ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" серпня 2013 р.Справа № 921/561/13-г/1
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м. Тернопіль
до відповідача: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Тернопіль
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Осадчук Ольга Яківна, Осадчук Степан Васильович, м.Борщів Тернопільської області
про визнання недійсним і скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2013р. №26.
За участю представників сторін:
від позивача: Маркевич Христина Мирославівна, начальник юридичного відділу
Лещук Андрій Ярославович, начальник виробничо-технічної служби
від відповідача: Чорномаз Надія Євгенівна, начальник другого відділу досліджень та розслідувань
Бібік Галина Святославівна, головний спеціаліст-юрисконсульт другого відділу досліджень та розслідувань
від Осадчук Ольги Яківни - Осадчук Степан Васильович
від Осадчука Степана Васильовича - особисто з представником Гуцуляком Віктором Степановичем.
Представникам сторін та третій особі роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль (далі по тексту - позивач або Тернопільобленерго) звернувся до господарського суду з позовом до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль (далі по тексту -відповідач або Відділення АМКУ), про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.04.2013р. №26.
Ухвалою господарського суду від 04.06.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.07.2013 р.
У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 14.08.2013р., а також, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.08.2013р.
В процесі розгляду справи суд ухвалою від 15.07.2013р. залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичних осіб - підприємців Осадчук Ольгу Яківну та Осадчука Степана Васильовича, вул. Шевченка 46/11, м. Борщів Тернопільської області (далі по тексту - треті особи або Осадчуки), так як, предметом даного спору є визнання недійсним та скасування рішення Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте за результатами розгляду звернення підприємців Осадчуків.
Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю мірою з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових пояснень поданих під час розгляду справи. Зокрема, позивач зазначає, що він виконав приписи інспекції Держенергонагляду в Тернопільській області і вніс зміни в технічні умови, які надавалися підприємцям Осадчукам. Посилається на ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою передбачена необхідність отримання технічних умов. Надані підприємцям Осадчукам технічні умови відповідають законодавству, містять достовірну інформацію. Законність і обґрунтованість технічних умов підтверджено листом Держаної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, якого відповідач при розгляді адміністративної справи проігнорував. Крім того, відповідно до статті 18 Закону України "Про електроенергетику" фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об"єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей, проводиться за рахунок замовників (власників) так користувачів цих об"єктів. Вважає висновки адміністративної колегії помилковими, оскільки позивач діяв в межах своїх повноважень.
Повноважні представниці відповідача у відзиві і в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували повністю. Вважають, що, оскільки перевантаження силових трансформаторів, за позицією позивача, існувало вже до приєднання нового об"єкту та збільшення потужності існуючого, саме Тернопільобленерго, як власник трансформаторних підстанцій, мало би провести їх переобладнання власними силами. Позивач не навів правових підстав для покладення на підприємців Осадчуків зобов"язань по заміні існуючих трансформаторів ні під час розгляду адміністративної справи, ні в судовому засіданні. Посилання на лист Держенергонагляду - безпідставне. Крім того доводи, що містяться в самому листі - суперечливі та, знову ж таки, не містять правових підстав для покладення на підприємців обов"язку розраховувати необхідність заміни силових трансформаторів, які належать енергопостачальному підприємству. Частина друга статті 18 Закону України "Про електроенергетику" не стосується приватних підприємців. Посилання позивача на ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" безпідставне, оскільки в оскаржуваному рішенні не ставиться під сумнів правомірність видачі технічних умов.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - підприємці Осадчуки - проти задоволення позову заперечили. Посилалися на Правила користування електроенергією, згідно з якими постачальник електроенергії не має права відмовити споживачу або субспоживачу в укладенні договору. Вважають видачу технічних умов з вимогою заміни споживачем силових трансформаторів неправомірною. Доводять, що до них був застосований тенденційний та упереджений підхід з боку Тернопільобленерго. Позивач вніс зміни в технічні умови без погодження зі споживачами, що суперечить ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вважають, що ст.18 Закону України "Про електроенергетику", яка допускає спільне фінансування об"єктів, призначених для спільних потреб підприємств енергетики та інших галузей, їх не стосується, оскільки вони - приватні підприємці без статусу юридичної особи.
