АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/9888/13 Головуючий в 1 інстанції - Шереметьєва Л.А.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Желепи О.В.

суддів: Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі: Густі В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею.

В подальшому збільшила розмір позовних вимог і просила визначити місце проживання сина з нею, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку та визначити способи участі відповідача у вихованні сина у вигляді зустрічей кожної середи з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та кожної суботи з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.

Відповідач пред'явив зустрічний позов, в якому просив визначити місце проживання дитини з ним.

При цьому посилався на те, що саме позивачка після розірвання шлюбу постійно створює конфліктні ситуації, сварки щодо місця проживання та виховання сина.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04.06.2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та стягнення аліментів - задоволено частково.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_3.

Визначено способи участі ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей з дитиною двічі на тиждень: кожного вівторка з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. суботи, а також чотирнадцять днів влітку для сумісного відпочинку з дитиною.

Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку /доходу/, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 грудня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті первісного позову - відмовлено.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та задовольнити його зустрічний позов, визначивши місце проживання сина з ним.

В скарзі посилався на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд відверто став на захист прав та інтересів матері, а не дитини. Зміна позивачкою місця проживання дитини, яка залишається зареєстрованою за його місцем проживання, може бути серйозною душевною травмою для дитини. Суд покладаючи в основу рішення соціально-психологічні висновки надані позивачем не звернув увагу на те, що вони складені за ініціативою позивача без відома відповідача і його присутності, в жодному висновку не описаний хід виконання тестів та не зроблений розширений професійний аналіз. Всі висновки позивачки тільки констатують погіршення психічного стану у дитини, але в них жодним чином не йде і не може йти мова про причини цього. Вказував на те, що суд при винесенні рішення не взяв до уваги обставини, що мешкаючи разом з мамою, ОСОБА_5 спить в одному ліжку з нею, що може мати негативний вплив на статевий розвиток хлопчика. Також зазначив, що суд, приймаючи рішення в частині визначення способу участі відповідача у вихованні сина, не взяв до уваги, що прийнятий Службою у справах дітей Солом'янського району регламент побачень із сином був прийнятий в першу чергу в інтересах нашої дитини з урахуванням моїх житлово-побутових умов для його навчання та розвитку, а також більшої прихильності самого ОСОБА_5 до батька, ніж до матері. Суд помилково не прийняв до уваги надані відповідачем численні фінансові документи щодо матеріального піклування про сина, що свідчить про однобічний розгляд справи в інтересах позивачки. Суд також безпідставно прийшов до висновку, що встановлений Органом опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації графік спілкування відповідача з сином, при якому восьмирічна дитина вимушена проживати на два помешкання почергово у конфліктуючих батьків, негативно впливає на психологічний стан дитини, його розвиток та в майбутньому може призвести до негативних наслідків в соціальній адаптованості дитини. Також суд не звернув увагу на те, що в зв'язку зі своєю зайнятістю на роботі мати залишає сина на догляд третім особам, а він як батько може більше часу приділити дитині ніж позивачка.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник доводи скарги підтримали.

Позивачка та її представник доводи скарги заперечували.

Представник служби у справах дітей Солом`янської РДА просила ухвалити рішення в інтересах дитини.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Абзацом другим ч. 1 ст. 161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

В п. 6 «Декларації прав дитини» Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 p., зазначено, що «дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю».

Судом встановлено , що з 09.06.2005року сторони перебували у шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2010 року шлюб розірваний.

Підставою для розірвання шлюбу стали вкрай неприязні стосунки, які склалися між сторонами, які продовжуються до цього часу і є предметом втручання органів міліції та органів опіки та піклування.

До червня 2012 року сторони спільно проживали в квартирі АДРЕСА_2, а в подальшому позивачка з сином переїхали проживати в орендовану квартиру.

В зв'язку з конфліктами між батьками з приводу участі відповідача в вихованні дитини, Розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 493 від 15.08.2012 року відповідачу встановлено регламент побачень з малолітнім сином щомісяця кожного вівторка з 17 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. середи; кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. неділі; половину всіх канікул для оздоровлення і відпочинку дитини при наявності путівки на термін її дії за домовленістю з матір'ю дитини.

Судом встановлено, що з моменту окремого проживання мати забезпечує матеріальне утримання дитини, її виховання, духовний та фізичний розвиток, медичне обслуговування та інше. Вона забезпечує дитині належні умови для навчання, несе матеріальні витрати на оздоровлення дитини, приділяє багато уваги дитині.

З висновку Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 107/1723/16-20/42 від 18.03.2013року вбачається, що за місцем проживання позивачки та малолітнього сина сторін в квартирі АДРЕСА_1 житлово-побутові умови для повноцінного проживання та розвитку дитини.

Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов від 02.08.2012 року, складений Службою у справах дітей Солом'янської районної в м. Києва державної адміністрації, за місцем проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_2 створено належні житлово-побутові умови для розвитку та проживання дитини.

Встановлено, що син сторін навчається в Спеціалізованій школі № 115 ім. І.Огієнка Солом'янського району м. Києва і з виданою навчальним закладом характеристики вбачається, що батьки характеризуються позитивно, приділяють увагу вихованню сина.

З Соціально-психологічного висновку № 500 від 06.08.2012року, складеного Солом'янським районним у м. Києві центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вбачається, що до кола своєї сім'ї син сторін відносить і батька і матір.

Співвідносить себе дитина з батьком за статевою приналежністю, однак відчуття захищеності йому надає саме мама, з якою він однозначно вбачає своє подальше проживання і за таких умов готовий підтримувати подальші стосунки з прабабусею та батьком.

Задовольняючи позов матері про визначення місця проживання з нею, суд встановив, що мати має належні умови для проживання та виховання дитини, має престижну роботу та належний заробіток, любить сина та піклується про нього. Також суд не встановив обставин, відповідно до яких розлучення дитини з матір`ю та встановлення її місця проживання з батьком відповідало б інтересам дитини.

Судом також встановлено, що між сторонами продовжує існувати спір з приводу способів участі відповідача в спілкуванні з дитиною і вирішити його самостійно сторони не можуть.

З моменту прийняття Розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 493 від 15.08.2012року спір між сторонами не врегульовано, конфліктність ситуації постійно поглиблюється, що вкрай негативно впливає на психологічний стан дитини.

Так, з Висновку ЛКК № 807 від 29 квітня 2013 року Дорожньої клінічної лікарні № 2 ст. Київ ДТГО «Південно-Західна Залізниця», де дитина перебуває на обліку, вбачається, що син сторін спостерігається неврологом з діагнозом: невротичний стан.

Враховуючи стан здоров`я дитини, її вік, те що дитина навчається в школі, а також наявність конфлікту між батьками, суд дійшов висновку про необхідність зміни порядку участі батька у вихованні дитини.

Визначив способи участі ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей з дитиною двічі на тиждень: кожного вівторка з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., кожної п'ятниці з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. суботи, а також чотирнадцять днів влітку для сумісного відпочинку з дитиною.

Також суд визначив розмір аліментів - ј частина заробітку , який відповідач повинен сплачувати на користь позивача на утримання дитини.

Вищенаведені обставини, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновки суду про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з позивачкою відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги з приводу незаконності рішення в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю не приймаються апеляційним судом, тому, що відповідач не навів в апеляційній скарзі обставин, які б свідчили про те, що проживання дитини з матір`ю не буде відповідати її інтересам. Суду не були надані докази, що мати не належним чином виконує свої обов`язки з приводу виховання дитини. Посилання відповідача на те, що мати через зайнятість на роботі, залишає дитину на третіх осіб є недоведеними, а також не свідчать про те, що мати не належним чином виконує свої обов`язки, щодо виховання хлопчика. Доводи відповідача про те, що висновки спеціалістів, які надавала позивач зроблені без повідомлення його як батька, про обстеження дитини, не свідчать про те, що встановлені в них обставини, щодо бажання дитини залишитись проживати з матір`ю та продовжувати спілкуватись з батьком , не відповідають дійсності.

Доводи апеляційної скарги з приводу незаконності рішення в частині звуження йому часу для спілкування з сином, також не приймаються апеляційним судом, тому, що з часу встановлення способу участі батька у вихованні дитини минуло більше року. За цей час позивачка придбала будинок в с. Петропавлівська Борщагівка , а тому з врахуванням того, що дитина шкільного віку, встановлений судом порядок спілкування буде відповідати її інтересам, та надасть змогу дитині дотримуватись режиму навчального процесу, без застосування зайвих фізичних зусиль на переїзди з одного місця проживання до іншого.

Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності у позивача окремого спального місця для дитини не приймаються, з огляду на те, що позивач придбала для спільного проживання з дитиною окремий будинок, де закінчує робити ремонт і де в дитини буде не тільки окреме спальне місце, а й окрема кімната.

Рішення суду в частині визначення розміру стягнутих аліментів відповідачем не оскаржене.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: