ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р. | № 36/89 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Ходаківської І.П. |
суддів : | Савенко Г.В. Муравйова О.В. |
перевіривши матеріали касаційного подання | Заступника Генерального прокурора України |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року |
у справі | № 36/89 господарського суду міста Києва |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” |
до про | Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” стягнення 922 359 грн. |
за участю представників сторін:
Генеральної прокуратури України: Прасов О.О. посвідчення № 112
позивача:Мустіпан О.О. дов. №17/60 від 06.01.2006р.
Ягодка Ю.А. дов. № 17/6366 від 06.12.2006р.
Асаулко О.О. дов. № 17/6234 від 30.12.2005р.
відповідача:Гоголь Д.О. дов. №74 від 28.11.2006р.
Колесник О.В. дов. № 73 від 24.11.2006р.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 07.12.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 25.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого судді Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П., заступнику Генерального прокурора відновлено строк на внесення касаційного подання та прийнято його до провадження. Розгляд касаційного подання було призначено на 07.12.2006 року.
В зв’язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відрядженні, судове засідання 07.12.2006 року проводилось колегією суддів у наступному складі: головуючий –суддя Ходаківська І.П., судді Савенко Г.В., Муравйов О.В. (розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 06.12.2006 року).
Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія (далі по тексту ВАТ ЕК) “Чернігівобленерго” звернулось до господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 758 878 грн. 55 коп. основного боргу, 75 887 грн. штрафу, 87 593 грн. 30 коп. пені.
Позивачем до господарського суду було подано заяву про зміну та збільшення позовних вимог. У заяві позивач просить стягнути з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 4 641 203 грн. збитків, 823 209 грн. 54 коп. пені, 464120 грн.30 коп. штрафу.
Рішенням господарського суду м.Києва від 29.08.2006 року позовні вимоги ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 4 641 203 грн. 00 коп. збитків, 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року рішення господарського суду м.Києва у справі № 36/89 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” порушило умови договору № 44 від 12.02.2003 року, чим завдало збитки ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” у сумі 4641203, 00 грн.
18.10.2006 року до Вищого господарського суду України заступник Генерального прокурора вніс касаційне подання в інтересах держави в особі Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.
У поданні заступником Генерального прокурора України зазначено про безпідставне стягнення з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” на користь ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” збитків у сумі 4641203, 00 грн.
Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” скористалось правом, наданим ст.1112 ГПК України та подало відзив на касаційне подання, у якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року у справі № 36/89 скасувати; заяву ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” від 14.04.2006 року № 17/2129 про збільшення позовних вимог залишити без розгляду; справу № 36/89 в частині позовної заяви ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” про стягнення 922359,71 грн. направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційного подання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією ”Чернігівобленерго” та Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 12.02.2003 року було укладено договір № 44 за умовами якого відповідач зобов’язувався виконати роботи за встановленими строками: виготовити технічну документацію на земельні ділянки під об'єктами електричних мереж у повному обсязі до 01.09.2003р.; погодити технічну документацію з органами місцевого самоврядування, архітектури, екології, охорони культурного надбання, земельних ресурсів та санітарно - епідеміологічною службою до 01.10.2003р.; подати не пізніше чим до 01.11.2002р. підготовлений проект розпорядження (рішення) “Про надання земельних ділянок” до уповноваженого органу; згідно із ст. ст. 196, 202 Земельного кодексу України та вказівкою Державного комітету по земельних ресурсах від 01.08.2002р. № 23 виконати перевірку земельно - кадастрових даних на магнітних носіях та підготувати до 01.01.2004р. вихідні дані для реєстрації земельних ділянок у регіональних центрах земельного кадастру; підготувати на підставі прийнятих розпоряджень (рішень) уповноважених органів державної влади проекти правовстановлюючих документів на земельні ділянки (договори оренди) 01.01.2004р.
Термін виконання договору був неодноразово змінений і відповідно до додаткової угоди від 20.09.2004 року за № 2 було обумовлено остаточний строк виконання Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” своїх зобов’язань.
Позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу аванс сумі 4 641 203 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи (том І арк. 75-77).
Як встановлено господарськими судами, відповідачем зобов’язання у повному обсязі у встановлений строк не виконано. Підрядні роботи було виконано частково на суму 3 882 324,45 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме, актами прийняття виконаних робіт.
Спірні відносини регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків в разі, якщо підрядник виконує роботу повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Позивач скористався своїм правом як замовник, направивши на адресу відповідача лист від 14.04.2006 року про відмову від договору № 44 від 12.02.2003року, оскільки відповідачем неодноразово переносились строки виконання робіт, що унеможливило отримання позивачем документації на право користування земельними ділянками під об’єктами ВАТ ЕК “Чернігівобленерго”.
Статтею 653 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки зміни або розірвання договору, а саме: якщо договір змінений або розірваний у зв'язку із істотним порушенням договору однієї зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків.
Отже, висновок господарських судів попередніх інстанцій щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді повернення авансу, який був перерахований позивачем у сумі 4 641 206 грн. грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що господарським судом правомірно не задоволено позовні вимоги ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” в частині стягнення штрафу та пені за прострочення виконання зобов’язань по договору, оскільки позивач відмовився від договору (№ 44 від 12.02.2003р.).
Колегія суддів прийшла до висновку що подання прокурора в частині зменшення суми збитків до 758 878, 55 грн. не підлягає задоволенню, оскільки, договором, укладеним між сторонами у справі не було передбачено поетапну оплату виконання робіт та часткове виконання договору.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.1115 , 1117 ,1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційне подання Заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року у справі № 36/89 залишити без змін.
Головуючий - суддя І.Ходаківська
Судді Г.Савенко
О.Муравйов