№ 249/5213/13-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
18 вересня 2013 року
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Стріжакової Г.В.
при секретарі Шурман Н.М., Абдуллаєвій О.Ю.,
за участю прокурора Калініна Є.В..
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шахтарську Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050560001983 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Контарне м. Шахтарськ Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, засудженого 23.05.2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 162, ч.3 ст.357, ст.70 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць, звільненого 02.04.2012 року за постановою Торезького міського суду Донецької області з невідбутим строком покарання 5 місяців 24 дня, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 26 липня 2013 року приблизно о 17 годині 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї одноповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, де також разом з ним знаходилась його співмешканка ОСОБА_4, зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_3, який мешкає в цьому ж будинку, квартираНОМЕР_1 ОСОБА_3, побачивши ОСОБА_2, став висловлювати претензії на адресу останнього, звинувачуючи його в скоєнні кримінальних правопорушень, внаслідок чого між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно, з метою заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3, взяв із жіночої сумки, яка знаходилась при ОСОБА_4, кухонний ніж, що раніше використовувався ним для відчинення дверей, та, тримаючи його за рукоятку в правій руці, підійшов до ОСОБА_3 спереду та умисно завдав один удар в область передньої поверхні грудної клітини останнього, заподіявши йому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки в проекції мечоподібного відростку груднини, яка проникає в плевральну та черевну порожнини із пошкодженням 10-го ребра, внутрішньої грудної артерії, діафрагми та лівої долі печінки, ускладнена внутрішньочеревною кровотечею, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для життя в момент їх утворення.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав, додатково пояснив 26 липня 2013 року приблизно о 17 годині 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї одноповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_3, який мешкає в цьому ж будинку, ОСОБА_3, побачивши ОСОБА_2, став висловлювати претензії на адресу останнього, звинувачуючи його в скоєнні кримінальних правопорушень, внаслідок чого між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 виникла сварка. ОСОБА_2 взяв із жіночої сумки, яка знаходилась при його співмешканці ОСОБА_4, кухонних ніж, що раніше використовувався ним для відчинення дверей, та, тримаючи його за рукоятку в правій руці, підійшов до ОСОБА_3 спереду та умисно завдав один удар в область передньої поверхні грудної клітини останнього. Пояснив, що шкодує, про вчинене правопорушення, вважає, що повинний був вирішити конфлікт без застосування сили. Цивільний позов, заявлений прокурором визнав повністю. Цивільний позов, заявлений потерпілим, визнав частково в сумі 1000,00грн.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 26 липня 2013 року приблизно о 17 годині 45 хвилин, знаходився на подвір'ї одноповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, там він зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_2, який став висловлювати претензії на адресу потерпілого, а потерпілий ставу звинувачувати ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень, внаслідок чого між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 виникла сварка. ОСОБА_2 взяв із жіночої сумки, яка знаходилась при його співмешканці, кухонних ніж та, тримаючи його за рукоятку в правій руці, підійшов до ОСОБА_3 спереду та умисно завдав один удар в область передньої поверхні грудної клітини останнього. Крім того, потерпілий пояснив, що визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 25000,00грн., виходив з того, що під час отримання від обвинуваченого тілесних ушкоджень він відчув біль, страх за своє життя, здоров'я, доки чекав швидку допомогу брудною печаткою закривав рану, увесь був в крові, в лікарні знаходився в реанімації, пережив операцію, і прийшов до тями тільки вранці, тривалий час він знаходився на лікуванні, наслідки отриманого поранення відчуває і в теперішній час - болі, в нього на все життя залишився шрам. Просив суворо покарати обвинуваченого, заявлені цивільні позови задовольнити в повному обсязі.
Показання обвинуваченого та потерпілого послідовні та узгоджуються між собою. Вони різняться тільки в причинах виниклого конфлікту: обвинувачений зазначає, що потерпілий спровокував конфлікт, висловлюючи свою думку щодо причетності обвинуваченого до кримінальних правопорушень, потерпілий вважає, що обвинувачений спровокував конфлікт, хоча не заперечує, що висловлював на адресу обвинуваченого претензії щодо вчинених ним кримінальних правопорушень. Суд враховує, що ця суперечність стосується суб'єктивного сприйняття причин події, а в цілому обставини правопорушення обвинуваченим і потерпілим узгоджуються між собою та із висновками експертиз, досліджених в судовому засіданні.
Відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи № 20 від 31.07.2013 року обвинувачений ОСОБА_2 страждає синдромом залежності від алкоголю та потребує протиалкогольного лікування. Протипоказань для лікування немає, синдромом залежності від наркотичних речовин не страждає та в лікуванні не потребує (а.с.64).
Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 3287, проведеної в період 12.08.2013 року по 14 серпня 2013 року, кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. У плямах на фрагментах рослинності та двох рукавичках, долучених під час огляду місця події, знайдена кров людини. При дослідженні групової приналежності крові виявлений антиген В. Таким чином, ця кров могла належати потерпілому ОСОБА_3 і не могла належати підозрюваному ОСОБА_2, який має іншу групу крові. У змивах з клинка і рукоятки ножа кров не знайдена. На рукоятці виявлені сліди поту, при визначенні групової приналежності якого виявлений антиген А. Таким чином, цей піт міг належати підозрюваному ОСОБА_2 і не міг належати потерпілому ОСОБА_3, який має іншу групу крові. Однак, підсумки про групову належність поту носять характер припущення, тому дослідження проводилось без контролю предметів носіїв, оскільки відсутні вільні від поту ділянки. (а.с.69).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 297, проведеної в період з 09.08.2013 року по 14 серпня 2013 року, у потерпілого ОСОБА_3 виявлена колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки в проекції мечоподібного відростку груднини, яка проникає в плевральну та черевну порожнини із пошкодженням 10-го ребра, внутрішньої грудної артерії, діафрагми та лівої долі печінки, ускладнена внутрішньочеревною кровотечею, виникла від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, наданий на експертизу, можливо в терміни, зазначені потерпілим і вказані в постанові. Вказані пошкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. В стаціонарі йому була проведена операція: «верхньо-срединна лапаротомія, часткова стернотомія з резекцією 10-го ребра зліва, лігірування внутрішньої грудної артерії зліва, ушивання рани лівої долі печінки та діафрагми зліва, ревізія, санація та дренування черевної порожнини, торакоцентез зліва, після яких в нього залишилось рубриці в області живота та грудної клітки. Всі пошкодження наносились із силою, достатньою для їх виникнення. Локалізація рани на передній поверхні грудної клітки доступна для її утворення своєю рукою. Не виключається можливість утворення пошкоджень, виявлених у громадянина ОСОБА_3 при умовах, вказаних підозрюваним в ході проведення слідчого експерименту від 27.07.2013 року з його участю. Малоймовірно утворення вказаної рани при падінні з висоти власного росту та випадковим зіткненням з ножем (а.с.72)
У судовому засіданні з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, що їх позиція є добровільною та істинною, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників процесу, що вони розуміють, що будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Тому, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги думку прокурора, обвинуваченого, думку потерпілого, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи та розмір цивільного позову прокурора підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи, обставини, встановлені оглядом місця події, оглядом предмету, слідчим експериментом та розмір цивільного позову прокурора доведеними.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі, вказаному в обвинувальному висновку повністю доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а його умисні дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він офіційно не працює, має непогашену судимість (а.с.77-78), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (а.с.80), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.81), на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога перебуває з приводу алкогольної залежності (а.с.82). Крім того суд враховує думку потерпілого - ОСОБА_3, який, має претензії до обвинуваченого, просив призначити останньому суворе покарання.
Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття і активне сприяння розслідуванню злочину, що передбачено ч.1 ст.66 КК України та обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 - скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину (п.1,13 ч.1 ст.67 КК України).
Суд приходить до висновку про неможливість призначення покарання в мінімальних межах санкції статті і про можливість призначення покарання не в максимальних межах санкції статті, призначивши покарання на строк шість років. Саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає, що цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2. витрат на лікування потерпілого в сумі 4661 грн. 92 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1206 ЦК України (а.с.9).
По справі потерпілим ОСОБА_3 18.09.2013 року був заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 25000,00грн. (а.с. 38).
Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню. Так потерпілий дійсно в результаті винних дій обвинуваченого отримав тяжкі тілесні ушкодження. Ці обставини визнані обвинуваченим і підтверджуються матеріалами справи. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, глибини фізичних і душевних страждань, які він відчув у зв'язку із пораненням, що потерпілий відчував фізичний біль та страждання, їх тривалість, він відчув страх за своє життя, здоров'я, знаходився на лікуванні та тривалість лікування, наслідки отриманого поранення у вигляді болю відчуває і в теперішній час. Суд враховує, що потерпілим не наведено даних про погіршення здібностей, позбавлення його можливостей їх реалізації, враховує принцип розумності і справедливості вважає, що з обвинуваченого необхідно стягнути шість тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Цю суму відповідач має відшкодувати на підставі вимог ст. 23, ч.1ст. 1167 ЦК України.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази: елементи рослинності з плямами речовини бурого кольору, рукавиці (2 штуки) з речовиною бурого кольору, ніж в рукояткою чорного кольору та плямами бурого кольору, біологічні зразки, які знаходяться на зберіганні у Шахтарському МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.73,74) - підлягає знищенню.
Дані про понесення процесуальних витрат на залучення експерта і проведення експертизи у суду відсутні.
Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання, тобто з 29 липня 2013 року, зарахувавши в покарання строк перебування під вартою.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - залишити тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 124, 370, 373-376 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.121 КК у виді позбавлення волі на строк шість років.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 29 липня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь виконавчого комітету Шахтарської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 4661 грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 шість тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди.
Речові докази по справі, а саме: елементи рослинності з плямами речовини бурого кольору, рукавиці (2 штуки) з речовиною бурого кольору, ніж в рукояткою чорного кольору та плямами бурого кольору, біологічні зразки, які знаходяться на зберіганні у Шахтарському МВ ГУМВС України в Донецькій області після вступу вироку в законну силу - знищити.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: Стріжакова Г.В.