8.3.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2013 року Справа № 812/7555/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Цицюра О.О., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2013 року позивач, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в якому позивачем заявлено вимогу про припинення підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи - підприємця, оскільки в порушення норм податкового законодавства відповідач не подає податкову звітність до податкового органу з 01.01.2010 та керуючись п.п.3 п.2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначає, що це є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Ухвалою від 02 вересня 2013 року справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження по зазначеній справі, судом було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження відповідачу по справі за адресою: АДРЕСА_1, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату. (а.с.13) ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою, що підтверджується адресною довідкою. (а.с.6) Відомостей про зміну місця реєстрації відповідачем до податкового органу не надано. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів
У встановлений судом 10 - денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, відповідачем не подано до суду ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Антрацитівським міськвиконкомом 12.09.2003. На час розгляду справи підприємницьку діяльність відповідача не припинено. Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в якості платника податків в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області з 15.09.2003. (а.с.7,10)
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Здійснюючи господарську діяльність, фізичні особи - підприємці відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним до 01 січня 2011 року) зобов'язані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Пунктом 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» регламентовано, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 49.2.статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Пунктом 177.5. статті 177 Податкового кодексу України встановлено що фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом.
Висновком Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.08.2013 №998/9/17-109, підтверджується, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкова звітність до податкового органу не надавалась з 01.01.2010. (а.с.9) Заборгованості по сплаті податків перед бюджетом відповідач не має, що підтверджується довідкою від 30.07.2013 №683/2/10/11-006. (а.с.8)
Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац 4 частини 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Відповідно до пункту 11.10 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734, який набрав чинності 14 січня 2011 року, - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
За таких обставин, оскільки відповідач не має заборгованості перед бюджетом та з 01.01.2010, тобто на час звернення позивача до суду більше року, декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби в порушення вимог закону не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20, пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, статтями 46, 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).
У день набрання постановою законної сили направити її копію до Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції (94600, Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 57/18) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Цицюра