№ справи:106/2160/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.

№ провадження:22-ц/190/4421/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Ісаєва Г.А.

суддів:Белинчук Т.Г. Підлісної І.А.

при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 29.11.2008 року сторони перебувають у шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з постійними сварками з відповідачем, вони проживають окремо, а матеріальної допомоги на утримання дитини він не надає. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та на своє утримання у розмірі 300 грн. щомісячно строком до 06.08.2014р.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 29.03.2013р. до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання у розмірі 300 грн. щомісячно, строком до 06.08.2014р.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони по справі, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти й відповідні їм правовідносини.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як батько неповнолітньої дитини зобов'язаний брати участь в її утриманні, а позивачка, з якою проживає дитина, має право на своє утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Визначивши розмір аліментів, суд врахував, що відповідач не має постійної роботи та стабільного доходу.

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29.11.2008 року. Від цього шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка не працює, дитина знаходиться на її утриманні, відповідач проживає окремо від сім'ї та не надає дружині та дитині матеріальної допомоги.

Відповідно до частин 2, 4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

За частиною 1 статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платники або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягуючи аліменти на користь позивачки, суд першої інстанції входив з того, що відповідач не надає своєї дитині матеріальної допомоги, а позивачка ніде не працює, оскільки доглядає малолітню доньку, а її чоловік, та батько дитини, ОСОБА_7, зобов'язаний надавати допомогу дитині і має можливість надавати матеріальну допомогу своій дружині.

Колегія суддів також вважає правильним висновок суду про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки судом враховано, що відповідач, будучи працездатною особою ніде не працює і доказів того, що він не має можливості надавати таку допомогу, відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він приймає участь у додаткових витратах на утримання батьків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів, всупереч вимогам статті 60 ЦПК України, що він приймає участь у додаткових витратах на утримання батьків, ним не надано, а ті обставини, що він не працює не є підставою для звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та дружини, яка не працює, оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач заявив, що працює по найму, але має нестабільний дохід.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять правових підстав для скасування рішення суду.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.