ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111⁵ Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 07.12.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 13.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України  у складі: головуючого судді Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П., прийнято до провадження касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, розгляд касаційної скарги було призначено на 30.11.2006 року.

У зв'язку з виробничою необхідністю та керуючись ст.ст. 86,108 Господарського процесуального кодексу України,  колегією суддів Вищого господарського суду України  у складі: головуючого судді Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П. розгляд касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 було перенесено на 07.12.2006 року.

В зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відрядженні, судове засідання 07.12.2006 року проводилось колегією суддів у наступному складі: головуючий -суддя Ходаківська І.П., судді Савенко Г.В.,  Данилова Т.Б. (розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від  06.12.2006 року).

Прокурор Іллічевського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся з позовом до  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0010 га, яка розташована за адресою : мАДРЕСА_1 та привести ділянку у придатний для використання стан.

Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 3/177 пн від 05.07.2006 року позов задоволено. А саме: зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0010 га, яка розташована за адресою: м.АДРЕСА_1 та привести спірну земельну ділянку у придатний для використання стан.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року вказане рішення господарського суду залишено без змін.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 21.09.2006 року та просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року по справі 3/177пн скасувати, зазначаючи, що постанова апеляційного господарського суду  прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи; провадження у справі припинити.

В касаційні й скарзі скаржник, зокрема, зазначає, що суди дійшли неправильного висновку щодо права прокурора Іллічевського району м.Маріуполя заявляти позовні вимоги в інтересах неналежного позивача -Маріупольської міської ради.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства приватного підприємця ОСОБА_1 на земельних ділянках по АДРЕСА_1та АДРЕСА_2 м.Маріуполь. За результатом перевірки було складено акт від 19.10.2005 року.

У вказаному акті, зокрема, зазначено, що у порушення ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України приватний підприємець ОСОБА_1 самовільно використовує земельну ділянку загальною площею 0,0022 га для розміщення торгівельних кіосків без правовстановлюючих документів (до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї до її державної реєстрації.

Згідно ст. 6, 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” приватному підприємцю ОСОБА_1 було видано Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів припис за № НОМЕР_1, яким приписано приватному підприємцю ОСОБА_1 усунути виявлені порушення земельного законодавства (аркуш справи 6).

        Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, вказаний припис приватним підприємцем ОСОБА_1 не виконано, як наслідок, Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів було прийнято постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.00 коп.

          За результатом проведення наступної перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства (31.03.2006р.) приватного підприємця ОСОБА_1 було складено акт від 31.03.2006 року в якому, зокрема, зазначається, що приватний підприємець ОСОБА_1 продовжує самовільно використовувати земельну ділянку загальною площею 0,0010 га по АДРЕСА_1 м.Маріуполь, житлової громадської забудови, для розміщення торгівельного кіоску без правовстановлюючих документів (до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї до її державної реєстрації), що є порушенням ст. ст. 125. 126 Земельного кодексу України.

          Отже, господарськими судами встановлено, що у порушення чинного законодавства, зокрема, ст. 125 Земельного кодексу України, приватний підприємець ОСОБА_1 приступив до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Але на момент перевірок 19.10.2005р. та 31.03.2006р. у відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, вищенаведені державні акти були відсутні, що стало підгрунтям для прийняття судами попередніх інстанцій рішень щодо зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту ділянку площею 0,0010 га, яка розташована за адресою: м.АДРЕСА_1 та привести спірну земельну ділянку у придатний для використання стан.

Щодо посилання у касаційній скарзі відповідача на необгрунтованість звернення прокурора в інтересах позивача -Маріупольської міської ради, судова колегія Вищого господарського суду зазначає наступне.

Згідно Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХП від 05.11.1991р. підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності ) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь - якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

В даному випадку, прокурор при зверненні з позовною заявою в якості позивача визначив державну установу, яка здійснює функції органу виконавчої влади, тому він може виступати як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилання відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на необгрунтованість звернення прокурора Іллічевського району м.Маріуполя в інтересах неналежного позивача -Маріупольської міської ради.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає вірними висновки апеляційного господарського суду, що вимоги відповідача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють  спірні відносини, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст.111⁵ , 111⁷ ,111⁹ , 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,

                                           ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року у справі № 3/177 пн залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                    І.Ходаківська

Судді                                                                         Г.Савенко

                                                                                                   Т.Данилова