ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р. | № 13/107-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ "Піраміс" |
на постанову | Житомирського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. |
у справі | №13/107-05 |
господарського суду | Вінницької області |
за позовом | ТОВ "Піраміс" |
до | ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" |
про | визнання недійсним рішення від 22.01.2005 р. загальних зборів акціонерів |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Тертична В.П. |
від відповідача: | Нікішина О.М. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.04.2006 р. у справі №13/107-05 (суддя Говор Н.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. (судді: Зарудяна Л.О., Вечірко І.О., Ляхевич А.А.) у позові ТОВ "Піраміс" до ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" про визнання недійсним рішення від 22.01.2005 р. загальних зборів акціонерів відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Піраміс" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р., рішення господарського суду Вінницької області від 20.04.2006 р. у справі №13/107-05 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Піраміс" до ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" про визнання недійсним рішення від 22.01.2005 р. загальних зборів акціонерів задовольнити, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 248, ч. 3 ст. 249 Цивільного кодексу України, Закону України "Про нотаріат", п.п. 154, 275 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5, ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
22.01.2005 р. відбулись загальні збори акціонерів ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів", на яких були розглянуті і вирішенні всі питання з оголошеного порядку денного.
ТОВ "Піраміс" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення від 22.01.2005 р. загальних зборів акціонерів ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів", прийнятого з усіх питань порядку денного загальних зборів, мотивуючи позов тим, що збори акціонерів були проведені за відсутності кворуму, оскільки на зборах не мав права реєструватися представник акціонера Бутузова В.В. гр.Заброцький О.П. на підставі довіреності від 26.04.2002 р., яка була скасована Бутузовим В.В. 20.01.2005 р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з того, що: по-перше, позивач (який реалізував своє право на участь у загальних зборах акціонерів ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" 22.01.2005 р. через своїх представників) не довів факту порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття загальними зборами рішень 22.01.2005 р. за участю гр.Заброцького О.П. як довіреної особи акціонера Бутузова В.В. після скасування останнім довіреності; по-друге, позивачем всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів повідомлення Бутузовим В.В. в установленому законом порядку представника (Заброцького О.П.) та третіх осіб про скасування довіреності, у зв'язку з чим Заброцький О.П. був правомірно зареєстрований на зборах акціонерів 22.01.2005 р. як представник Бутузова В.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно та повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Згідно з ч. 5 ст. 159 Цивільного кодексу України порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.
Частиною 1 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства.
Факт опублікування повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів у відповідності з нормами чинного законодавства та статуту товариства у місцевій пресі за місцезнаходженням товариства —газеті "Сільські вісті Вінниччини" від 04.12.2004 р. №59 та у офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку —бюлетені "Цінні папери України" від 03.12.2004 р. №279-280 та дотримання відповідачем порядку скликання загальних зборів акціонерів встановлено господарськими судами, підтверджено матеріалами справи та позивачем не заперечується.
Крім того, господарськими судами встановлено, що реєстрація акціонерів, що прибули для участі у загальних зборах акціонерів ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" була проведена згідно з вимогами чинного законодавства, за підсумками реєстрації кількість голосів склала 75,43% від загальної кількості голосів акціонерів товариства (копія протоколу №2 засідання мандатної комісії ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" знаходиться в матеріалах справи —т. 1, а.с. 36).
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та п. 11.2.6 статуту товариства загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту більш як 60% голосів.
Відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність; права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Господарськими судами на підставі аналізу наявних у справі доказів встановлено, що акціонер Бутузов В.В. не повідомив негайно у встановленому законом порядку представника, а також третіх осіб про скасування довіреності, виданої Заброцькому О.П. 26.04.2004 р.
Що стосується захисту прав і охоронюваних законом інтересів позивача як акціонера ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів", слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Окрім того, згідно з вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.
Таким чином, однією з обов'язкових умов визнання рішення загальних зборів акціонерного товариства недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав і охоронюваних законом інтересів підприємства —позивача у справі. Якщо ж за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Права учасників товариства встановлено у ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якою учасники товариства мають право брати участь брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач реалізував своє право на участь у загальних зборах акціонерів ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" від 22.01.2005 р. через свого представника, а, отже, об'єктивно міг впливати на прийняті зборами рішення в межах своїх повноважень.
Господарськими судами не встановлено факту порушення, оспорювання чи невизнання акціонерним товариством (відповідачем) прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок прийняття рішення загальних зборів 22.01.2005 р. за участю Заброцького О.П. як довіреної особи акціонера Бутузова В.В. після скасування останнім довіреності.
З огляду на викладене, не можуть бути взяті до уваги доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 (згідно з яким "акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасниками якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства).
Таким чином, встановлені господарськими судами з дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №13/107-05 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Піраміс" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі №13/107-05 —без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна