Справа № 1-584/08;

 

                                                В И Р О К

                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

5 листопада 2008 р.                                                                 м. Миколаїв

 

 

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Мачули О.М., при секретарях Кузьміній Т.С., Багдасаровій Г.М., Сухаревич З.М., з участю представників державного обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3  та його представника ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

 

 

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р. народження, уродженця і мешканця м. Миколаєва, АДРЕСА_1  (дані про факт і місце реєстрації в матеріалах справи відсутні), українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого електромонтажником по трудовій угоді у підприємця-фізичної особи ОСОБА_7 , такого, що не має судимості,

 

 

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

 

 

                                                встановив:

 

 

Надвечір 26 квітня 2008 р. ОСОБА_6  разом зі своїм товаришем ОСОБА_8  зайшов до бару „Квартет”, де зустрів свою колишню подружку ОСОБА_9 , що була зі своїм нинішнім хлопцем ОСОБА_3  Через деякий час підсудний разом зі своїм супутником залишили приміщення бару, а невдовзі в іншому місці вони зустрілися тільки з ОСОБА_9  для обговорення побутових питань.

Домовившись про тимчасове проживання ОСОБА_8  в квартирі ОСОБА_9 , вони всі втрьох продовжили вживати спиртні напої, спочатку на березі річки Південний Буг, а потім вдома у останньої - в квартирі АДРЕСА_2 , в м. Миколаєві.  

Коли ОСОБА_6  і ОСОБА_9  ходили до магазину за спиртним, приблизно о 21 год. 45 хв. вказаної доби, біля дверей квартири останньої вони зустріли ОСОБА_3  Той на підґрунті ревнощів, перебуваючи в збудженому стані, в різкій формі став висловлювати претензії на адресу дівчини, які переросли у сварку зі взаємними образами. ОСОБА_6  в цей час стояв осторонь спиною до присутніх та в сварці участі не приймав.

Тоді ОСОБА_3  з почуття ревнощів вирішив поквитатись із ОСОБА_6 , оскільки в зраді саме з ним підозрював свою дівчину. З цією метою він віддав їй свій мобільний телефон і наказав ОСОБА_9  зайти в квартиру, а коли та стала противитися - заштовхнув  її в приміщення тамбуру, закрив за нею двері та деякий час притримував їх ззовні, перешкоджаючи таким чином вийти на східці.

Далі ОСОБА_3  відпустив двері, підійшов до підсудного і мовчки напав на нього, нанісши несподівано правою рукою удар в голову. Від цього удару останній втратив рівновагу і став падати, але утримався на ногах, зачепившись за дверну коробку. Намагаючись уникнути подальших ударів з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_6  став відходити через дверний отвір на балкон загального користування 14-го поверху, але потерпілий став його переслідувати та наносити нові удари. Тоді ОСОБА_6  розвернувся обличчям до нападника і став відбиватись.

Оскільки умовляння ОСОБА_9 , яка в цей час уже вийшла на майданчик сходової клітини 14-го поверху, припинити бійку не досягли успіху, вона з метою її припинення кинулась за допомогою.

В той же час ОСОБА_6  і ОСОБА_3  продовжували обмінюватися ударами руками і ногами в різні частини тіла, а потім, обхвативши одне одного за тулуб і втративши рівновагу, скотились східцями на сходовий майданчик поміж 13-м та 14-м поверхами. Далі вони, не перестаючи обмінюватись ударами, піднялися з підлоги та перемістились по східцях на майданчик 13-го поверху, а потім на балкон загального користування.

В подальшому перебігу побиття ОСОБА_6  він опинився на бетонній підлозі балкону і за допомогою ніг лежачи намагався захиститися від ОСОБА_3 , який продовжував наносити йому удари ногами. В цей час підсудний з метою самозахисту витяг з кишені своєї куртки складного ножа, яким він користувався у своїй роботі, та звівся на ноги.

Однак, потерпілий натягнув куртку йому на голову таким чином, що її капюшон закрив підсудному очі. При цьому потерпілий лівою рукою схопив підсудного за шию та нагнув донизу, а правою, на пальцях якої був одягнутий металевий предмет, зовні схожий на кастет, став наносити ОСОБА_6  удари по голові.

Тоді підсудний, будучи не в силах фізично протидіяти своєму побиттю, діючи з метою самозахисту та в межах необхідної оборони , ударами ножа в область тулуба заподіяв потерпілому дві поверхневі  рани грудної клітини .

Після цього потерпілий продовжував утримувати підсудного. Тоді ОСОБА_6  наніс ОСОБА_3  ще три проникаючі удари ножем в область грудної клітини, в т.ч. в область серця, допускаючи при цьому настання смерті потерпілого та перевищуючи межі необхідної оборони  нанесенням численних ножових ударів в область життєво-важливих органів вже пораненої ним особи.

Внаслідок неправомірних дій підсудного ОСОБА_3  були заподіяні рана бокової поверхні з рановим каналом, що проникає в грудну клітину на рівні 6-го міжреберря без пошкодження внутрішніх органів; рана на боковій поверхні ліворуч з рановим каналом, що проникає в грудну клітину на рівні 9-го міжреберря з пошкодженням нижньої частки лівої легені; проникаюче ножове поранення ліворуч по середньо-ключичній лінії з пошкодженням правого шлуночка серця.

Отримавши тілесні ушкодження, ОСОБА_3  відпустив ОСОБА_6  і присів на підлогу балкону, де через незначний проміжок часу помер, а   ОСОБА_6  позбувся ножа, викликав швидку допомогу та залишив місце події.

 

Під час розгляду справи судом ОСОБА_6  винним себе по ч. 1 ст. 115 КК України не визнавав і пояснював, що визнає себе винним по ст. 118 КК України, оскільки внаслідок неправомірної поведінки самого потерпілого він з метою самозахисту був вимушений витягти з кишені куртки свій складний ніж, яким користувався в процесі виконання електромонтажних робіт, і пару разів ткнути ОСОБА_3  лезом в область тулуба, а коли той замість припинення побиття продовжив наносити удари по голові металевим предметом ще з більшою силою - ще три більш сильніші удари.

    

Крім визнання підсудним своєї вини в умисному вбивстві  при перевищенні меж необхідної оборони, вона знайшла своє підтвердження в процесі розгляду справи судом сукупністю наступних доказів:

 

Свідченнями потерпілого ОСОБА_3  про те, що його син деякий час зустрічався з ОСОБА_9 , що увечері 26 квітня 2008 р. вона сину зателефонувала ОСОБА_3  і той пішов з дому, а наступного дня зі слів працівників міліції він дізнався про його загибель.

 

Свідченнями ОСОБА_9  про те, що ініціатором сварки був ОСОБА_3 , який був агресивно налаштований через її неправильну, на його погляд, поведінку. Коли він зустрів її разом із ОСОБА_6  біля дверей її квартири, то в грубій формі став з'ясовувати стосунки спочатку з нею, а потім з підсудним. Безпосередньо перед бійкою із ОСОБА_6  загиблий віддав їй свій мобільний телефон та наказав йди до квартири, а потім заштовхнув до тамбура та зачинив за нею двері. Вона намагалась вийти на східці щоб якось втрутитись в події, але не змогла цього зробити, оскільки ОСОБА_3  тримав двері зовні. Вона також чула, як загиблий став в нецензурній формі ображати підсудного, а той відповідав йому тим же. Коли після чергової спроби їй вдалося відчинити двері, вона на власні очі побачила бійку, що уже точилася поміж ОСОБА_3  та ОСОБА_6  Хлопці били один одного руками і ногами, штовхалися, падали. Оскільки ОСОБА_3  на її прохання припинити бійку не реагував, а сама вона не могла нічого вдіяти, то повернулась до квартири, щоб порадитись з квартиранткою, але нічого придумати вони не змогли. Коли в черговий раз повернулась на східці, ОСОБА_3 уже не було видно, а ОСОБА_6 підіймався східцями їй назустріч із ножем в руці, який вона забрала та кинула на пожежний ящик. До цього в руках ОСОБА_3  та ОСОБА_6  вона будь-яких предметів не бачила. На прохання ОСОБА_6  вона побігла викликати швидку, а перед цим віддала йому мобільний телефон загиблого, оскільки не знала куди його подіти.

 

Висновком судово-медичної експертизи № 830 від 4 червня 2008 року про те, що у ОСОБА_3  виявлені наступні тілесні ушкодження грудної клітини: дві поверхневі рани (№ 1 і № 2) по передній поверхні; проникаюче ножове поранення ліворуч по середньо-ключичній лінії з пошкодженням правого шлуночка серця (рана № 3) ; рана бокової поверхні з рановим каналом, що проникає в грудну клітину на рівні 6-го міжреберря без пошкодження внутрішніх органів (рана № 4) ; рана на боковій поверхні ліворуч з рановим каналом, що проникає в грудну клітину на рівні 9-го міжреберря з пошкодженням нижньої частки лівої легені (рана № 5) ; садна і крововиливи на обличчі, поверхневі рани на слизовій оболонці  верхньої губи, садно в області великого пальця правої кисті.

Смерть постраждалого настала внаслідок проникаючих ножових поранень грудної клітини з пошкодженням серця і лівої легені, що супроводжувались внутрішньою плевральною кровотечею.

Всі описані вище тілесні пошкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність кровозливів в місцях пошкоджень, вони утворились незадовго до смерті.

Характер ран, а саме: продовгувата форма, рівні кінці без осаднень, один кінець яких рівний, а другий - заокруглений, а також наявність ранових каналів, свідчать про їх утворення від одного і того ж колюче-ріжучого знаряддя, можливо клинка ножа, що має гостре лезо і П-подібний обух.

Проникаючі ножові поранення за ступенем тяжкості носять ознаки  тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть.

Непроникаючі ножові поранення (рани № 1 і № 2) за ступенем тяжкості стосовно до живих осіб носять ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Виявлені на трупі поверхневі рани в області верхньої губи, садна і крововиливи на обличчі, садно в області великого пальця правої кисті, утворились від дії тупих твердих предметів, незадовго до смерті, стосовно живих осіб носять ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають.

Розташування пошкоджень та тілі постраждалого свідчить, що в момент їх заподіяння поза останнього змінювалась.

Малоймовірно, що при отриманні всіх виявлених тілесних ушкоджень постраждалий міг здійснювати самостійні дії, зокрема, пересуватись, кричати і т.п.

Яких-небудь слідів, що свідчать про боротьбу чи самооборону при дослідженні трупа не виявлено.

Не виключено, що при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги життя потерпілого можна було спасти.   

 

                                           (а.с. 140 -142, т. 1)

 

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10  уточнила деякі висновки зазначеного акту експертизи. Зокрема, можливість спасіння життя ОСОБА_3  при умові своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги була обмежена незначним проміжком часу, який не перевищував 10 хвилин після пошкодження серця. За багаторічний досвід роботи судово-медичним експертом їй з літератури відомий лише один випадок, коли потерпілому вдалося спасти життя після проникаючого поранення серця. Всі виявлені на трупі тілесні ушкодження могли бути отримані постраждалим в процесі бійки з підсудним, хоча жодне з них не можна назвати характерним для боротьби чи самооборони.   

На відміну від проникаючих поверхневі поранення суттєво не вплинули на активність потерпілого і не могли бути причиною смерті. Рани з проникненням в середину грудної клітини були більш тяжкими за наслідками, особливо - з пошкодженням лівої легені, в подальшому останнє пошкодження могло також бути причиною смерті. Однак, навіть з такими пораненнями потерпілий міг вчиняти будь-які активні дії, зокрема, продовжувати бійку. Навіть внаслідок проникаючого поранення з пошкодженням легені ОСОБА_3  міг прожити без надання йому медичної допомоги не менше 1 години.      

Крім того ОСОБА_10  показала, що безпосередньою причиною смерті потерпілого стало поранення серця (рана № 3). Після цієї травми ОСОБА_3  уже не міг вчиняти будь-яких активних дій, оскільки внаслідок поранення серця людина відчуває сильний фізичний біль, який зазвичай призводить до втрати свідомості та падіння. Тому ймовірніше за все ножовий удар в серце ОСОБА_3  отримав останнім із заподіяних йому тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого настала не більше ніж за 10 хвилин після поранення серця.

 

 

Висновком судово-медичної експертизи № 1120 від 27 квітня 2008 року про те, що у ОСОБА_6  виявлені наступні тілесні ушкодження: на тильній поверхні правої кисті біля основи першого пальця садно лінійної форми з підсохлою червонуватою поверхнею нижче навколишньої шкіри розмірами 1,5 х 1 см.; на тильній поверхні лівої кисті (на суглобних поверхнях основних фаланг) - два садна невизначеної форми з описаними вище характеристиками розмірами 0,5 х 2 см. і 1 х 0,8 см.; на правій щоці - продовгувате садно розмірами 2 х 1 см. з аналогічними характеристиками; в лівій щелепній області припухлість м'яких тканин овальної форми, на фоні якої садно продовгуватої форми розміром 1,5 х 0,2 см.; в лівій тім'яній області на ділянці розміром 9 х 8 см. - велика припухлість тістуватої консистенції, болісна при пальпації, на її фоні полосовидні садна, що розташовані паралельно одне одному, розмірами від 1,5 х 0,5 см. до 4 х 0,8 см.; аналогічні пошкодження в кількості близько шести є в лівій частині тім'яної області, що розташовані ближче до середньої лінії, в тім'яно-потиличні області ліворуч, розмірами від 1,5 х 1,5 см. до 3,5 х 0,5 см.; по задній поверхні лівого ліктьового суглобу - овальне підсохле садно, червонувато-буре, нижче рівня шкіри, розмірами 1 х 0,8 см.

Садно на тильній поверхні правої кисті біля основи першого пальця могло утворитись від дії якогось гостро-ріжучого предмета, решта пошкоджень - від дії тупих твердих предметів, можливо в строк і при обставинах зазначених оглянутим. Не можна виключити, що садна в області голови могли утворитись внаслідок дії тупого твердого предмету з гладкою поверхнею. В момент отримання тілесних ушкоджень положення потерпілого і нападника могло змінюватись. Громадянину ОСОБА_6  було нанесено не менше 5 - 6 ударів тупими твердими предметами (а.с. 76, т. 1).

 

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 27 квітня 2008 р. на балконі загального користування 13-го поверху будинку АДРЕСА_3  в м. Миколаєві в положенні сидячи знаходиться труп ОСОБА_3 , який схилившись спиною на бетонну перегородку. На трупі виявлено п'ять ран, в районі грудної клітини, на одежі загиблого - відповідну кількість пошкоджень; біля правої руки - предмет із металевої проволоки білого кольору діаметром 0,8 см. у вигляді трьох продовгуватих кілець, на підлозі - кепку та мобільний телефон загиблого; на пожежному ящику виявлено складний ніж в напівзакритому стані (а.с. 3 - 34, т. 1).  

 

В той же час, як вбачається з доданого до вказаного протоколу огляду місця події фотознімків №№ 2 - 4, 7, 8, металевий предмет овальної форми, що нагадує кастет, знаходиться одягненим на 2 - 5 пальці правої руки загиблого, які зігнуті в суглобах (а.с. 15, 16, 18, т. 1).

 

Допитаний в судовому засіданні експерт-криміналіст Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_11  підтвердив, що саме в такому положенні він бачив зазначений предмет під час огляду місця події, саме в такому положенні він знаходився на момент огляду місця події слідчим, складення ним протоколу вказаної слідчої дії, в т.ч. з участю експерта-медика, та здійснення фотозйомки.

 

Аналогічні свідчення з цього приводу дала в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12  Так, експерт пояснила, що на місце події вона попала уже в процесі проведення огляду слідчим та іншими експертами, вона приймала участь в заключній стадії слідчої дії, зокрема, вона оглядала труп та диктувала слідчому дані про наявність і характер тілесних ушкоджень; схожий на кастет металевий предмет на той час ще  знаходився на правій руці загиблого; зазначений металевий предмет працівники міліції в її присутності зняли з руки загиблого після огляду нею трупа і помістили в спеціальний пакет.

 

Допитана в якості свідка в судовому засіданні експерт-біолог ОСОБА_13  показала, що під час огляду місця події слідчим 27 квітня 2008 р. нею був відібраний вміст з-під нігтів тільки лівої руки трупа. Зазвичай це робиться з обох рук. З-під нігтів правої руки ОСОБА_3  такий вміст не відбирався скоріше за все тому, що на її пальцях на той час знаходився металевий предмет, схожий на кастет.

 

Таким чином дані протоколу огляду місця події від 27 квітня 2008 р. в частині виявлення металевого предмету біля  правої руки загиблого, як і аналогічні свідчення слідчого ОСОБА_14  в судовому засіданні, не відповідають дійсності, оскільки вказаний металевий предмет знаходився саме на руці загиблого під час огляду місця події, а не біля неї.

 

Долученим в процесі досудового слідства до справи в якості речового доказу та оглянутим в судовому засіданні предметом овальної форми із металевої проволоки світло-сірого кольору діаметром 0,8 см. у вигляді двох з половиною витків (а.с. 37, т. 2).

 

Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області № 481 від 26 серпня 2008 р. про те, що вага зазначеного металевого предмету склала 240 грамів.

 

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15  пояснив, що не виключено, що виявлені у підсудного перелічені тілесні ушкодження у вигляді забиття м'яких тканин голови та численних саден могли бути заподіяні ОСОБА_6  внаслідок дії наданого йому судом для огляду металевого предмету, схожого на кастет.

 

Про те, що численні тілесні ушкодження в тім'яній частині голови ОСОБА_6  були заподіяні саме виявленим на правій руці загиблого та долученим до справи в якості речового доказу предметом овальної форми у вигляді кількох паралельних витків металевої проволоки світло-сірого кольору діаметром 0,8 см., свідчать розміри і характер розташування саден на голові підсудного, які співпадають з характеристиками зазначеного металевого предмету, зокрема, за розмірами та паралельним розташуванням травмуючих елементів.   

 

При вирішенні питання, чи охоплюються інкриміновані підсудному дії станом необхідної оборони, суд керується ст. 36 КК України, відповідно до ч. 1 якої необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці  для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Суд також виходить з того, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

 

Оцінюючи обстановку, що склалася в процесі конфлікту, суд приходить до висновку про те, що після того як ОСОБА_3  в процесі нападу надів на праву кисть металевий предмет овальної форми і, схопивши ОСОБА_6  лівою рукою за шию (під пахву), став наносити йому удари по голові зазначеним металевим предметом, у того виникли підстави для більш ефективних методів протидії, в т.ч. із застосуванням складного спортивно-туристичного ножа, що знаходився в кишені його куртки та використовувався ним у виробничих потребах по характеру своєї роботи.

 

При цьому, в даному випадку у ОСОБА_6  не було можливості протидіяти ОСОБА_3  іншими достатньо ефективними засобами із заподіянням шкоди, необхідної і достатньої для негайного припинення свого побиття з боку постраждалого ніж той, який він обрав - нанесення ножових поранень.

 

Таким чином, нанесення підсудним за допомогою спортивно-туристичного ножа перших двох ударів, внаслідок яких ОСОБА_3  були заподіяні поверхневі рани грудної клітини повністю охоплюється ч. 1 ст. 36 КК України, тобто станом необхідної оборони.   

 

Що ж стосується нанесення підсудним проникаючих поранень грудної клітини ОСОБА_3 , в т.ч. з пошкодженням лівої легені та шлуночка серця, які потягли смерть потерпілого, то вказані дії виходять за межі, передбачені ст. 36 КК України і судом кваліфікуються по ст. 118 КК України, як умисне убивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

 

Про перевищення ОСОБА_6  в даному випадку меж необхідної оборони свідчать, зокрема, кількість нанесених підсудним ударів, їх локалізація в області життєво-важливих органів потерпілого та характер травмую чого знаряддя, а також стан ОСОБА_3 , який уже отримав два поранення.

 

Оцінюючи доводи представників державного обвинувачення та потерпілого щодо непослідовності та суперечливості свідчень ОСОБА_6  в процесі досудового слідства та під час розгляду справи судом, як доказу його вини у вчиненні умисного вбивства та бажання уникнути відповідальності за скоєне, суд не погоджується з цим, виходячи з наступного:

протягом всього досудового та судового слідства ОСОБА_6  визнавав факт нанесення ним ножових поранень ОСОБА_3 ;

суть пояснень та свідчень ОСОБА_6  зводилась до того, що зазначені пошкодження він вимушений був нанести потерпілому з метою самозахисту, оскільки той перший напав на нього та загрожував його життю і здоров'ю;

доказів на спростування факту нападу потерпілого на підсудного з приводу ревнощів учасниками процесу не надано ні в процесі досудового слідства, ні під час розгляду справи судом;

навпаки зі свідчень самого ОСОБА_6  та очевидця ОСОБА_9  вбачається, що ініціатором сварки був саме ОСОБА_3 , а дії останнього в частині передачі їй свого мобільного телефону та вимоги залишити його наодинці із ОСОБА_6  для з'ясування стосунків підтверджують ствердження підсудного про те, що саме ОСОБА_3  вчинив напад;

до того ж формулювання органом досудового слідства обвинувачення по своїй суті є викладенням свідчень підсудного щодо перебігу подій перед загибеллю ОСОБА_3 , в т.ч. щодо його нападу на ОСОБА_6  та актині дії при побитті останнього.

 

Крім того, діючим законодавством не виключається виявлення необхідності в самообороні навіть в учасника сутички, у разі виникнення обставин, які суттєво змінюють співвідношення сил в протистоянні, зокрема, застосування в подальшому одним із її учасників зброї чи спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень іншого предмета.

 

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, незворотній характер його наслідків, особу винного та наявність чи відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

 

Так, ОСОБА_6  не має судимості, інкриміноване діяння відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, щиро кається у скоєному, що пом'якшує покарання, а також стан алкогольного сп'яніння, як обставину, що обтяжує його відповідальність.

 

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що підсудному для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

 

Заявлений потерпілим цивільний позов на суму про відшкодування заподіяних злочином матеріальних збитків на суму 5475 грн. 36 коп. підлягає задоволенню, оскільки підсудний визнав його в повному обсязі.

 

Позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню - в сумі 20 тис. грн. При визначенні розміру компенсації моральної шкоди суд виходить як зі ступеню моральних страждань потерпілого, його віку стану здоров'я, невідворотності втрати рідного сина, так і з урахуванням неправомірності поведінки самого загиблого, яка в тому числі привела до настання таких наслідків.

 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

 

 

                                                   присудив:

 

 

ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком два роки.

Строк відбування покарання йому обчислювати з 27 квітня 2008 р.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити тримання під вартою.

Стягнути із ОСОБА_6 :

на користь ОСОБА_3  - 5475 грн. 36 коп. заподіяних злочином матеріальних збитків, 20 тис. грн. в якості компенсації моральної шкоди та 1 тис. грн. витрат на оплату представництва своїх інтересів адвокатом під час розгляду даної справи судом;

на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області - 187,92 грн. за проведення судово-криміналістичної експертизи

 

Долучені до справи в якості речових доказів:

мобільний телефон «Нокіа», заводський № НОМЕР_1, з СИМ-карткою мобільного оператора «Лайф» - повернути потерпілому ОСОБА_3 ;

спортивну куртку ОСОБА_6  - повернути власнику;

складний ніж для спортивного туризму, спортивну куртку ОСОБА_3 , лоскут шкіри від його трупу, вилучений в процесі огляду місця події 26.04.2008 р. металевий предмет - знищити.

 

На вирок сторонами на протязі 15 діб після його проголошення, а засудженим в той же термін з моменту отримання копії вироку, може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва.

 

 

 

 

Суддя:                                                                                            Мачула О.М.