Категорія: ч. 2 ст. 307 України Головуючий в 1 інстанції: Петунін І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Залізняк Р.М.,
суддів Левандовича О.О., Опрі Л.О.
при секретарі судового засідання Кірнос Є.В.
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12012050490000011, №12012050490000024 від 22.11.2012р. на вирок Димитрівського міського суду Донецької області від 26.04.2013р., яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Димитров Донецької області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працює, неодружений, раніше судимий:
- 23.10.1996р. Димитровським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 206 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці, звільнений умовно-достроково 21.01.1999р. на 11 місяців 5 днів;
- 19.09.2003р. Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 75 ч. 1, ч. 1 ст. 76 КК України до позбавлення волі строком 5 років з іспитовим строком 2 роки;
- 20.05.2004р. Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 6 років, звільнений умовно-достроково 04.01.2008р. на 1 рік 11 місяців 15 днів,
мешкає та зареєстрований в АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Димитрівського міського суду Донецької області від 26.04.2013р. ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, у порушення ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995р. здійснив на території м. Димитров Донецької області незаконні операції з наркотичними засобами, включеними до Таблиці 1 переліку наркотичних засобів при наступних обставинах.
24.10.2012р., близько о 19.05 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, незаконно збув частину наявної в нього невстановленої кількості особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - дезоморфіну, незаконно виготовленого ним у невстановлений час, з невстановленого джерела, шляхом продажу рідини у кількості 3,181 г, що містить дезоморфін у кількості 0,003 г, ОСОБА_2 та отримання від нього в рахунок оплати за наркотичний засіб гроші в сумі 100 гривень. Цього ж дня, 24.10.2012р. близько о 19.15 год. ОСОБА_2 у салоні автомобіля, що знаходився біля будинку № 18 м-ну «Світлий» м. Димитров Донецької області, добровільно видав зазначений наркотичний засіб працівникам міліції в придбаній у ОСОБА_1 кількості.
10.11.2012р. близько о 14.25 год. ОСОБА_1 незаконно, повторно збув, частину наявної у нього невстановленої кількості особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - дезоморфіну, незаконно виготовленого ним у невстановлений час, з невстановленого джерела, шляхом продажу рідини у кількості 1,341 г, що містить дезоморфін у кількості 0,0009 г, ОСОБА_2, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, отримавши від нього за рахунок оплати за наркотичний засіб гроші в сумі 100 гривень. Цього ж дня, 10.11.2012р. о 14.30 год. ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції в салоні автомобіля, що знаходився біля будинку № 20 м-ну «Світлий» м. Димитров Донецької області, зазначений наркотичний засіб у придбаній у ОСОБА_1 кількості. А частина незаконно виготовленої рідини, що містить особливо-небезпечний наркотичній засіб, обіг якого заборонено - дезоморфін, що залишилася, загальною масою 5,464г. сумарна кількість дезоморфіну в зазначеній рідині складає 0,0063 г, яку ОСОБА_1 незаконно повторно виготовив і зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, з метою подальшого збуту. 10.11.2012р. у період часу з 15.50 год. до 16.50 год. вказана рідина була виявлена і вилучені працівниками міліції в ході обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_1, за вказаною вище адресою. сидів
В апеляції:
- обвинувачений ОСОБА_1 прохає вирок суду скасувати, у зв'язку із однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки обидві закупівлі наркотичних засобів були надумані та сфальсифіковані. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що в поясненнях понятих є розбіжності, покупець наркотичних засобів не зміг з'явитись у судове засідання для дачі пояснень, що свідчить про те, що невідомо де останній закупав наркотики. Посилається на те, що в його клопотаннях про виклик працівників ВБНОН та про проведення експертизи на ідентичність рук з ультрафіолетом було відмовлено. Крім того зазначає, що двоє свідків, що з'явились до суду 13.03.2013р. були відвезені начальником ВБНОН у невідомому напрямку. Також вважає, що його затримання було проведення із порушенням норм закону. Крім того, посилається на порушення його права на захист, оскільки йому були запропоновані лише платні послуги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, вирок суду належить залишити без змін за таких підстав.
Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 у вчиненні незаконного повторного виготовлення та зберігання за місцем свого мешкання наркотичних засобів з метою подальшого збуту, тобто вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, встановлені судом першої інстанції правильно.
Аналізуючи апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_1, колегія суддів не може погодитися з доводами про те, що обидві закупівлі наркотичних засобів були надумані та сфальсифіковані.
Обидва етапи оперативних закупівлі 24.10.2012р. та 10.11.2012р., сумнівів у колегії суддів не викликають, оскільки постанова начальника Димитрівського МВ ГУМВС України в Донецькій області Полях В.В. від 02.10.2012р. затверджена та погоджена уповноваженими на те посадовими особами (а.к.п. 9), передача ОСОБА_1 наркотичного засобу оперативному покупцю ОСОБА_2 проводилась за місцем мешкання ОСОБА_1, на сходовій площадці. Після чого, ОСОБА_2 видав придбаний наркотичний засіб - „електроширку" працівникам міліції у присутності двох понятих, що чекали на нього біля будинку ОСОБА_1 Це підтверджується актами огляду покупця та грошових коштів від 24.10.2012р. та 10.11.2012р., актом помітки грошових коштів від 10.11.2012р. (а.к.п. 11-12, 41- 42-43), протоколами оперативних закупок від 24.10.2012р., 10.11.2012р. (а.к.п. 13, 44 т. 1), поясненнями понятих ОСОБА_4, ОСОБА_5, допитаних в якості свідків під час судового засідання 28.01.2013р. та 03.04.2013р., ОСОБА_6 та ОСОБА_7, допитаних як на досудовому слідстві так й в судовому засіданні 13.02.2013р. (а.с.п. 33, 34, 81), поясненнями оперативного покупця ОСОБА_2 (а.с.п. 75, тех.засіб суд.провадж.).
Під час обшуку квартири ОСОБА_1, яка знаходиться в АДРЕСА_1, згідно протоколу обшуку від 10.11.2012р. у присутності двох понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в ході обшуку були виявлені та вилучені 2 шприці, один - ємністю 10 мл з рідиною світло-жовтого кольору, другий -ємністю 5 мл з рідиною світлого кольору з ковпачком та голкою; скляну пляшку з рідиною світлого кольору; шприці ємністю 10 мл з рідиною жовтого кольору, ємністю 5 мл без ковпачку з рідиною світло-жовтого кольору; пластикову пляшку з-під кефіру з рідиною світлого кольору; 2 пластикові пляшки ємністю 0,5 л з нашаруваннями білого кольору; гроші у сумі 100 грн. номіналом: одна купюра - 50 грн., дві купюри по 20 грн., одна купюра - 10 грн.; скляна трубка з накладеннями рідини коричневого кольору. Також, у ОСОБА_1 за допомогою марлевих тампонів, що змочені у спиртовому розчині, проведені змиви з долонях обох поверхонь рук. Зауважень від учасників вказаної слідчої дії, під час її проведення, зокрема від самого обвинуваченого ОСОБА_1 не надходило (а.к.п. 48-50).
Стосовно тверджень апелянта про відмову у задоволенні його клопотань, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції діяв відповідно до вимог ч. 3 ст. 296 КПК України, а саме при заявлені клопотань обвинуваченого суд вислухав думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язав ці клопотання, мотивувавши своє рішення (відповідно до тех.засобу суд.провадж.).
Доводи апелянта про те, що неявка покупця наркотичних засобів ОСОБА_2 у судове засідання для дачі пояснень свідчить про те, що невідомо де останній закупав наркотики, неможливо взяти до уваги, оскільки під час судового засідання 22.04.2013р. був оголошений рапорт працівника міліції про неможливість доставки приводом у судове засідання свідка ОСОБА_2 у зв'язку із знаходженням його за межами м. Димитрове, після чого, була з'ясована думка учасників судового процесу про можливість долучення до матеріалів справи протоколу допиту останнього в якості свідка 11.11.2012р., заперечень від учасників судового розгляду не надійшло (а.с.п. 70, 75, 88, тех.засіб суд.провадж.). Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_2, останній був попереджений за дачу завідомо неправдивих свідчень за ст. 285, 284 КК України, тому у колегії суддів не виникає сумнів щодо їх достовірності та правдивості. Крім того, зазначені свідчення ОСОБА_2 узгоджуються з іншими доказами по справі, які були перевірені, проаналізовані та оцінені судом першої інстанції як кожний окремо, так і в сукупності.
Не викликають сумнів у колегії суддів і висновки проведених по справі експертиз, зокрема висновок фізико-хімічної експертизи №671(ф-х) від 16.11.2012р. та судово-хімічних експертиз (а.к.п. 72-78, 85-119), які містять в собі переконливі, обґрунтовані, достовірні відомості, в них відсутні помилки та довільні висловлювання. Ці докази по справі узгоджуються з іншими доказами по справі у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.
Перевіряючи доводи обвинуваченого стосовно процесуальних порушень, які мали місце при проведенні обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_1 та при його затриманні, колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки вказані слідчі дії були проведені відповідно до вимог закону, зокрема ст. ст. 106, 115, 177 КПК України (в редакції 1960 року), обшук проведений за рішенням суду, тобто на підставі постанови Димитрівського міського суду Донецької області від 08.11.2012р. (а.к.п. 37), за участю двох понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, скарг або зауважень від учасників обшуку і понятих не надходило (а.к.п. 48-50, 54-55).
Стосовно доводів апелянта щодо суперечностей в поясненнях вказаних вище понятих, колегія суддів немає об'єктивних підстав ставити їх під сумнів, оскільки ці пояснення були предметом ретельної перевірки в суді першої інстанції, під час допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості свідків 13.02.2013р., та в ході судового слідства вони були попереджені за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивих свідчень (а.с.п. 80-82, тех.засіб суд.провадж.).
Доводи обвинуваченого про те, що двоє свідків, які з'явились до суду 13.03.2013р. були відвезені начальником ВБНОН у невідомому напрямку, колегія суддів вважає їх надуманими, оскільки це не підтверджено жодними доказами.
Колегія суддів також вважає безпідставними і доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що йому було запропоновано органом досудового слідства лише платні послуги захисника, тобто про порушення його права на захист.
Так, відповідно до протоколу роз'яснення прав підозрюваному від 10.11.2012р. ОСОБА_1 були в друкованому виді роз'яснені вимоги ст.ст. 43, 43-1 КПК України (в редакції 1960 року), ст.ст. 55, 63 Конституції про право мати захисника та право на безоплатну правову допомогу. Вказані вимоги закону засудженому були зрозумілі, про що свідчить його особистий запис про це, та його підпис (а.к.п. 51). Проте, засуджений відмовився від послуг захисника, пояснивши це тим, що йому все ясно та зрозуміло (а.к.п. 52).
Після затримання ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні інкримінованого йому злочину 10.11.2012р., а також після притягнення в якості обвинуваченого 19.11.2012р., останнього знов було ознайомлено із його правами та обов'язками, зокрема із правом на безоплатну правову допомогу, про що свідчить особистий підпис обвинуваченого (а.к.п. 54-55, 57, 131).
В протоколі про відмову від захисника від 19.11.2012р. обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що на досудовому слідстві він не потребує у послугах захисника, оскільки винуватим себе не визнає і захист буде здійснювати самостійно (а.к.п. 127).
Покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції призначене в межах, встановлених у санкції зазначеної статті Особливої частини Кримінального кодексу України з урахуванням Загальної частини цього кодексу з урахуванням ступеню тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що він вчинив умисний тяжкий злочин в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, особу винного, що посередньо характеризується за місцем мешкання, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатру не перебуває, вину в інкримінованому йому злочині визнав частково. Обставини, що пом'якшують покарання відсутні. Обставину, що обтяжує покарання судом враховано рецидив злочину.
З наведених обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину є мотивованими і обґрунтованими, а юридична оцінка відповідає встановленим судом фактичним обставинам вчинення злочину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 374, 392, 395, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Димитрівського міського суду Донецької області від 26.04.2013р. у кримінальному провадженні №12012050490000011, №12012050490000024 від 22.11.2012р. за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - без змін.
Судді:
Р.М. Залізняк О.О. Левандович Л.О. Опря