ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 р. | № 22/101-05-3027 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. ( головуючого ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Аркадія" |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року |
у справі за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об"єднання "Спецпожсервіс" |
до | Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Аркадія" |
про та зустрічним позовом до про | стягнення заборгованості Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Аркадія" Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об"єднання "Спецпожсервіс" стягнення неустойки |
УСТАНОВИВ:
У березні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 15 500,80 грн. і пені в сумі 3 971,10 грн., посилаючись на неналежне виконання зобов’язання за договором з оплати за виконані роботи.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про стягнення неустойки в сумі 41 610 грн. у зв’язку з порушенням строків виконання робіт встановлених договором.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2005 року первісний позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 15 500, 80 грн., а в решті первісного позову відмовлено, та в зустрічному позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено та первісний позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 15 500, 80 грн. та пеню в сумі 363,94 грн., а в решті позову відмовлено, та в зустрічному позові відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача за первісним позовом до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 11 грудня 2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір №68/02 від 29.11.2002 року, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов’язався виконати роботи з монтажу електричної частини установки пожежегасіння комплексу обласного управління Національного банку із свого матеріалу і своїми засобами в наступних обсягах: коректування електричної частини проекту, монтаж щитів управління і сигналізації, монтаж електричної частини установки пожежегасіння та здача в експлуатацію згідно кошторису на виконання робіт, а відповідач за первісним позовом зобов’язався прийняти виконану роботу і здійснити за неї оплату.
За п.1.2 зазначеного договору його загальна вартість складає 22 801 грн.
П.1.4 договору встановлено, що строки виконання робіт складають 60 днів з моменту оплати авансу на придбання матеріалів.
За п.2.1 договору замовник для виконання робіт забезпечує виконавця технічною документацією, необхідною для виконання робіт.
П.2.5 договору визначено, що по закінченню робіт виконавець передає замовнику комплект виконавчої документації відповідно до вимог ДБНВ.2.5-13-98.
За п.3.1 договору підставою для оплати за виконані роботи є оформлені та підписані обома сторонами акти приймання виконаних робіт.
П.3.2 договору передбачено, що до початку робіт замовник оплачує виконавцю аванс в розмірі 8 000 грн.
За п.3.3 договору замовник приймає виконану роботу і здійснює оплату на протязі 10 днів з моменту прийняття робіт за актом.
За платіжним дорученням №595 від 11.12.2002 року відповідач за первісним позовом здійснив оплату позивачу за первісним позовом в сумі 8 000 грн. в якості авансу на придбання обладнання , та за платіжним дорученням №564 від 11.11.2003 року здійснена оплата в сумі 4 709,60 грн. за будівельні матеріали та обладнання за угодою №68/02 від 29.11.2002 року.
Предметом даного судового розгляду є вимоги за первісним позовом про стягнення заборгованості та пені у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором з оплати за виконані роботи, і вимоги за зустрічним позовом про стягнення з відповідача неустойки у зв’язку з порушенням строків виконання робіт встановлених договором.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Прийняті у даній справі судові рішення цим вимогам не відповідають.
Так, судами попередніх інстанцій з урахуванням умов укладеного між сторонами договору та їх фактичних дій щодо його виконання, не було з’ясовано обставин, пов’язаних з обсягами і строками виконання робіт замовником та не було наведено достовірних доказів досліджених в судовому засіданні, з яких виходили суди, зробивши висновок про виконання цих робіт у повному обсязі відповідно до договору.
Зокрема, призначена апеляційним судом будівельно-технічна експертиза для роз’яснення питань щодо обсягів виконаних робіт і відповідності технічної та виконавчої документації позивача за первісним позовом фактично встановленому обладнанню і виконаним роботам на об’єкті, який є предметом укладеного між сторонами договору, так і не була проведена, що свідчить про неповне з"ясування обставин спору.
Разом з цим, зробивши висновок про виконання зобов’язання за договором з боку виконавця та не виконання зобов’язання з боку замовника, суди не з"ясували обставин щодо вжиття сторонами заходів, як з передачі виконаних робіт, так і з їх прийняття, та складання і підписання актів приймання виконаних робіт відповідно до умов договору та норм матеріального права, що регулюють дані правовідносини.
Водночас, судам слід було ретельніше перевірити доводи відповідача за первісним позовом про те. що спірний обсяг робіт було виконано третьою особою, з"ясувавши ставлення до цих доводів цієї особи, та в разі необхідності залучити її до участі в справі.
У той же час, судами не було з’ясовано обставин, пов’язаних із здійсненням відповідачем за первісним позовом оплат відповідно до договору, що є підставою позову, та не встановлено, які ж оплати були здійснені за цим договором, як і не встановлено розмірів заявлених вимог за первісним позовом та фактичної вартості спірного обсягу виконаних робіт.
До того ж, судами не було перевірено обґрунтування розрахунків розміру заявлених вимог, як за первісним так і за зустрічним позовом, та не було наведено розрахунків, з яких виходив суд, задовольняючи грошові вимоги за первісним позовом.
Разом з тим, судам слід було мати на увазі вимоги п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно якого цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже, висновки судів обох інстанцій в порушення вимог ст.43 ГПК України ґрунтуються на неповно з’ясованих обставинах справи, що мають істотне значення для правильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин, судові рішення попередніх інстанцій не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Аркадія" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року та рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2005 року скасувати, і справу № 22/101-05-3027 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук