АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«17» вересня 2013 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Косована Т.< По-батькові >.

Суддів секретар судового засідання учасники судового провадження: прокурор обвинувачений потерпілий законний представник потерпілого захисник потерпілогоСтанковської Г.А. та Петлюка В.І. Гончарук А.Ю. Шевчук О.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013270070000060, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 липня 2013 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, румуна, уродженця с. Лунка Герцаївського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75 та 76 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне

Провадження №11-кп/794/112/13 Головуючий в І Інстанції: Козловська Л.Д.

Категорія ч. 1 ст. 286 КК України Суддя-доповідач: Косован Т.Т. місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися на реєстрацію та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнено з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз у сумі 1467 грн. на рахунок Герцаївського УК Герцаївського району.

Вироком вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду першої інстанції, 21 березня 2013 року, біля 17 год. 00 хв. ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем марки «Фольцваген-Пассат», д/н НОМЕР_2, в порушення вимог п.12.4 правил дорожнього руху, рухався зі швидкістю більше 60 км/год., в межах населеного пункту, по вул. Головній с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області, зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Герца. Наближаючись до електроопори №29/11, маючи об'єктивну можливість спостерігати в своєму полі зору гужовий транспорт під керуванням ОСОБА_10 з пасажиром ОСОБА_6, який рухався попереду в попутному напрямку, в межах проїзної частини, ОСОБА_5, в порушення п.п. 2.3 «б», 12.3 правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, самовпевненість в своїх діях та своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки керованого транспортного засобу або безпечного для всіх учасників об'їзду перешкоди. В результаті чого останній допустив наїзд на вищевказаний гужовий транспорт. Внаслідок даного наїзду потерпілому ОСОБА_6, спричинено закритий апофізіоліз ліктьового паростка зліва, що відповідно до висновків СМЕ №412 мд від 10.04.2013 року, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що знаходяться в прямому зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

На вказаний вирок суду першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу в якій він просить суд, вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 липня 2013 року, скасувати та закрити кримінальне провадження.

При цьому, апелянт посилається на те, що вирок суду підлягає скасуванню в зв'язку з його незаконністю, необґрунтованістю та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема районний суд посилається на покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, покази яких є неправдиві і не можуть бути покладені в основу вироку. Не може бути поставлений в основу вироку і висновок комплексної судової транспортно-трасологічної авто технічної експертизи, який не відповідає дійсним обставинам кримінального провадження, є не об'єктивним, належним і допустимим доказом.

Разом з тим із змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт також порушує питання і про пом'якшення призначеного йому покарання.

На подану апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5, законним представником потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_7 та захисником потерпілого ОСОБА_8, подано заперечення, в якому вони просять суд вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 липня 2013 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вирок районного суду є об'єктивним, законним і справедливим за своєю мірою покарання. Підстав для його скасування чи зміни міри покарання немає, оскільки всі твердження апелянта ґрунтуються лише на його особистих припущеннях, а не на доказах. Крім того, до теперішнього часу ОСОБА_5 не відшкодував потерпілим заподіяну матеріальну шкоду.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та основні доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_5, який просив суд задовольнити його апеляційну скаргу і пом'якшити йому покарання, прокурора, який заперечував у задоволенні апеляційної скарги та просив вирок районного суду, як законний і обґрунтований залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, потерпілого ОСОБА_6, його законного представника ОСОБА_7 та захисника потерпілого ОСОБА_8, які просили суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги, провівши апеляційний розгляд, дослідивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок районного суду, про доведеність винуватості ОСОБА_5, у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засідання доказами, який є обґрунтованим.

Зібрані докази по кримінальному провадженню, у судовому засіданні перевірялись повно і їм дана у вироку об'єктивна оцінка відповідно до вимог ст. 94 КПК України, у тому числі з точки зору достовірності і достатності, а тому доводи апелянта про відсутність належних доказів винуватості ОСОБА_5, у матеріалах кримінального провадження є необґрунтованими.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_5, своєї винуватості у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджена сукупністю зібраних по кримінальному провадженні, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що 21 березня 2013 року, він із ОСОБА_10, їхали на повозці в напрямку з м. Чернівці в м. Герца. Після удару в задню частину повозки, він опинився на землі. В наслідок ДТП, деякий час лікувався в лікарні. На даний час завдані матеріальні збитки йому не відшкодовані.

Показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні показав, що 21 березня 2013 року, їхав на повозці в сторону м. Герца. Після удару в задню частину підводи, він впав на землю. Отямившись, він побачив, що коня відірвало від повозки та відкинуло в сторону, повозку розламало на дві частини, де знаходився в той час внук ОСОБА_6 він не бачив. На даний час, шкода завдана йому в наслідок ДТП не відшкодована.

Показами свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні показала, що стояла біля воріт з онукою, а її мати стояла за воротами на подвір'ї. Разом з останньою бачили, як повз них проїхав автомобіль на великій швидкості, а через деякий час, почула якийсь гуркіт. Коли повернула голову то побачила, що даний автомобіль розбив повозку.

Показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні показав, що 21 березня 2013 року, він йшов зі своїм знайомим по центральній дорозі в с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області, в напрямку м. Чернівці. Повз нього, на повозці проїхав його знайомий, ОСОБА_10, який рухався в сторону м. Герца, а через деякий час проїхав автомобіль чорного кольору на великій швидкості. Почувши позаду себе гуркіт, він повернувся і побачив, як даний автомобіль вдарив повозку і від удару автомобіль розвернуло в напрямок м. Чернівці, а повозку розірвало на дві частини.

Покази вищенаведених свідків, узгоджуються із зібраними письмовими доказами по кримінальному провадженню, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього, згідно яких, місцем пригоди є с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області. Положення автомобіля обвинуваченого ОСОБА_5, марки «Фольцваген-Пассат», д/н НОМЕР_2, було направлено в сторону м. Чернівці, повозка розламана на дві частини, яка знаходиться на правій частині дороги. Слідів гальмування не знайдено;

- протоколом огляду транспортного засобу, згідно якого на автомобілі обвинуваченого ОСОБА_5, марки «Фольцваген-Пассат», д/н НОМЕР_2, виявлені наступні пошкодження, а саме: деформоване переднє праве крило, капот, бампер з правого боку, переднє праве колесо. Розбита передня права та противотуманна фари;

- висновком експерта №177-а від 26.04.2013 року, згідно якого, несправностей в робочій гальмівній системі, рульовому керуванні та ходовій частині автомобіля марки «Фольцваген-Пассат», д/н НОМЕР_2, які б могли спричинити ДТП не виявлено;

- протоколом проведення слідчого експерименту, схемою та фототаблицею до нього, згідно яких, ОСОБА_5, сам показав, що він побачив підводу на відстані 163 м., яка рухалась по правій проїзній частині дороги де і сталася ДТП, тобто повозка не перетинала розділювальну смугу дороги;

- висновком судово-медичної експертизи №412 мд від10.04.2013 року, згідно якої у потерпілого ОСОБА_6, виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого апофілізіозу ліктьового паростка зліва. Вищенаведені тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердого тупого предмету або удару об такий, цілком можливо в результаті падіння з гужового транспорту в момент зіткнення останньої з перешкодою, по строку та обставинам можуть відповідати даті ДТП і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я;

- висновком комплексної судової транспортно-трасологічної авто технічної експертизи №199-а від 17.05.2013 року, згідно якої, зіткнення автомобіля марки «Фольцваген-Пассат», д/н НОМЕР_2 та гужового возу відбулося на правій смузі руху. В даній дорожньо-транспортній обстановці, в діях водія ОСОБА_5, є невідповідність вимог пунктів 12.3 та 12.4 ПДР України (12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год) невиконання яких, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з настанням даного ДТП. В діях же, водія гужового транспорту ОСОБА_10, не вбачається невідповідність вимогам пункту 10.1 ПДР України (10.1 -а перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) невиконання яких, з технічної точки зору, могли б перебувати в причинному зв'язку із настанням ДТП.

Оскільки всі покази свідків та письмові докази у даному кримінальному провадженню є послідовними, не суперечать і доповнюють одні одних, колегія суддів вважає, що вони є об'єктивними, а тому правильно покладені судом в основу обвинувального вироку.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, колегія суддів оцінює, як вибраний обвинуваченим метод самозахисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

З огляду на наведене, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідив всі ті обставини кримінального провадження, які могли мати значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення та правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому підстав для закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року, «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочини вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Аналізуючи матеріали кримінального провадження в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_5, міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд, дотримався вимог ст. ст. 65 - 67, 75 КК України та в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом першої інстанції, при обранні міри покарання ОСОБА_5 враховано, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те що ОСОБА_5, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

З огляду на наведене, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, суд першої інстанції на думку колегії суддів, правильно прийшов до висновку призначивши обвинуваченому ОСОБА_5, покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, так як таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому підстав для подальшого пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Рішення районного суду, з яким погоджується колегія суддів, належним чином умотивоване, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону та відповідає меті покарання, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5, до задоволення не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону передбачених ст. ст. 409 та 412 КПК України, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити - без задоволення, а вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 липня 2013 року, щодо ОСОБА_5, якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення про те, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий Судді Т.Т. Косован Г.А. Станковська В.І. Петлюк