УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року Справа № 79836/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про нарахування та виплату недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Позивач посилався на те, що він є особою, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи. В порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, дана допомога в 2010 році виплачувалася не у повному розмірі. Просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.02.2011 року, яка прийнята в скороченому провадженні, позов задоволено.

Зобов'язано управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в сукупному розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з врахуванням ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та виплаченої суми.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Апелянт звертає увагу на те, що стягнення коштів з управління є неможливим, оскільки застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомоги на оздоровлення потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим Законом, крім Закону про Державний бюджет України. Спірна допомога була отримана стороною позивача в 2010 році в розмірі встановленому постановою КМУ від 12.07.2005 року №562. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до довідки та відповіді відповідача на звернення ОСОБА_1, позивач в 2010 році отримав 120,00 грн. щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції зі змінами відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007) щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Згідно п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) то відповідно до цього діє редакція Закону, яка діяла до внесення змін до нього, а саме редакція від 09.07.2007 року відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Однак, всупереч вимог даної статті відповідач в 2010 році щорічну допомогу на оздоровлення виплачував в розмірах встановлених постановою КМУ від 12.07.2005 року №562, яка істотно зменшує розмір даної допомоги.

Колегія суддів вважає, що виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у 2010 році виплата такої допомоги здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.02.2011 року у справі № 2а-554/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : І.М. Обрізко

Л.П. Іщук