Справа № 1-67 / 2008р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ                       УКРАЇНИ

22 липня 2008 року                                      Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді -                                                                        В.С. КСЕНОФОНТОВ

при секретарі -                                                                         В.І. ОКОЛІТА

з участю прокурора -                                                               В.В. МАКСИМОВОЇ

потерпілої -                                                                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу про обвинуваченняОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця та жителяАДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, працюючого охоронцем ТОВ «Сяйво» м. Умань, не одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 28 квітня 2008 року приблизно о 14 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку громадянки ОСОБА_2, що АДРЕСА_2 умисно, таємно зі столу вітальної кімнати викрав мобільний телефон марки «Нокіа - 5200» вартістю 820 гривень, який належить ОСОБА_2., після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши останній матеріальні збитки на вище вказану суму..

Вина підсудного в скоєному ним злочині доведена в судовому засіданні такими доказами:

- показами підсудного, який свою вину в скоєному злочині визнав повністю і, суду пояснив, що дійсно, 28 квітня 2008 року в денну пору він прийшов до знайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які проживаютьАДРЕСА_2, в гості і приніс з собою пляшку горілки. Перед тим як він прийшов до них він вже вживав спиртні напої, і знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Присівши за стіл, разом ізОСОБА_3. та ОСОБА_2 вони розпили пляшку горілки яку він приніс.

Під час розпивання спиртного вони спілкувалися між собою, і він побачив, що на столі, поруч з ОСОБА_2 лежить її власний мобільний телефон марки «Нокіа -5200», біло-синього кольору який йому сподобався і він вирішив його викрасти. Скориставшись моментом коли подружжя ОСОБА_3та ОСОБА_2 на деякий час вийшли із кімната де вони відпочивали, у власних справах, він викрав даний мобільний телефон, перед цим він його вимкнув та вийняв з телефону сім - картку, яку він залишив на столі. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернулися до кімнати він повідомив їм, що йому потрібно йти у власних справах, попрощався із ними і вийшов із їхньої квартири.

Через деякий час, ОСОБА_2 почала телефонувати до нього на його мобільний телефон, запитуючи його чи у нього її мобільний телефон. Він зізнався ОСОБА_2, що дійсно він викрав її мобільний телефон коли був у них в дома, і пообіцяв їй повернути викрадений нею мобільний телефон, хоча насправді цього робити він не збирався, 29.04.2008 року близько 15.00 годин в смт. Маньківка біля районного будинку культури він побачив ОСОБА_4жителя смт. Маньківка в якого він запитав кому можна продати за гроші в сумі 300 гривень мобільний телефон «Нокіа-5200» біло-синього кольору.

Оглянувши запропонований ним мобільний телефон ОСОБА_4 запитав у підсудного чи не крадений це телефон, і він відповів, що не крадений. Потім ОСОБА_4 зателефонував до свого знайомого і запитав його чи погодиться він придбати у нього мобільний телефон за гроші в сумі 300 гривень, на що невідомий йому чоловік в телефонній розмові з ОСОБА_4. погодився придбати даний телефон.

Через декілька хвилин невідомий йому чоловік приїхав до будинку культури на автомобілі «Фольксваген» білого кольору, але із автомобіля він не виходив. До його автомобіля підійшов ОСОБА_4, і поговоривши із невідомим йому чоловіком, підійшов до нього і приніс йому гроші в сумі 300 гривень телефон. Отримані гроші він витратив на спиртні напої, та власні потреби.

Вина підсудного підтверджена в суді і іншими зібраними, по цій справі доказами дослідження яких, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз'яснено всім, під час судового слідства з занесенням до протоколу судового засідання і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), і вважає, що вина підсудного у вчиненому злочині повністю доведена в суді.

Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують його відповідальність - це чисто сердечне каяття в скоєному злочині та визнання своєї вини; обставини, що обтяжують його відповідальність це скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, з застосування до нього ст. 75, 76 КК України, так як на думку суду його можливо виправити і перевиховати без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази передати у розпорядження потерпілої.

Судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого               ст. 185 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_1  від відбуття покарання звільнити з випробуванням, установивши іспитовий строк терміном на один рік, і згідно ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межи України  на постійне місце проживання або роботи без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1обрати підписку про не виїзд.

Іспитовий термін відраховувати з 22.07.2008 року.

Речовий доказ: картонну коробку від телефону «Нокіа», що знаходяться на зберіганні в камері схову Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, передати потерпілій ОСОБА_2 у її повне розпорядження.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ                                                                  В.С. КСЕНОФОНТОВ