Розглянувши матеріали справи, доводи представників позивача, заперечення представниць відповідача та третьої особи, оцінивши представлені докази в сукупності та дослідивши норми чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з огляду на наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Як встановлено судом, 24.12.2012р. до Тернопільського відділення АМКУ звернулися фізичні особи - підприємці Осадчуки - з проханням переглянути правомірність та правильність обсягів вимог, вказаних в технічних умовах №№ 36-28/2 та 36-29/2, виданих ВАТ "Тернопільобленерго" 24.12.2012р. (надалі - Технічні умови).
За результатами розгляду зазначеного звернення 03 квітня 2013 року Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення адміністративної колегії за № 26 по справі № 644-ЗМС "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (надалі - Оскаржуване рішення), яким:
1. Визнано, що відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" протягом 2012 року займає монопольне становище на ринках постачання електричної енергії за регульованим тарифом; видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до власних електричних мереж та збільшення потужності існуючих електроустановок; підключення нових споживачів до електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" в межах Тернопільської області, зокрема, в м.Борщів, з частками 100 відсотків.
2. Визнано дії відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" по внесенню в технічні умови вимог про заміну елементів електромереж, які належать ВАТ "Тернопільобленерго", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
3. Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції штраф у розмірі 68 000 грн.
4. ВАТ "Тернопільобленерго" зобов"язане припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приєднання до електромереж об"єктів фізичної особи - підприємця Осадчук Ольги Яківни та збільшення потужності наявних об"єктів фізичної особи - підприємця Осадчука Степана Васильовича без додаткових зобов"язань, які непотрібні споживачам, про що повідомити територіальне відділення у двомісячний термін з дня отримання рішення.
У відповідності до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про природні монополії" постачання електричної енергії належить до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього Закону.
Згідно ч.2 ст. 7 Закону України "Про природні монополії" в умовах та правилах здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умовах) визначаються зобов'язання суб'єктів природних монополій з надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про природні монополії" суб'єкти природних монополій зобов'язані забезпечувати надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва у порядку та строки, встановлені законодавством.
Згідно ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до Додатку1 Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженою Постановою НКРЕ від 25.12.2008 № 1522 встановлено, що до додаткових робіт (послуг), які надаються виключно ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом і пов'язані з його ліцензованою діяльністю входять: видача технічних умов (ТУ) та погодження проектної документації на відповідність наданим технічним умовам та чинним нормативно - правовим актам а також підключення та/або відключення електроустановок.
Із змісту Оскаржуваного рішення вбачається, що Тернопільське відділення АМКУ керуючись ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та згідно із Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.04.2002р. за №317/6605, провело дослідження становища ВАТ "Тернопільобленерго" на ринках постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до власних електричних мереж, підключення нових споживачів до електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго".
Дослідивши об'єкт аналізу, визначивши товарні, територіальні, часові межі ринку, бар'єри вступу на досліджуваний ринок адміністративна колегія дійшла висновку, що ВАТ "Тернопільобленерго" протягом 2012 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до власних електричних мереж та збільшення потужності існуючих електроустановок, підключення нових споживачів до електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" в межах Тернопільської області, зокрема, в м.Борщів, з частками 100 відсотків.
Вказаний висновок закріплено у п.1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення АМКУ від 07.08.2012р. № 58.
Вказаний висновок щодо монопольного становища ВАТ "Тернопільобленерго" на досліджуваному ринку не заперечується позивачем.
Відповідно, враховуючи те, що предметом позовних вимог позивач визначив визнання недійсним та скасування Оскаржуваного рішення повністю, його позов в частині визнання п.1 рішення недійсним не підлягає до задоволення як необґрунтований та безпідставний.
Щодо інших пунктів Оскаржуваного рішення суд вважає, що і в цій частині прийнятого рішення відсутні достатні підстави вважати, що рішення прийнятті АМКУ в результаті неправильної оцінки обставин справи, неврахування раду фактів, що мають істотне значення і відповідно з наслідком прийняття безпідставних висновків.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визначено серед іншого зловживання монопольним становищем на ринку.
Судом встановлено наступне:
Підприємець Осадчук С.В. 11.12.2012р. звернувся до Тернопільобленерго із заявою про надання йому технічних умов електропостачання від електричних мереж електроустановок магазину "Смак" по вул. Шевченка в м.Борщові з метою збільшення потужності. Прогнозована приєднана потужність мала становити 35 кВт.
24.12.2012р. Тернопільобленерго видало Осадчуку С.В. технічні умови №36-29/2. Відповідно до умов, серед інших вимог, підприємець Осадчук С.В. повинен був замінити існуючий силовий трансформатор на закритій трансформаторній підстанції Тернопільобленерго ЗТП-539 на більш потужний.
Підприємець Осадчук О.Я. того ж 11 грудня 2012р. звернулася з заявою до Тернопільобленерго про надання їй технічних умов електропостачання від електричних мереж установок нового магазину по вул. Базарна в м.Борщів.
24.12.2013р. Тернопільобленерго видало Осадчук О.Я. технічні умови №36-28/2. Відповідно до умов, серед інших вимог, підприємець Осадчук О.Я. зобов"язувалася замінити існуючий трансформатор на закритій трансформаторній підстанції Тернопільенерго ЗТП-118 на більш потужній.
Після втручання інспекції Держенергонагляду в технічні умови, надані підприємцям Осадчукам, були внесені зміни, які зводилися до того, що заміну трансформаторів слід проводити лише після проведення розрахунку. При цьому, як визнає сам позивач, йому вже наперед було відомо, що розрахунки покажуть необхідність такої заміни.
У своїх розрахунках недостатності потужності існуючих трансформаторів позивач виходив з розрахункових величин законтрактованої потужності. Так, до трансформатора ЗТП-118, при наявній потужності 160 кВа приєднані споживачі з заявленою потужністю 236 кВа. До трансформатора ЗТП-539 потужністю 250 кВа приєднані споживачі із заявленою потужністю 488 кВа.
Однак, ці розрахунки не можуть бути прийняті до уваги. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача Лещук Андрій Ярославович, для нормальної роботи трансформатора має значення не заявлена (законтрактована) потужність, а реальна, чи моментальна потужність. З матеріалів справи вбачається, що реальне навантаження на трансформатори №№ 118 і 539 ніколи не була вище номінальної їх потужності.
Так, в матеріалах справи міститься протокол замірів рівнів напруги і навантаження по Борщівському РЕМ ТП №539. Згідно протоколу, максимальне навантаження на трансформатор на 16 год. 46 хв. 07.12.2012р. становило 120 кВа, при потужності трансформатора 250 кВа. За даними аналогічного протоколу по ТП №118 (на звороті того ж аркуша) максимальне навантаження становило 70 кВа при потужності трансформатора 160 кВа.
Ці дані підтверджено перевіркою Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляду). Перевіркою були проведені виміри навантажень електрообладнання ЗТП №№ 539, 51, 118 та 330. За результатами зазначених вимірів було встановлено, що силові трансформатори в цих ЗТП завантажені на 25-40%, тобто нижче допустимого. Перевірка завантаженості трансформаторів проводилася шляхом визначення фактичного навантаження згаданих ЗТП на час вимірів.
Зібрані по справі докази дають підстави для висновку, що необхідності заміни трансформаторів для підключення (збільшення потужностей) об"єктів підприємців Осадчуків взагалі не було.
Навіть якщо припустити, що додаткова потужність підприємців Осадчуків могла б призвести до перевантаження електрообладнання, то і тоді висновок про обов"язкову заміну не може бути обґрунтований позивачем. Представник позивача Лещук Андрій Ярославович визнав, що Тернопільобленерго не аналізувалися альтернативні варіанти підключення, зокрема, через автоматичний вимикач, який би відключав (обмежував) енергоспоживання об"єктів підприємців Осадчуків у випадку перевантаження мережі.
Надані позивачем розрахунки, здійснені приватним акціонерним товариством "Проектно-вишукувальний науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут "Укрзахіденергопроект" свідчать проти нього. Так, згідно розрахунків, трансформатор ЗТП-118 потужністю 160 кВа підлягає заміні на трансформатор потужністю 250 кВа, а ЗТП-539 потужністю 250 кВа - на трансформатор потужністю 400 кВа. Отже, в Тернопільобленерго була можливість заміни лише одного трансформатора - потужністю 160 кВа на 400 кВа, у той час як трансформатор потужністю 250 кВа можна було використати в іншому місці. В той же час, згідно наданих підприємцям Осадчукам технічних умов вимагалася заміна не одного, а відразу двох трансформаторів. Заперечення позивача, що технічні умови видаються на майбутнє і в час їх надання Тернопільобленерго не знав, хто з підприємців Осадчуків виконає умови, а хто - ні - спростовуються матеріалами справи. Так, в матеріалах справи містяться технічні умови №36-01/2, надані підприємцю Загородньому І.П. 04.02.2013р., тобто значно пізніше технічних умов, наданих підприємцям Осадчукам. Відповідно до цих новіших технічних умов заміна трансформатора №118 не вимагалася. Це свідчить про упереджене, дискримінаційне ставлення Тернопільобленерго до підприємців Осадчуків порівняно з іншими споживачами.
Посилання позивача на ч. 2 статті 18 Закону України "Про електроенергетику" безпідставне з огляду на таке.
Згідно ч.2 ст. 18 Закону України "Про електроенергетику" фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей, провадиться за рахунок замовників (власників) та користувачів цих об'єктів.
Позивачем не надано суду належних доказів наявності спільних потреб ВАТ "Тернопільобленерго" з підприємцями Осадчуками у використанні об'єктів, які побудовані чи встановлені за кошти підприємця.
При цьому згідно правової позиції, наведеної в постанові Вищого господарського суду України від 05.06.2012 по справі №21/5007/119/11 "ця норма регулює лише будівництво та реконструкцію об'єктів, які необхідні для спільного використання підприємством електроенергетики та інших галузей у зв'язку з передачею електроенергії".
Окрім того, в частині другій статті 18 Закону України "Про електроенергетику" зазначено про фінансування будівництва об'єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей.
В силу ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
В свою чергу, згідо ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Підприємці Осадчуки не підпадають під визначення підприємства у розумінні статті 62 Господарського кодексу України, а тому до них не можна застосовувати норму ч. 2 статті 18 Закону України "Про електроенергетику".
Суд звертає увагу на наступну обставину. Згідно затверджених технічних вимог підприємці Осадчуки повинні були встановити нові, потужніші трансформатори в належних Тернопільобленерго закритих об"єктах. Згідно з правовою позицією, зайнятою позивачем, ці нові трансформатори мали би стати його, позивача, власністю. Про це йдеться в протоколі засідання комісії інформаційно-консультативного центру ВАТ "Тернопільобленерго" від 27 грудня 2012р. . Присутня на засіданні завідувач сектору НКРЕ у Тернопільській області Трут О.О. зауважила, що у разі проведення реконструкції мереж з метою збільшення потужності шляхом заміни ЗТП-359 (має бути 539) та ЗТП-118 за кошти замовника, ЗТП стануть невід"ємною частиною вже існуючих мереж Борщівського РЕМ і повинні бути передані на баланс ВАТ "Тернопільобленерго". Порядок відшкодування таких витрат замовнику знаходиться у процесі розробки у Кабінеті Міністрів України. Цю позицію підтримав у судовому засіданні представник позивача Лещук Андрій Ярославович. Тобто, як умову отримання необхідної підприємцям Осадчукам електроенергії, їм пропонується подарувати енергопостачальній організації два потужних трансформатора і чекати, допоки Кабінет Міністрів України розробить порядок відшкодування зроблених ними витрат. Навряд чи можна придумати красномовніший приклад зловживання монопольним становищем.
Суд критично оцінює посилання позивача на лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 12.02.2013 №01/10-709, як на доказ правомірності своїх дій щодо встановлення відповідних вимог підприємцям Осадчукам в технічних умовах.
У листі вказується на необхідності заміни електроустаткування у випадку, якщо така необхідність буде підтверджена розрахунками.
Проте, як вбачається із Оскаржуваного рішення, відділенням не досліджувалось та не ставилось під сумнів технічна необхідність виконання відповідних робіт для приєднання електроустановок підприємців Осадчуків. В ході розгляду справи №644-ЗМС встановлювались виключно правові підстави для покладення на підприємців Осадчуків зобов'язань за власні кошти відновити елементи мережі ВАТ "Тернопільобленерго", демонтовані при реконструкції та виконати інші роботи на мережі та електроустановках, що належать ВАТ "Тернопільобленерго".
Отже, навіть якщо було б доведено, що потреба в нових трансформаторах дійсно існує, то і тоді відповідальність Тернопільобленерго за порушення антимонопольного законодавства слід визнати доведеною, оскільки покладення на підприємців видатків, пов"язаних з заміною устаткування енергопостачальної організації, не можна визнати правомірним.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи суд вважає, що висновки відповідача, зроблені в Оскаржуваному рішенні, є обґрунтованими та підставними, рішення прийняте в результаті правильної оцінки обставин справи, раховані всі факти, що мають істотне значення для справи.
Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Повернути відкритому акціонерному товариству "Тернопільобленерго", м.Тернопіль, вул. Енергетична, буд.2 (ідентифікаційний код 00130725) - 573 (п"ятсот сімдесят три) грн. рівно надмірно сплаченого судового збору.
Протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2013р.
Суддя Ю.О. Чопко