р. | № 14/387-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів : | Бакуліної С.В., Глос О.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги | Контрольно-ревізійного управління в Сумській області |
на постанову | від 25.09.2006 року Харківського апеляційного господарського суду |
у справі | № 14/387-05 |
господарського суду | Сумської області |
за позовом | ТОВ “ДонбасІнформЗв’язокСевіс” |
до | Контрольно-ревізійного управління в Сумській області |
про | зобов’язання підписати акти приймання виконаних робіт та стягнення 201 554,52 грн. |
та за зустрічним позовом | Контрольно-ревізійного управління в Сумській області |
до | ТОВ “ДонбасІнформЗв’язокСевіс” |
про | зобов’язання виконати умови договору та визнання недійсним актів приймання виконаних робіт та актів звірки розрахунків |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
від позивача: | Рибенков Г.В. –директор; Цимбал Б.П. (довіреність від 19.10.2006р.) |
від відповідача: | Довганюк Р.М. (довіреність від 24.11.2006р.); Моргун Я.А. (довіреність від 04.04.2005р. №13-17/2); Бондар В.М. (довіреність від 23.11.2006р. №13-17/11) |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Сумської області (головуючий суддя: Миропольський С.О., судді –Соп’яненко О.Ю., Моїсеєнко В.М.) від 19.07.2006 року у справі № 14/387-05 первісний позов задоволено повністю; зобов’язано КРУ в Сумській області підписати акти приймання виконаних підрядних робіт по договору № 68/74, укладеному між позивачем та відповідачем; стягнуто з відповідача на користь позивача 171 835,00 грн. основного боргу, 8 557,38 грн. 3% річних, 37 923,98 грн. інфляційних збитків, 980,55 грн. витрат на проведення експертизи, 2 183,16 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в зустрічному позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Могилєвкін Ю.О., судді –Плужник О.В., Гагін М.В.) від 25.09.2006 року вказане рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2006 року у справі № 14/387-05 змінено; рішення в частині стягнення 15 018,33 грн. інфляційних витрат, 3 386,08 грн. річних, 184,04 грн. державного мита скасовано і в позові в цій частині відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі та в уточненні до касаційної скарги КРУ в Сумській області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.526, 530, 625, 877, 882, 879 ЦК України, ст.15 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, ст.19 Конституції України, ст.1 Закону України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення в сфері містобудування”, п.5 Постанови КМ України від 11.04.2002 року №483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи”, пунктів 8, 10 Постанови КМ України від 27.12.2001 року №1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”, ст.43 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно умов договору
№ 68/74, укладеного між сторонами у справі, позивач за первісним позовом зобов’язався своїми силами і засобами виконати роботи по проектуванню, будівництву та вводу в експлуатацію структурованої кабельної мережі у будинку КРУ в Сумській області (відповідача за первісним позовом), який розташований за адресою: м. Суми, Червона площа, 11. Відповідач за первісним позовом зобов’язався прийняти роботу і сплати виконавцю вартість матеріалів та виконаних робіт.
Вартість обладнання та робіт за вказаним договором згідно з кошторисом складає 171 835 грн. Сторони погодились, що проміжні платежі за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3, кінцевий розрахунок здійснюється в тижневий термін після приймання виконаних робіт, передбачених договором.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору № 68/74 замовник у п’ятиденний термін від дня отримання акта приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат надсилає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови змовника сторонами укладається двосторонній акт про необхідні доробки з визначенням терміну їх виконання.
Також згідно п.4.2 договору до обов’язків відповідача за первісним позовом належало надання виконавцю технічного завдання та технічних умов щодо проведення робіт, визначених за цим договором.
Оскільки відповідач за первісним позовом відмовлявся приймати роботи та підписувати акти приймання, позивачем за первісним позовом 15.05.2005 року на адресу відповідача за первісним позовом була направлена претензія № 1/04 з вимогою підписати акти та оплатити виконані роботи. У відповіді на претензію відповідач за первісним позовом не заперечив проти якості та своєчасності виконаних робіт, але прийняти виконані роботи та підписати акти необґрунтовано відмовився.
У відзиві відповідач за первісним позовом також підтвердив виконання позивачем договірних зобов’язань та зазначив, що у 2004 році всі роботи по встановленню пасивного обладнання виконані, але в зв’язку з відсутністю кошторисних призначень до обліку не взяті, розрахунки з підрядною установою не проведені тому, що кошторисом на утримання облКРУ на 2004-2005 роки асигнування на оплату робіт по встановленню структурованої кабельної мережі не передбачено (а.с.63, т. 1).
Факт належного виконання договірних зобов’язань позивачем за первісним позовом підтверджується узгодженою з відповідачем за первісним позовом та підписаною ним кошторисною документацією, відповідно до якої вартість обладнання та робіт складає 171 835 грн., узгодженим та підписаним ним технічним проектом, актами приймання виконаних робіт з зазначеним об’ємом робіт та використаними матеріалами, іншими документами (а.с.89-153, т. 1; а.с.1-73, т. 2), а також результатами проведеної судової товарознавчої експертизи № 33 (а.с.131-14, т .2).
Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Судами на підставі оцінених ними доказів та повно встановлених обставин справи на час розгляду справи по суті підтверджено борг в сумі 171 835 грн. 00 коп. відповідача перед позивачем (за первісним позовом).
Колегія суддів погоджується з тим, що з урахуванням вищевикладеного відповідачем за первісним позовом не надано судам попередніх інстанцій доказів та не доведено наявності обставин, які підтверджують обґрунтованість та вмотивованість його відмови від прийняття робіт, виконаних позивачем за первісним позовом.
Також відповідач за первісним позовом з урахуванням ст.ст. 32-36 ГПК України не надав доказів належного виконання ним умов договору № 68/74, зокрема щодо прийняття виконаних робіт та їх оплати.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем за первісним позовом, роботи виконані первісним позивачем фактично прийняті і використовуються відповідачем у своїй діяльності.
Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами приписів ст.15 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, Постанови КМ України № 483 від 11.04.2002 року “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи”, абзацу “г” п.2.1 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року №273, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 року за №945/5166, оскільки вони (суди) не звернули уваги на невиконання позивачем умов договору № 68/74 в частині обов’язкового проведення експертизи проекту структурованої кабельної мережі в приміщенні КРУ в Сумській області. Наведені нормативно-правові акти не регулюють спірних правовідносин сторін тому, що договір сторін, який є підставою для стягнення з відповідача вартості виконаних підрядних робіт не є інвестиційним з огляду на наступне.
Так, відповідності до преамбули Закону України “Про інвестиційну діяльність” цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. У відповідності до ст.1 цього Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект..
Отже, будівництво структурованої кабельної мережі не є інвестиційною діяльністю і до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем не можуть бути застосовані норми Закону України “Про інвестиційну діяльність”.
Постанова Кабінету Міністрів України № 483 від 11.04.2002 року теж стосується правовідносин, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності, тобто посилання на неї також є безпідставним.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року №273 затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт з метою приведення нормативних актів у відповідність до прийнятого та введеного в дію Закону України “Про планування і забудову територій”. Відповідно до преамбули цього Закону він встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, отже жодним чином не стосується спірних правовідносин сторін.
Колегія суддів вважає неправомірним посилання скаржника на порушення судами пунктів 8, 10 Постанови КМ України від 27.12.2001 року №1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”, оскільки сторони не домовлялись при укладенні договору про фінансування виконаних підрядних робіт в механізмі державних капітальних вкладень. Крім того, виконані позивачем відповідачу підрядні роботі не мають статусу капітального будівництва.
Скаржник в скарзі а також в ході розгляду справи в судах попередніх інстанцій не уточнив яку конкретно виконавчу документацію має надати йому позивач на виконання пункту 4.2.6 договору №68/74.
Колегія суддів вважає, що наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури №21 від 27.01.2005 року, який за позицією відповідача зобов’язує позивача надати йому виконавчу документацію, перелік якої зазначений в пункті 2.1 наказу, не застосовується до спірних правовідносин з огляду на таке.
Наказ №21 від 27.01.2005 року виданий на виконання постанови КМ України від 22 вересня 2004 року №1243 “Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об’єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. Структурована кабельна мережа в приміщенні КРУ в Сумській області не підпадає під визначення жодного з вищезазначених об’єктів нового будівництва, отже не є таким.
Виконана позивачем підрядна робота також не підпадає під визначення містобудування.
За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, судами правомірно задоволені вимоги позивача за первісним позовом щодо зобов’язання КРУ в Сумській області підписати акти приймання виконаних підрядних робіт по договору №68/74 та стягнення основного боргу на підставі ст.ст.526, 530, 853, 882 ЦК України. Тому правомірно відмовлено і у зустрічному позові.
Вимоги первісного позивача щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 37 923 грн. 98 коп. та 3 % річних в розмірі 8 557 грн. 38 коп. на підставі ст.625 ЦК України правомірно частково задоволені судом апеляційної інстанції з урахуванням строку надсилання (доказів надсилання) відповідачу за первісним позовом актів приймання робіт та вимоги їх підписання, тобто з часу надсилання відповідачу претензії.
Враховуючи наведене, постанова Харківського апеляційного господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області від 17.10.2006 року № 13-17 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року у справі № 14/387-05 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року у справі № 14/387-05 –без змін.
Головуючий-суддя | К.Грейц |
С у д д і | С.Бакуліна О.Глос |