Справа № 663/2091/13-к

1-кп/663/150/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Кустова О.Ю.

при секретарі Кручиненко А.С .

за участю прокурора Кравчук Н.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Скадовська Херсонської області матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013230080001139 від 01.06.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Красногвардійська Булунгурського району Самаркандської області, громадянина України, невійськовозобов'язаного, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.06.2013 року, приблизно о 14:30 год., ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 3302-14 СПГ, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі від с. Тарасівка до с. Новоукраїнка Скадовського району Херсонської області, у стані стомлення, проявив неуважність, не впорався з керуванням, допустив з'їзд автомобіля з дороги та перекидання у ґрунтовий канал, в результаті чого пасажир автомобілю ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пп. 2.3 «б», «в», 2.9 «б», 12.1 ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями станом на 18.07.2012 року) (п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 2.9 Водієві забороняється: б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу»; п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».), що стало прямою причиною настання вказаної ДТП та її наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_1

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №48 від 03.06.2013 року у ОСОБА_1 виявлено забійно-скальповану рану на голові та закритий осколковий перелом верхньої третини правого стегна, які виникли 01.06.2013 року від дії тупих предметів, в тому числі могли утворитися у особи, яка перебувала в салоні автомобіля що перекинувся. Закритий перелом правого стегна за критерієм тривалого розладу здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1752 від 01.07.2013 року на момент експертного огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля ГАЗ 3302-14 СПГ державний номер НОМЕР_1 знаходилися у технічно працездатному стані та забезпечували водієві утримання автомобіля в заданому напрямку та гальмування в заданому режимі.

30.07.2013 року сторони уклали угоду про примирення, в якій погодились на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі на 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами та звільнення від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди про примирення.

Відповідно до п. 1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке згідно ч.2 ст.12 КК України, відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості.

Таким чином угода у вказаному кримінальному провадженні може бути укладена.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив затвердити угоду про примирення між ним та потерпілим, вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся, просив призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі на 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами та звільнити від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про примирення, підтвердив обставини, викладені в угоді та факт її укладання та підписання.

Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Таким чином, суд вважає встановленою вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

На підставі викладеного, суд вважає, що укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідає вимогам КПК України та загальним засадам призначення покарання.

Керуючись ст.ст. 371, 374, 474, 475 КПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30 липня 2013 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного (1) року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного (1) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 391,2 грн. за проведення судових експертиз.

Автомобіль ГАЗ 3302-14 СПГ державний номер НОМЕР_1 вважати повернутим власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд Херсонської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.Ю. Кустов

21 серпня 2013 року