КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/8507/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю., Твердохліб В.А., Каленюк О.Ю., представника апелянта - Іванова Д.С., представника позивача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року ОСОБА_7 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 10.04.2013 року № 0000331720.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_7 задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 11.02.2013 року по 15.02.2013 року службовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, отриманих від продажу рухомого майна за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, в ході якої було встановлено порушення позивачем вимог пп. «ж» п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
За результатами перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було складено акт від 22.02.2013 року № 6/1720/3058/12826, на підставі якого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000331720 від 10.04.2013 року, яким ФОП ОСОБА_7 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна на суму 36 303,68 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (далі - Закон № 889-IV) (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно пп. «ж» п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.
Підпунктом 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.
Відповідно до пп. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).
Тобто, доходом фізичної особи від продажу об'єкта рухомого майна є сума коштів, отриманих продавцем у власність або нарахованих на його користь, а відтак дійсною базою оподаткування є сума, зафіксована в договорі, контракті, угоді тощо.
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2010 року позивачем було здійснено продаж легкового автомобіля LEXUS RX 350, 2007 р.в. за ціною 17 000,00 грн.
Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону № 889-IV, дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Відповідно до п. 12.2 ст. 12 Закону № 889-IV, як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
Апелянт, в обґрунтування своїх доводів, зазначає, що ринкова вартість легкового автомобіля LEXUS RX 350, 2007 р.в. згідно акту експертної оцінки транспортного засобу (автотоварознавчого дослідження транспортного засобу експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві від 02.11.2010 року) склала 242 024,54 грн. Однак, позивачем не було задекларовано дохід від продажу вказаного автомобіля та не надано до перевірки документи, які б підтвердили сплату податків від продажу вказаного автомобіля у 2010 році.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач отримала дохід у розмірі 242 024,54 грн. від продажу легкового автомобіля LEXUS RX 350, 2007 р.в.
Також, апелянтом не було надано доказів щодо автотоварознавчого дослідження саме того автомобіля, який був проданий. Акту про проведення автотоварознавчого дослідження саме проданого транспортного засобу апелянтом надано не було, матеріали справи також такого не містять.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем після продажу легкового автомобіля LEXUS RX 350, 2007 р.в. за ціною 17 000,00 грн. було сплачено податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % в розмірі 2 550,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій від 29.10.2010 року № 154123/29, № 154123/29/1.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, апелянтом не було доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000331720 від 10.04.2013 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про порушення позивачем пп. «ж» п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, ст. 12 Закону № 889-IV є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000331720 від 10.04.2013 року підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова В.Ю. Ключкович В.А. Твердохліб
Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2013 року.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Ключкович В.Ю.
Твердохліб В.А.