печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3189/12

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Мельник А.В.,

при секретарі: Борисенко А.В., Мисік М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відшкодування збитків та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги якого просив:

Виділити частки в спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4.(Відповідач-1) та ОСОБА_3 (Відповідач-2), а саме: в нерухомому майні, зокрема квартирі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 також домоволодінні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а також рухомому майні, а саме автомобілі Land Rover Defender, державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобілі Land Rover 4.2, державний номерний знак НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі - 135 176 грн. 26 коп. ; інфляційні витрати в розмірі 7299 гривень 50 копійок, три відсотки річних в розмірі 11538 гривень 00 копійок, моральну шкода - 20 000 грн.; матеріальні збитки - 117 360, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача суму основної заборгованості - 278 600, 00 грн. ; три відсотки річних - 13 595,89 грн.

Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 01 жовтня 2009 року між Позивачем та Відповідачем - 1 за згодою чоловіка Відповідача - 2 ( що підтверджується п. 1.3. Попереднього договору купівлі-продажу) було укладено Попередній договір купівлі-продажу автомобіля, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі під № 2426. Відповідно до умов попереднього договору, Відповідачем - 1 за згодою Відповідача - 2 було взято зобов'язання оформити в майбутньому основний договір купівлі-продажу автомобіля на умовах і в порядку визначених попереднім договором. За вказаним попереднім договором, Позивач бере на себе зобов'язання здійснити купівлю автомобіля марки (модель) JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_6 чорного кольору, реєстраційний № НОМЕР_3.

Згідно п. 2 Попереднього договору між Позивачем та Відповідачем - 1 було погоджено всі істотні умови основного договору, а саме: за основним договором Відповідач - 1 зобов'язується продати вказаний автомобіль Позивачу за ціною 400 125,00 гривень, що на день укладення Попереднього договору за середнім курсом комерційних банків України становить 48 500 доларів США (сорок вісім тисяч п'ятсот), які покупець передає в день укладення основного договору.

Відповідно до п. 3 в момент укладення Попереднього договору, Позивачем, згідно ст. 570 Цивільного кодексу України, було передано Відповідачеві - 1, в присутності Відповідача - 2, в рахунок майбутніх платежів по основному договору забезпечувальний платіж в сумі 135 176 грн. 25 коп., що на день укладення Попереднього договору за середнім курсом комерційних банків України становить 16 385 доларів США.

Відповідно до п. 4 Попереднього договору, укладення основного договору повинно було здійснитися 01 грудня 2009 року об 11 годині у приміщенні офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3

Відповідно до п. 5 попереднього договору купівлі-продажу до укладення основного договору Відповідач - 1 за згодою Відповідача - 2 передає у користування вищезазначений автомобіль Позивачеві, а також видає нотаріально посвідчену довіреність від 30 жовтня 2009 року, зареєстровану в реєстрі за № 2221 зі строком дії до 30 листопада 2009 року на представництво інтересів Відповідача - 1 з питань експлуатації автомобіля.

Укладення основного договору купівлі-продажу не відбулося в запланований термін, а саме 1 грудня 2009 року з вини Відповідача - 1, яка звертала увагу Позивача на свою зайнятість, період проходження лікування, але в рахунок того, що домовленості залишаються в силі, Відповідач - 1 знову видає нотаріально посвідчену довіреність від 01 грудня 2009 року, зареєстровану в реєстрі за № 1364 зі строком дії до 01 березня 2010 року на представництво інтересів Відповідача - 1 з питань експлуатації автомобіля, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

В подальшому укладення основного договору знову відтягувалося Відповідачем - 1, яка видавала Позивачеві лише нотаріально посвідчені довіреності, а саме:

нотаріально посвідчену довіреність від 05 березня 2010 року, зареєстровану в реєстрі за № 118 зі строком дії до 05 червня 2010 року.

нотаріально посвідчену довіреність від 05 червня 2010 року, зареєстровану в реєстрі за № 1908 зі строком дії до 05 червня 2011 року.

Однак, 18 листопада 2010 року працівник Голосіївського ВДАІ м. Києва здійснив технічний огляд та затримання автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_6 чорного кольору, реєстраційний № НОМЕР_3 , яким Позивач управляв згідно довіреності від 05 червня 2010 року. Працівниками ВДАІ було складено протокол № 0/3781 від 18.11.2010 року. Як вбачається з зазначеного протоколу, підставою для та арешту стала відміна доручення Відповідачем -1.

Відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Відповідач -1 не повідомила Позивача про скасування довіреності, а ні усно, а ні письмово. Про скасування довіреності Позивачу стало відомо від працівників Голосіївського ВДАІ в м. Києві, а саме 18 листопада 2010 року, під час вилучення автомобіля.

Після вказаних подій, 19 листопада 2010 року, Позивач звернувся до Відповідача - 1 за роз'ясненням ситуації, що склалася та з вимогою повернути завдаток в сумі 135 176 грн. 25 коп. (сто тридцять п'ять тисяч сто сімдесят шість гривень двадцять п'ять копійок), переданий Відповідачу - 1 в момент підписання попереднього договору купівлі-продажу. На що Відповідач - 1 вказала, що це якась помилка і зобов'язалася розібратися в ситуації та наголосила, що договір купівлі-продажу має бути укладений в найближчий час після того, як Відповідач - 1 забере автомобіль зі штрафного майданчика.

23 грудня 2010 року Відповідач - 2 в телефонній розмові повідомив Позивача про можливість укладення договору купівлі-продажу та про наявність автомобіля у Відповідача - 1.

23 грудня 2010 року Позивач передав Відповідачу - 2, якому спірний автомобіль належить на праві спільної сумісної власності, адже придбаний в період шлюбу, що підтверджується наявністю згоди на продаж автомобіля за попереднім договором купівлі-продажу від 1 жовтня 2009 року, часткову передплату в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США за автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_6 чорного кольору, реєстраційний № НОМЕР_3. Факт прийому-передачі коштів підтверджується розпискою від 23.12.2010 року. Відповідно до розписки від 23.12.2010 року, Відповідач - 2 у випадку не укладення договору купівлі-продажу автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_6 чорного кольору, реєстраційний № НОМЕР_3 , вартість якого складає 48 500 доларів США у строк до 31.03.2011 року зобов'язується повернути грошові кошти в сумі 35 000 доларів США (тридцять п'ять тисяч доларів США), до 1 квітня 2011 року.

1 квітня 2011 року основний договір купівлі-продажу спірного автомобіля укладено не було.

Відповідно до ст. 270 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

А отже, попередній договір купівлі-продажу автомобіля укладений 01.10.2009 року між Позивачем та Відповідачем - 1 про зобов'язання укласти договір купівлі - продажу виконаний не був з вини Відповідача - 1. Що підтверджується доказами, а саме подальшою передачею Відповідачеві - 2, співвласнику транспортного засобу, суми коштів в якості платежу за майбутнім договором купівлі-продажу. Цього слідує, що завдаток, сплачений Позивачем відповідно до п. 3 попереднього договору купівлі-продажу підлягає поверненню Позивачеві.

Позивач не має змоги повернути грошові кошти самостійно, а саме з:

Відповідача - 1 в сумі 135 176 грн. 25 коп. , сплачені Позивачем в якості завдатку за Попереднім договором купівлі - продажу та з Відповідача-2 повернути грошові кошти в сумі 35 000 , що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 1 квітня 2011 року становило 278 600 грн. , (35 000,00 доларів США передані Відповідачу - 2 в якості попередньої оплати за укладення в майбутньому основного договору купівлі-продажу спірного автомобіля.

Відповідач -1 та Відповідач - 2 ухиляються від спілкування та повернення грошових сум отриманих від Позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі - 135 176 грн. 26 коп. ; інфляційні витрати в розмірі 7299 гривень 50 копійок, три відсотки річних в розмірі 11538 гривень 00 копійок, а з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму основної заборгованості - 278 600, 00 грн. ; три відсотки річних - 13 595,89 грн.

Крім того, вилученням 18.11.2011 року працівниками Голосіївського ВДАІ в м. Києві в Позивача автомобіля в зв'язку з відкликанням довіреності від Відповідача - 1 та не повідомлення Відповідачем - 1 Позивача про вчинення вказаної дії нанесло останньому моральні страждання, які полягали в хвилюванні та переживаннях у зв'язку з вилученням автомобіля, поїздкою до відділення міліції для пояснень та доведення працівникам міліції того факту, що Позивач не являється злочинцем, та правомірно користується автомобілем, це завдало душевних хвилювань рідним Позивач, які дізналися про подію та змушені були прибути до відділку, чекати позивача в період того, як Позивач давав пояснення по суті справи.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, моральну шкоду, завдану Відповідачем - 1 Позивач оцінює в 20 000 грн.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України Позивач зазнав матеріальної шкоди, а саме витрати Позивача на оренду автомобіля з водієм за Договором про надання послуг від 19 листопада 2010 року в зв'язку з не виконанням Відповідача - 1 взятих на себе зобов'язань. А саме ухиляння від укладення договору купівлі-продажу, але в той же час, отримання грошей від Відповідача - 2, як співвласника транспортного засобу.

Відповідач - 1, не виконала взятих на себе зобов'язань, а відтак Позивач змушений звернутися до суду за захистом законних прав та інтересів за для примусового стягнення належних Позивачеві коштів.

Відповідно до Договору про надання послуг від 19 листопада 2010 року та копій розписок за кожен місяць в період з 1.12.2010 р. по 01.09. 2012, Позивач зазнав матеріальних збитків на суму 117 360 грн. 00 коп.

В зв'язку з тим, що майно на яке може бути звернено стягнення, в разі відмови від добровільного виконання зобов'язань Відповідачем - 1 та Відповідачем - 2 виникає необхідність виділу частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї згідно ст. 366 Цивільного кодексу України

Відповідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно ст. 371 ЦК України Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 ЦК України.

Під час розгляду справи позивач та його представник підтримали позов з викладених в ньому підстав.

Відповідачі та їх представник просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи позов, зазначали, що відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Між ОСОБА_4 та позивачем був укладений попередній договір, згідно умов якого сторони домовились укласти договір купівлі-продажу 01 грудня 2009 року. Разом з тим, позивач у час, визначений п. 4 Попереднього договору до нотаріуса для укладання основного договору не з'явився, як пояснив в телефонній розмові - через брак коштів.

Відповідно до ч. З ст. 635 ЦК України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

У зв'язку з тим, що основний договір - договір купівлі-продажу автомобілю у визначений п. 4 попереднього договору укладений не був, жодних пропозицій щодо укладання договору від позивача не поступало, зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу автомобілю, укладений сторонами 01.10.2009 року щодо укладання основного договору припинились у відповідності до положень ст. 635 Цивільного кодексу України - 01.12.2009 року.

У відповідності до п. 8 Попереднього договору, у випадку ухилення покупця від укладання Основного договору, забезпечувальний платіж, передбачений п. З Попереднього договору залишається у Продавця.

Таким чином, грошові кошти у розмірі 135 176, 25 грн., сплачені позивачем ОСОБА_4 відповідно до п. 3 Попереднього договору в якості забезпечувального платежу, правомірно залишились у ОСОБА_4 згідно з умовами п. 8 Попереднього договору.

Зазначений забезпечувальний платіж є окремим видом забезпечення виконання зобов'язань покупця за попереднім договором, можливість встановлення якого передбачена ч. 2 ст. 546 ЦК України, яка встановлює, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Твердження позивача, який вважає, що зазначений платіж є завдатком, суперечить чинному законодавству України, що регулює відносини, пов'язані з забезпеченням виконання зобов'язань.

Так, відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Грошова сума, передана позивачем надавалась в межах попереднього договору, у відповідності до його умов.

В той же час, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Саме зобов'язання позивача щодо укладання договору купівлі-продажу автомобілю в строк, встановлений Попереднім договором забезпечувався відповідно п. 3 Попереднього договору.

Попередній договір не передбачає здійснення за ним платежів, зокрема оплати

вартості автомобілю. Такий обов'язок виникає у сторони лише на підставі договору купівлі-продажу. Саме тому, грошова сума, що сплачується за попереднім договором в будь-якому разі не може бути ані завдатком, ані авансом.

Оскільки, як вже зазначалось, грошова сума сплачувалась саме в якості забезпечувального платежу, як окремого виду забезпечення (ч. 2 ст. 546 ЦК) виконання не грошового зобов'язання позивача щодо укладання основного договору купівлі-продажу автомобілю в строк, встановлений п. 4 Попереднього договору, до відносин сторін з цього приводу застосовуються правила Попереднього договору, що регулюють забезпечувальний платіж.

Враховуючи наведене безпідставним вимоги позивача відносно стягнення 135 176, 25 грн. за Попереднім договором.

Крім того, однією з вимог позивача є стягнення зі ОСОБА_3 на користь позивача суми заборгованості у розмірі 278 600 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 13 595, 80 гривень.

Обґрунтовуючи зазначені вимоги позивач посилається на порушення ОСОБА_3 умов розписки від 23 грудня 2010 року, згідно якої він нібито отримав від позивача грошові кошти в сумі 35 000 доларів США в якості часткової передоплати за автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3, які, у випадку не укладання договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля, вартість якого складає 48 500 доларів США у строк до 31 березня 2011 року, він зобов'язувався повернути в строк до 01 квітня 2011 року.

Разом з тим, ОСОБА_3 стверджує, що ніколи не підписував документу зі змістом, що міститься у зазначеній розписці та вважає, що наданий документ міг бути виготовлений 1) або шляхом підроблення його підпису на зазначеному документі, 2) або шляхом використання чистого аркушу паперу, на якому стояв його підпис, шляхом подальшої роздруківки на ньому тексту розписки.

Оскільки позивач та ОСОБА_3 в 2009 - 2010 рр. працювали разом на той час у «Громадській організації «Фронт змін» у Печерському районі м. Києва, при цьому, позивач був кандидатом в депутати районної ради від громадської організації, а відповідач ОСОБА_3, як Голова організації інколи залишав секретарю чисті аркуші паперу зі своїм підписом на випадок необхідності оформлення термінових листів, у позивача була можливість використати чистий аркуш з підписом ОСОБА_3

Про те, що розписка не могла бути підписана ОСОБА_3, зокрема, у зазначений в ній час, свідчить і сам зміст документу.

Так, зміст документу, що долучений позивачем до позовної заяви як розписка ОСОБА_3 суперечить: 1) умовам попереднього договору купівлі-продажу автомобілю, з яким, як зазначає позивач, безпосередньо пов'язана видача відповідної розписки, 2) об'єктивним обставинам, які існували на час видачі зазначеної розписки, таким як інше місце реєстрації ОСОБА_3 та іншого державного номеру автомобілю; 3) здоровому глузду, яким сторони зазвичай мають керуватись при укладанні подібних документів.

Так, як зазначає сам позивач, та підтверджується текстом нотаріально посвідченого попереднього договору купівлі-продажу автомобілю від 01.10.2009 року, власником автомобілю була дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4, про що позивач не міг не знати, оскільки безпосередньо з нею укладав попередній договір. У зв'язку з цим, ОСОБА_3 не міг виступати продавцем автомобілю, у зв'язку з чим, мотиви передачі позивачем грошових коштів в якості оплати вартості автомобілю не власнику є незрозумілими.

Як в попередньому договорі, так і в тексті розписки було зазначено про те, що вартість автомобілю відповідає грошовій сумі, еквівалентній 48 500 доларів США за середній курсом комерційних банків України. За Попереднім договором позивач сплатив грошову суму, еквівалентну 16 385 доларів США. Якщо брати до уваги той факт, що згідно тексту розписки позивач передав ОСОБА_3 35 000 доларів США в якості часткової передоплати вартості автомобілю, загальна сума становить 51 385 доларів США, що перевищує визначену вартість автомобілю та відповідно суперечить тексту наданої розписки в частині того, що грошова сума в розмірі 35 000 доларів США передавалась в якості часткової передоплати.

В розписці містяться дані про те, що ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_5. Разом з тим, зазначена інформація не відповідає обставинам, які існували на час, який зазначений в розписці як час її складання. Так, згідно відміток в паспорті ОСОБА_3 до 11 жовтня 2011 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, а за адресою: АДРЕСА_5 був зареєстрований лише 27.10.2011 року, в той час, як розписка із зазначенням такої реєстрації датована 23 грудня 2010 року.

Слід зазначити, що у випадку надання ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 35000 доларів США, позивач, як мінімум, мав оглянути паспорт особи, якій він надає відповідні кошти та впевнитись в актуальності даних реєстрації, які він вказує в тексті розписки.

В тексті розписки від 23 грудня 2010 року зазначається, що JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 в той же час, 01 грудня 2010 року автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 був знятий з обліку у зв'язку продажем та поставлений на облік вже за іншими державними номерами -НОМЕР_2.

Всі ці невідповідності на думку відповідачів свідчать про те, що текст розписки та підпис були сфальсифіковані.

Зважаючи на вищенаведене, просили суд відмовити позивачу в задоволенні його , позовних вимог.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2009 року між Позивачем та Відповідачем - 1 за згодою чоловіка Відповідача - 2 ( що підтверджується п. 1.3. Попереднього договору купівлі-продажу) було укладено Попередній договір купівлі-продажу автомобіля, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі під № 2426. Відповідно до умов попереднього договору, Відповідачем - 1 за згодою Відповідача - 2 було взято зобов'язання оформити в майбутньому основний договір купівлі-продажу автомобіля на умовах і в порядку визначених попереднім договором. За вказаним попереднім договором, Позивач бере на себе зобов'язання здійснити купівлю автомобіля марки (модель) JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_6 чорного кольору, реєстраційний № НОМЕР_3.

Згідно п. 2 Попереднього договору між Позивачем та Відповідачем - 1 було погоджено всі істотні умови основного договору, а саме: за основним договором Відповідач - 1 зобов'язується продати вказаний автомобіль Позивачу за ціною 400 125,00 гривень, що на день укладення Попереднього договору за середнім курсом комерційних банків України становить 48 500 доларів США (сорок вісім тисяч п'ятсот), які покупець передає в день укладення основного договору.

Відповідно до п. 3 в момент укладення Попереднього договору, Позивачем, згідно ст. 570 Цивільного кодексу України, було передано Відповідачеві - 1, 135 176 грн. 25 коп. , що на день укладення Попереднього договору за середнім курсом комерційних банків України становить 16 385 доларів США .

Відповідно до п. 4 Попереднього договору, укладення основного договору повинно було здійснитися 01 грудня 2009 року об 11 годині у приміщенні офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3

Відповідно до п. 5 попереднього договору купівлі-продажу до укладення основного договору Відповідач - 1 за згодою Відповідача - 2 передає у користування вищезазначений автомобіль Позивачеві, а також видає нотаріально посвідчену довіреність від 30 жовтня 2009 року, зареєстровану в реєстрі за № 2221 зі строком дії до 30 листопада 2009 року на представництво інтересів Відповідача - 1 з питань експлуатації автомобіля.

В обумовлений попереднім договором строк договорі купівлі продажу автомобіля укладений не був.

Згідно із чч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання в даному випадку може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу автомобіля.

Оскільки договір купівлі продажу автомобіля, якій би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана відповідачу ОСОБА_4 грошова сума в розмірі 135176 гривень 25 копійок, є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене з ОСОБА_4 на користь позивача також підлягає стягненню інфляційні витрати та три відсотки річних, які згідно складених позивачем та перевірених судом розрахунків за час прострочення зобов'язання в період часу з 01.11.2010 року по 06.09.2013 року складають відповідно 7299 гривень 50 копійок, та 11538 гривень 00 копійок.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до ОСОБА_3 позивач посилається на порушення ОСОБА_3 умов розписки від 23 грудня 2010 року, згідно тексту якої ОСОБА_3 отримав від позивача грошові кошти в сумі 35 000 доларів США в якості часткової передоплати за автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3, які, у випадку не укладання договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля, вартість якого складає 48 500 доларів США у строк до 31 березня 2011 року, він зобов'язувався повернути в строк до 01 квітня 2011 року.

Відповідно до висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №177 від 12.08.2013 року підпис від імені ОСОБА_3 в розписці від 23.12.2010 року виконаний ОСОБА_3.

Разом з тим, ОСОБА_3 стверджує, що ніколи не підписував документу зі змістом, що міститься у зазначеній розписці та вважає, що наданий документ міг бути виготовлений 1) або шляхом підроблення його підпису на зазначеному документі, 2) або шляхом використання чистого аркушу паперу, на якому стояв його підпис, шляхом подальшої роздруківки на ньому тексту розписки.

Пояснення відповідача ОСОБА_3 про те, що він в 2009 - 2010 рр. разом з позивачем працював разом на той час у громадській організації «Фронт змін» у Печерському районі м. Києва, при цьому, позивач був кандидатом в депутати районної ради від громадської організації, а відповідач ОСОБА_3, як Голова організації інколи залишав секретарю чисті аркуші паперу зі своїм підписом на випадок необхідності оформлення термінових листів, у позивача була можливість використати чистий аркуш з підписом ОСОБА_3 підтвердила допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_7

Зазначена розписка викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо її достовірності з наступних підстав.

Так, зміст документу, що долучений позивачем до позовної заяви як розписка ОСОБА_3 суперечить: умовам попереднього договору купівлі-продажу автомобілю, з яким, як зазначає позивач, безпосередньо пов'язана видача відповідної розписки, об'єктивним обставинам, які існували на час видачі зазначеної розписки, таким як інше місце реєстрації ОСОБА_3 та іншого державного номеру автомобілю.

Так, як зазначає сам позивач, та підтверджується текстом нотаріально посвідченого попереднього договору купівлі-продажу автомобілю від 01.10.2009 року, власником автомобілю була дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4, про що позивач не міг не знати, оскільки безпосередньо з нею укладав попередній договір.

Як в попередньому договорі, так і в тексті розписки було зазначено про те, що вартість автомобілю відповідає грошовій сумі, еквівалентній 48 500 доларів США за середній курсом комерційних банків України. За Попереднім договором позивач сплатив грошову суму, еквівалентну 16 385 доларів США. Якщо брати до уваги той факт, що згідно тексту розписки позивач передав ОСОБА_3 35 000 доларів США в якості часткової передоплати вартості автомобілю, загальна сума становить 51 385 доларів США, що перевищує визначену вартість автомобілю та відповідно суперечить тексту наданої розписки в частині того, що грошова сума в розмірі 35 000 доларів США передавалась в якості часткової передоплати.

В розписці містяться дані про те, що ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_5. Разом з тим, зазначена інформація не з відповідає обставинам, які існували на час, який зазначений в розписці як час її складання. Так, згідно відміток в паспорті ОСОБА_3 до 11 жовтня 2011 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, а за адресою: АДРЕСА_5 був зареєстрований лише 27.10.2011 року, в той час, як розписка із зазначенням такої реєстрації датована 23 грудня 2010 року.

В тексті розписки від 23 грудня 2010 року зазначається, що JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 В той же час, 01 грудня 2010 року автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 був знятий з обліку у зв'язку продажем та поставлений на облік вже за іншими державними номерами -НОМЕР_2.

Крім того, суд бере до уваги, що звертаючись до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, позивач стверджував, що грошові кошти обумовлені розпискою від 23 грудня 2010 року позивач передав відповідачу в цей же день.

Разом з тим під час судового розгляду позивач, заперечив зазначені обставини та вказав що грошові кошти в сумі 35000 доларів США були передані ним відповідачу ОСОБА_3 значно раніше, а саме 05.06.2010 року.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про передачу ним відповідачу ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 35000 доларів США за обставин вказаних ним в судовому засіданні, оскільки саме в цей день між позивачем та ОСОБА_4, яка є дружиною ОСОБА_3, був укладений письмовий договір позики відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 позику в розмірі 55616 гривень 00 копійок в строк до 05.10.2010 року, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 потреби в грошових коштах на час укладання договору.

Крім того, в цей же день між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу та установки пластикових вікон №05/10 відповідно до якого позивач брав на себе зобов'язання продати та встановити вікна за що відповідно до п.3.3 договору отримав від ОСОБА_4 передплату в розмірі 71743 гривні 70 копійок.

Суд звертає увагу також на ту обставину, що позивач при укладанні договорів, в яких він є стороною, зазвичай укладав договори у письмовій формі, з відображенням в них всіх істотних умов що визначені законом та є необхідними для відповідних договорів.

Про вказане зокрема свідчить зміст вищевказаних попереднього договору купівлі-продажу автомобіля, договору позики та договору купівлі-продажу та установки пластикових вікон.

Разом з тим, позивач стверджує що грошова сума в розмірі 35000 доларів США була передана ним відповідачу ОСОБА_3 без отримання від останнього будь якої письмової розписки на підтвердження отримання коштів і лише згодом 23.12.2010 року вказана розписка була складане та підписана ОСОБА_3

Вказані обставини у сукупності з вищезазначеними розбіжностями , незважаючи на досліджений судом висновок судової експертизи, переконують суд у тому, що наявна у позивача розписка на якій міститься підпис ОСОБА_3 не є достовірною, а тому не може бути прийнята судом як доказ отримання відповідачем ОСОБА_3 від позивача ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 35000 доларів США, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_4 20000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди заданої внаслідок порушення її прав.

Оскільки відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_4 скасовуючи довіреність від 05.06.2010 року діяла правомірно.

Позивачем не надано суду докази на підтвердження тієї обставини що внаслідок неповідомлення його ОСОБА_4 про скасування довіреності було порушено його права внаслідок чого йому завдана моральна шкода.

В задоволенні вимог позивача про стягнення з ОСОБА_4 117 360 грн. 00 коп. у відшкодування збитків, слід відмовити оскільки витрати понесені позивачем в розмірі 117 360 грн. 00 коп. не є реальними збитками у визначені ч.2 ст. 22 ЦК України, тобто витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права, враховуючи, що судом не встановлено порушення відповідачем ОСОБА_4 прав позивача, крім порушення права на повернення сплаченого авансу за попереднім договором купівлі-продажу автомобіля.

Крім того не підлягають задоволенню вимоги позивача виділення часток у спільній власності відповідачів, оскільки виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, для звернення стягнення здійснюється у порядку встановленому ст. 366 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 135176 гривень 25 копійок, інфляційні витрати в розмірі 7299 гривень 50 копійок, три відсотки річних в розмірі 11538 гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий