АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/8689/2013 Головуючий у І інстанції -Малинников О.Ф.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
Желепа О.В.
При секретарі Густі В.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_6, про усунення від права спадкування та визнання недійсними свідоцтв про право відповідачів на спадщину та визнання права власності у порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько та чоловік ОСОБА_7 Після його смерті відкрилась спадщина на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Позивачі звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак, нотаріусом були видані позивачам свідоцтва на 3/16 частин зазначеного будинку замість 3/8 частин. Позивачі зазначили, що згідно з рішенням Радянського районного суду від 14.07.1993 року 1/8 частина будинку належала спадкодавцю ОСОБА_7 та була зареєстрована у КМБТІ за ним 20.06.1996 року, 1/8 частина будинку належала матері спадкодавця ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а також 1/8 частина будинку належала брату спадкодавця ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Після їх смерті спадщина була прийнята ОСОБА_7, як сином ОСОБА_8 та братом ОСОБА_9, який постійно проживав у будинку і прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Однак, як виявилось, у 2007 році були отримані свідоцтва про право на 1/16 частину будинку за ОСОБА_4, дочкою ОСОБА_8, та на 1/8 частину сином ОСОБА_9 Позивачі зазначили, що відповідачі пропустили 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після смерті матері спадкодавця ОСОБА_8 та брата спадкодавця ОСОБА_9 Позивачі просили усунути відповідачку ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті матері, оскільки дочка усунулась від догляду та утримання матері. А також визнати недійсними свідоцтво про право на 1/16 частину будинку від 07.11.2007 року у порядку спадкування за ОСОБА_4, та свідоцтво про право на 1/16 частину будинку у порядку спадкування на 1/8 частину за сином ОСОБА_9
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з' ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Позивачі та апелянти по справі в судове засідання не з'явилися , про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчить їх заява про перенесення судового засідання .
На підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності апелянтів, належним чином повідомлених про час розгляду справи, оскільки поважні причини неявки ними не повідомлені.
Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно довідки-характеристики від 16.08.2007 року (а.спад.с.47) встановлено, що:
- згідно із рішенням Радянського районного суду від 14.07.1993 року за ОСОБА_8 визнано право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1.
- цим же рішенням також визнано право власності на 1/8 частину зазначеного будинку за ОСОБА_9
- цим же рішенням також визнано право власності на 1/8 частину зазначеного будинку за ОСОБА_7
- решта - 5/8 частин будинку за договором дарування, посвідченим нотаріусом Київського міського нотаріального округу, від 20.03.2007 року належала ОСОБА_10
Як вбачається із спадкової справи № 178, надісланої суду з першої Київської державної нотаріальної контори, 24.03.1995 року від ОСОБА_4, дочки ОСОБА_8, до нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_8, тобто вона прийняла спадщину в установлені законом строки.
На підставі зазначеної довідки-характеристики 07.11.2007 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину (а.спад.с.49) ОСОБА_4 на 1\16 частину будинку АДРЕСА_1. На решту спадкового майна у розмірі 1/16 свідоцтво не видане.
Як вбачається із спадкової справи № 769, надісланої суду з першої Київської державної нотаріальної контори, заява ОСОБА_5 про прийняття спадщини у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 його батька ОСОБА_9 надійшла до нотаріальної контори 14.08.1998 року.
22.08.2007 року видано свідоцтво про право на спадщину (а.спад.с.32) ОСОБА_5 на 1\8 частину будинку АДРЕСА_1, тобто у розмірі спадкового майна померлого ОСОБА_9, яке складалось із 1/8 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі довідки-характеристики від 16.08.2007 року (а.спад.c/28)
Як вбачається із долучених позивачами копій судових рішень, ОСОБА_7 оспорив до суду заповіт ОСОБА_8, посвідчений 29.08.1991 року нотаріусом дванадцятої Київської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_4, разом з якою вони були спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_8 Рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 21 лютого 1997 року заповіт визнаний недійсним як такий, що укладено внаслідок обману під впливом тяжких обставин. Водночас, ОСОБА_7, незважаючи на встановлені судом обставини, за життя не звернувся з позовом про усунення від спадщини ОСОБА_4, у якої, як зазначено у рішенні суду, були неприязні відносини з матір'ю, у тому числі неналежне ставлення до матері.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачі отримали свідоцтво про право на спадщину 04.06.2008 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2011 року задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про припинення права на частку у спільному майні, припинено право ОСОБА_4, ОСОБА_5 на їх частки у спільному майні, тобто на 1/16 частину будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських споруд, право власності на ці частки, що складають 1/8 частину будинку визнано за ОСОБА_6, з якого стягнуто на користь власників компенсацію вартості зазначених часток будинку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2011 року задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, припинено право ОСОБА_2, ОСОБА_3 на частку у спільному майні на їх частки у спільному майні, тобто на 1/16 частину будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських споруд, право власності на ці частки, що складають 1/8 частину будинку визнано за ОСОБА_6, з якого стягнуто на користь власників компенсацію вартості зазначених часток будинку.
Будинок був визнаний як непридатний для проживання, тому суд постановив рішення про припинення права власників частин будинку з виплатою компенсації за належні їм частки співвласником ОСОБА_6, якому належить 5/8 частин будинку.
Позивачі просили усунути ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті матері, визнати свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_4 після смерті матері та ОСОБА_5 після смерті його батька ОСОБА_9 недійсними та визнати за ними право власності на частку у спірному будинку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачі по справі є спадкоємцями лише після смерті ОСОБА_7, якому на час його смерті на праві власності належала 1\8 частина будинку. Вони отримали спадщину після смерті ОСОБА_7, рішенням суду Шевченківського р-ну м.Києва від 8.12.2011 року їх право на частки будинку було припинено та стягнуто з ОСОБА_6 на їх користь компенсацію.
Спадкоємцями інших співвласників , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , позивачі не були, тому при прийнятті спадщини після їх смерті їх спадкоємцями, права позивачів не були порушені, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у позивачів відсутнє право вимоги за заявленим позовом.
Крім того, суд першої інстанції правомірно застосував строк позовної давності до вимог позивачів та відмовив їм у задоволенні позову.
За таких обставин суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку і прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.303, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: