Справа № 761/7418/13-ц
Провадження №2/761/4290/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Назаренко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку в статутному капіталі ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та визнання права власності на ? частину майна товариства, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частку статутного капіталу Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», на 1/2 частку майна приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», на 1/2 частку нежитлових приміщень загальною площею 324,00 кв.м за адресою АДРЕСА_1, на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0135 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 24 червня 1988 року перебував з ОСОБА_3 в шлюбі, зареєстрованому у Відділі реєстрації актів громадянського стану Залізничного районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 705. В період шлюбу його дружина ОСОБА_3 придбала 33 /100% частки в статутному фонді ТОВ «Ластівка» у вигляді нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 яке в результаті реорганізації перейшло до статутного фонду ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ОСОБА_3. Також в період перебування їх у шлюбі даним підприємством була придбана земельна ділянка загальною площею 0,0135 га за адресою: АДРЕСА_2. Посилаючись на ст.61 Сімейного кодексу України вважає, що оскільки статутний фонд та майно ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» сформовано за рахунок їх з ОСОБА_3 спільної сумісної власності як подружжя, дане майно підлягає поділу відповідно до ст.61 Сімейного кодексу України. Шлюб з ОСОБА_3 розірваний 13 листопада 2008 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» заперечував проти позову, посилаючись на встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року обставини по справі за позовом ОСОБА_4 до ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_3, вказав, що позивач особисто за згоди зі своєю дружиною ОСОБА_3 вчинив всі необхідні дії на відчуження статутного фонду ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на користь відповідача ОСОБА_2, який в результаті внесених змін до статуту підприємства 14 лютого 2000 року став єдиним власником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1». Крім того, враховуючи, що позивач після 14 лютого 2000 року мав вільний доступ до статутних документів підприємства, зазначив на пропуск позивачем строку позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24 червня 1988 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №705 від 24 червня 1988 року, що підтверджується Свідоцтвом про одруження № НОМЕР_1, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного районного управління юстиції м. Києва.
17 жовтня 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний рішенням Шевченківським районного суду міста Києва.
Як встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, державної реєстрації статуту, стягнення прибутків та визнання права спільної сумісної власності, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2010 року, остання придбала 33 /100 статутного фонду ТОВ «Ластівка», в результаті реорганізації якого утворилося ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», єдиним власником якого стала ОСОБА_3, а також у власності підприємства перебуває нежитлове приміщень загальною площею 324,00 кв.м за адресою АДРЕСА_1. Вказані обставини також підтверджуються протоколом зборів учасників ТОВ «Ластівка» від 02 січня 1998 року, договором купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ«Ластівка» від 06 серпня 1998 року, розподільчим балансом вказаного підприємства від 17 серпня 1998 року. Зі змісту статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» із зареєстрованими змінами від 14 лютого 2000 року вбачається, що єдиним власником підприємства ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» став відповідач ОСОБА_5, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до вказаного рішення, яке має преюдиційне значення, суд, вирішуючи спір відносно права власності на частку в статутному фонді підприємства, прийшов до висновку про те, що спірна 100% частка в статутному фонді ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» є власністю цього підприємства, відповідно вклад до статутного фонду господарського товариства не є обґєктом права спільної сумісної власності подружжя.
За положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки обставини щодо права власності на частку в статутному фонді ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлені вказаним вище рішенням суду, що набрало законної сили, то зазначені обставини не підлягають доказуванню в зазначеній справі
Спірна земельна ділянка загальною площею 0,0135 га за адресою: АДРЕСА_2 була придбана 21 лютого 2005 року після внесення змін до статуту та зміни власника підприємства ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», який був зареєстрований в державному реєстрі правочинів під № 476881.
Згідно частини 1,2 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні», яка діяла на час виникнення правовідносин, майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням вищезазначеної норми законодавства, положень ст.61 СК України, суд дійшов висновку, що спірна частка в статутному капіталі підприємства та спірна частина нерухомого майна - нежитлове приміщення та земельна ділянка є власністю підприємства ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» і вони не можуть бути визнані об"єктом спільної сумісної власності подружжя.
Крім того, відповідно до ст.23 КпШС України в редакції від 11.01.2000 року, майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. При укладанні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Вказаному положенню також відповідає частина 1,2 ст.65 Сімейного кодексу України, відповідно до яких дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
При цьому з матеріалів справи убачається, що в період перебування подружжя в зареєстрованому шлюбі за згоди позивача 14 лютого 2000 року внесено та зареєстровано зміни до Статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідно до яких власником підприємства зі статутним капіталом та нерухомим майном став відповідач ОСОБА_2, у звґязку з чим в задоволенні вимог про визнання права власності на частку статутного капіталу та підприємства, в тому числі, спірних нежитлових приміщень підприємства, необхідно відмовити. Враховуючи, що спірна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 придбана ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» після реєстрації власником підприємства ОСОБА_2, вказане майно не може бути в силу ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частку в статутному капіталі ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та визнання права власності на ? частину майна товариства відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: