Судове рішення #32068397


Справа180/567/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17 вересня 2013 р. м. Марганець



Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:


головуючої Хомченко С.І.

при секретарі Назаренко А.В.

за участю прокурора Ноздріна М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013040330000044 за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Марганця Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

17.11.2003 року Марганецьким міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.. 75 КК України з іспитовим терміном на 1 рік;

20.03.2006 року Марганецьким міським судом за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, 70, 71 КК України до 5 років 6 міс. позбавлення волі,

19.04.2012 року Марганецьким міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки


у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -


ВСТАНОВИВ:


Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене на наступних обставин.

07.01.2013 року, приблизно 0 23-35 годин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з метою викрадення чужого майна, умисно. Таємно. З корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, викрав ДВД-програвач «Сатурн», який належав ОСОБА_3, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 250 грн.


В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся, підтвердив обставини, вказані вище та пояснив, що в той вечір прийшов у гості до потерпілого, випивали горілку, коли він знаходився один у кімнаті побачив біля телевізора ДВД-програвач і вирішив його викрасти, після чого сховав програвач під куртку і виніс з квартири. ДВД продав таксисту за 50 грн., кошти витратив на власні потреби. У вчиненому розкаюється, просить суд його виправдати, оскільки він вчинив не кримінальне правопорушення, а адміністративне.


Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що випивав з обвинуваченим за місцем свого проживання. Наступні події не пам'ятає. Коли прокинувся, виявив пропажу ДВД-програвача. ДВД викрав ОСОБА_1, оскільки крім обвинуваченого до нього ніхто не приходив. Даний програвач він придбав півтора року тому в м. Запоріжжі за 149,00 грн. На сьогоднішній день програвач йому повернуто, він оцінює ДВД-програвач у 100 грн., оскільки він не новий та має пошкодження. Претензій до обвинуваченого не має.



Досудовим слідством та прокурором у судовому засіданні на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, покладені наступні докази:


- показання потерпілого ОСОБА_3, який вказує на вчинення крадіжки належного йому майна обвинуваченим;


- показання свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що працює таксистом, 08.01.2013 року приблизно о 04-00 год. до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_1 і запропонував купити у нього ДВД-програвач «Сатурн» за 50 грн. Він погодився і купив у нього даний програвач за 50 грн. ДВД був пошкоджений.


- протокол огляду місця події від 08.01.2012 року, згідно якого оглянуто помешкання потерпілого - АДРЕСА_1 (а.с. 7);


- довідка приватного підприємця ОСОБА_5 про те, що вартість ДВД-програвача «Сатурн» бувшого у вжитку станом на 08.01.2013 року складає 250 грн. (а.с. 16);


- протокол огляду місця події від 08.01.2013 року, згідно якого оглянуто квартиру свідка ОСОБА_4, - АДРЕСА_5, де виявлено ДВД-програвач «Саттурн». При цьому ОСОБА_4 пояснив, що даний програвач він придбав у знайомого ОСОБА_1 за 50 грн. В даному протоколі зазначено, що на ДВД-прагравачу виявлено пошкодження на правому боці (а.с. 19);


- висновок експерта від 25.01.2013 року, згідно якого слід пальця руки від копійований на липкій стрічці та вилучений 08.01.2013 року в АДРЕСА_1, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_3 (а.с. 29);


- постанова слідчого про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів - ДВД-програвач «Сатурн» та пульт дистанційного керування до нього (а.с. 37);


- протокол пред'явлення особи для впізнання від 19.02.2013 року, згідно якого свідок ОСОБА_4 серед пред'явлених йому осіб впізнав ОСОБА_1, який 08.01.2013 року продав йому ДВД- програвач (а.с. 40).


Оцінивши всі зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, оцінивши їх з точки зору допустимості, достовірності та належності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження і тому ОСОБА_1 підлягає виправданню в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, за наступними підставами.


Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.


Відповідно до ст.. 55 Конституції України кожен громадянин має право на справедливий судовий захист і справедливий судовий розгляд.


Згідно зі ст.. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.


Відповідно до ст.. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.


ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні майна, а саме ДВД-програвача, який належить потерпілому ОСОБА_3, із заподіянням потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 250 грн.


Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії щодо таємного викрадення чужого майна і це підтверджено в судовому засіданні показаннями самого обвинуваченого, показаннями потерпілого, показаннями свідка ОСОБА_4, протоколом огляду ДВД-програвача в помешканні ОСОБА_4, протоколом пред'явлення особи для впізнання та речовими доказами вилученими у ОСОБА_4 - ДВД-програвач.


Однак, досудовим слідством достовірних та допустимих доказів, які б вказували на завдання потерпілому шкоди в сумі 250 грн., у матеріалах кримінального провадження не має.


Так, довідка приватного підприємця ОСОБА_5 про те, що вартість ДВД-програвача «Сатурн» бувшого у вжитку станом на 08.01.2013 року складає 250 грн. (а.с. 16), яка надана стороною обвинувачення як доказ розміру заподіяної злочином шкоди, не може бути визнана судом належним, допустимим та достовірним доказом з наступних підстав.


Відповідно до ст.. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.


Довідка приватного підприємця (а.с. 16) не являється документом, оскільки не є спеціально створеним документом та не містить відомостей, які б достовірно підтверджували вартість ДВД-програвача на момент вчинення злочину з урахуванням зносу та пошкоджень, так і визначення можливості його подальшої експлуатації тощо.

З даної довідки взагалі не можливо зробити висновок, про який саме ДВД-програвач йдеться мова, і чи являється даний ДВД об'єктом кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1


Крім того, в судовому засіданні потерпілій пояснив, що програвач він придбав кілька місяців тому в м. Запоріжжі за 149,00 грн. по акції, повна вартість була 199 грн. Він особисто оцінює ДВД-програвач у 100 грн., оскільки він не новий та має пошкодження.


Показання потерпілого щодо якості програвача підтвердив обвинувачений і свідок ОСОБА_4, також відомості про те, що ДВД був пошкоджений, маються в протоколі огляду (а.с. 19).


Враховуючи викладене, довідка підприємця не може бути прийнята судом як доказ суми завданої злочином шкоди.


Таким чином, встановлений стороною обвинувачення розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, в сумі 250 грн., досудовим розслідуванням не доведений.


Вид і розмір заподіяної злочином шкоди є обов'язковою обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки передбачає правильну правову кваліфікацію дій обвинуваченого за наявності суспільної небезпеки.


Інших будь-яких належних, допустимих, достовірних та об'єктивних доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна на суму 250 грн. в матеріалах кримінального провадження немає і стороною обвинувачення суду не надано та відповідно до вимог ч. 2 ст. 92 КПК України не доказано винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 та п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України є безумовною підставою для прийняття судом рішення про визнання ОСОБА_1 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та його виправдання.




На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд -


ЗАСУДИВ:


ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з не доведенням вчинення кримінального правопорушення.


Заходи забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 не обирались.

Речові докази - ДВД-програвач, який переданий на зберігання потерпілому, залишити ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.




Судья: С . І. Хомченко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація