Справа № 2-248/11 Провадження № 22-ц/772/2647/2013Головуючий в суді першої інстанції:Єрмічова В.В.

Категорія: 23Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В. Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород» на рішення Барського районного суду Вінницької області від 17 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород» про визнання недійсним договору оренди землі, -

Встановила:

В лютому 2011 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся з цим позовом, вказуючи, що позивачу на праві власності належить земельні ділянки площею 2,8760 га та 3,2313 га, які розташовані на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області. В серпні 2010 року ОСОБА_2 отримав від ТОВ «Агрофірма «Шаргород» примірники договорів оренди землі №№ 334, 336 від 2 квітня 2009 року, згідно з якими позивач передавав земельні ділянки площею 2,8760 га та 3,2313 га в оренду ТОВ «Агрофірма «Шаргород» на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 483,92 грн. та 484,29 грн. на рік, відповідно. Договори зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 1 червня 2010 року за №№ 041003500131, 041003500088. Оскільки такого договору ОСОБА_2 не укладав і, відповідно, його не підписував, просив визнати цей договір недійсним.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17 липня 2013 року позов задоволено повністю. Договори оренди землі №№ 334, 336 від 2 квітня 2009 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Шаргород», зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 1 червня 2010 року за №№ 041003500131, 041003500088 визнані недійсними; стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Шаргород» на користь ОСОБА_2 судові витрати: 8,50 грн. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 3670,40 грн. за надання правової допомоги та 2931,25 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Шаргород», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 2,8760 га та 3,2313 га, розташованих на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області. 1 червня 2010 року за №№ 041003500131, 041003500088 у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» зареєстровані договори оренди землі, за яким ОСОБА_2 передав земельні ділянки площею 2,8760 га, 3,2313 га в оренду ТОВ «Агрофірма «Шаргород» на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 483,92 грн. та 484,29 грн. на рік, відповідно. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи № 334-П від 2 серпня 2011 року підписи в графі «Орендодавець» в договорах оренди землі №№ 334, 336 від 2 квітня 2009 року та в графі «Орендодавець» в акті прийому-передачі земельної ділянки виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Ст. 14 Закону України «Про оренду землі» встановлено обов'язкову письмову форму договору оренди землі.

Згідно зі ст. 16 цього Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набути право оренди на таку земельну ділянку.

Оскільки підписання договору оренди землі не власником земельної ділянки ОСОБА_2, а іншою особою свідчить про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_2 на укладення цих договорів, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про їх недійсність, як таких, що не відповідають вимогам, встановленим ч. 3 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наступне схвалення ОСОБА_2 підписаних за його дорученням іншою особою договорів оренди з таких міркувань.

Згідно зі ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представник має право діяти від імені і за рахунок особи, яку він представляє. Однак повноваження надані представнику на підставі довіреності, повинні виконуватися відповідно до змісту цієї довіреності та у її межах.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 довіреності на вчинення від його імені відповідних правочинів, зокрема, укладення договору оренди землі будь-яким особам не видавав.

Ч. 1 ст. 241 ЦК України передбачено, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Однак схвалити можна дії представника, який діяв за дорученням і перевищив повноваження, а в даному випадку позивач доручення взагалі не видавав.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними, висновків суду першої інстанції не спростовують, норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаргород» відхилити.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 17 липня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: