Справа № 434/7023/13-ц

Провадження № 2н/434/787/13

УХВАЛА

іменем України

09 вересня 2013 року суддя Артемівського районного суду м. Луганська Зорік М. В., розглянувши заяву Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 року до Артемівського районного суду м. Луганська надійшла заява Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Перевіривши заяву та надані документи, що додані до заяви, вважаю за необхідне відмовити Луганському міському комунальному підприємству "Теплокомуненерго" у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника борг за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.1996 року по 01.06.2013 року в розмірі 8381,11 грн. основного боргу, 6762,70 грн. - втрати від інфляційних процесів; 2320,37 грн. - 3% річних, а всього стягнути - 17464,18 грн., що перевищує строк позовної давності.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи наявність спору про право, що встановлюється перевищенням строку позовної давності та відсутністю документів, які підтверджують виникнення права вимоги, зокрема письмового договору на надання послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, який між заявником та боржником не укладався; інших письмових доказів, які підтверджують надання заявником послуг та отримання цих послуг боржником, які могли би бути підставою для видачі судового наказу. Оскільки, з вимоги, із якою заявник звернувся до суду, вбачається спір про право, суд вважає необхідним відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 101, 210 ЦК України, суд УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання - відмовити.

Роз'яснити заявнику наслідки відмови в прийнятті заяви, що унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: М. В. Зорік