ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07.07.06 Справа № 15/249ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.,
при секретарі судового засідання Смирновій В.М.,
розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора Луганської області в інтересах держави, в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Луганськ
до Закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», м. Луганськ
про стягнення 1 700 грн. 00 коп.
в присутності
прокурора: Негієвич І.В.
представників сторін:
від позивача: Тітова В.О. представник по довіреності №3-П/06 від 10.01.2006р.;
від відповідача: Ткаченко В.В. юрисконсульт по довіреності №56 від 01.03.2005р.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Органи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, приймаючи рішення про застосування санкцій за провопорушення на ринку цінних паперів діють як органи державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.
З урахуванням наведеного справи за участю органів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд розглядає зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: прокурором заявлена вимога про стягнення з відповідача суми штрафної санкції у розмірі 1 700 грн. у доход державного бюджету на підставі постанови Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.03.2005р. №142-ЛУ.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали, зокрема, пояснення про те, що постанова про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 142-ЛУ від 23.03.2005р. відповідачем не виконана та не оскаржена на даний час.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву б/н від 07.07.2006р., посилаючись на те, що постанова від 23.03.2005р. №142-ЛУ винесена позивачем з простроченням строку встановленого ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також, що позивач пропустив строки встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.
В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази, та зокрема: розпорядження Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.07.2004р. №152-ЛУ та докази його направлення відповідачу; Акт №142-ЛУ про правопорушення на ринку цінних паперів від 10.03.2005р. з доказами його направлення відповідачу; постанову про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 142-ЛУ від 23.03.2005р. з доказами її направлення відповідачу; пояснення представників сторін; інші матеріали.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши прокурора та представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Луганським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06.07.2004р. було винесено розпорядження №152-ЛУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого відповідач повинен у термін до 01.02.2005р. усунути порушення чинного законодавства про цінні папери та письмово проінформувати про виконання цього розпорядження з наданням документів, що підтверджують факт усунення правопорушення.
Відповідач не виконав вимоги вказаного розпорядження.
У зв’язку з цим 23.03.2005р., відповідно до п. 14 ст. 8, ст.ст. 9, 11, 12 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, позивачем була винесена постанова №142-ЛУ про накладання на відповідача санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян –1700 грн. 00 коп. Відповідач був зобов’язаний сплатити штраф протягом 15 днів з моменту отримання постанови.
На цей час штраф не сплачений, постанова про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем не оскаржена.
Доводи відповідача щодо винесення позивачем постанови від 23.03.2005р. №142-ЛУ з простроченням строку встановленого ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також, щодо пропуску позивачем строків встановлених ст. 250 Господарського кодексу України судом відхиляються з наступних підстав.
Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягають застосуванню при вирішенні спору за даними правовідносинами та суб’єктним складом у господарському суді.
Щодо застосування положень ст. 250 Господарського кодексу України то слід виходити з такого.
Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Порушенням, за яке позивачем винесено постанову про стягнення 1700 грн., є невиконання відповідачем розпорядження від 06.07.2004р. №152-ЛУ у встановлений у ньому строк.
Згідно п. 1 розпорядження відповідач був зобов’язаний до 01.02.2005р. усунути порушення чинного законодавства та письмово поінформувати про це.
Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимоги надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства є обов’язковими до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи, зокрема за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів —у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином в контексті ст. 250 Господарського кодексу України:
- адміністративно-господарська санкція застосована до суб’єкта господарювання –відповідача шляхом винесення постанови від 23.03.2005р. №142-ЛУ;
- порушенням, вчиненим відповідачем, за яке застосовано санкцію винесенням постанови, є невиконання відповідачем розпорядження від 06.07.2004р. №152-ЛУ у встановлений у ньому строк;
- днем порушення та виявлення порушення є 02.02.2005р., наступний за кінцевим днем строку до якого мало було бути виконано розпорядження.
Таким чином, положення ст. 250 Господарського кодексу України у даному випадку не порушено.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання здійснюється на підставі виконавчого листа, який видається судом за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено присутніх учасників про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, б. 9, ідентифікаційний код 30280120, на користь державного бюджету України штраф у сумі 1700 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.07.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |