Господарський суд Д онецької області
83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.09.2013 Справа № 905/3517/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовомПриватного акціонерного товариства "Українська страхова група"
до третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" Гонтаренко Володимир Олександрович Дудула Юрій Михайлович
простягнення 24 990,00 грн.
за участю представників:
від позивачане з'явились
від відповідача від третіх осібне з'явились не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24 990,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № 28-2828-0767 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажиром від 02.02.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Scania", державний номер 11753 КМ, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС, водій якого, на думку позивача, винен у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вина водія автомобіля MAN, державний номер АЕ 3720 ВС, у вчиненні ДТП не встановлена у передбаченому законом порядку. Вказує на те, що постановою Козельщинського РВ УМВС України в Полтавській області не встановлено вини будь-якої особи у вчиненні ДТП 24.12.2010. Відзначає, що висновок спеціаліста про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.12.2010, не може бути належним доказом встановлення вини саме водія транспортного засобу, відповідальність власника якого застрахована відповідачем.
Третя особа-2 Дудула Ю.М. надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що не має можливості надати суду поліс страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС, просив розглядати справу за його відсутності. Третьою особою-2 письмових пояснень щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 24.12.2010, суду не надано.
Третя особа-1 Гонтаренко В.О. в судові засідання не з'явився, письмових пояснень по суті справи не надав, своїм процесуальним правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд Донецької області
В С Т А Н О В И В:
За договором № 28-2828-0767 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажиром від 02.02.2010, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Страхова комапнія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та ВАТ "Миронівський хлібопродукт" (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Scania", державний номер 11753 КМ.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2010 близько 13-00 год. на автомобільній дорозі Полтава-Олександрія сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Scania", державний номер 11753 КМ, під керуванням водія Гонтаренко Володимира Олександровича, та автомобіля "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС, під керуванням водія Дудули Юрія Михайловича, внаслідок чого Дудула Ю.М. отримав тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження.
23.09.2011 представник ВАТ "Миронівський хлібопродукт" звернувся до позивача із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Висновку № 345 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля "Scania", державний номер 11753 КМ, складеного 30.12.2010 судовим експертом Проценко Р.Є., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Scania", державний номер 11753 КМ, складає 43 651,24 грн.
Згідно складеного страховиком страхового акту № ДККА-4300 від 16.03.2011 страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 31 468,68 грн.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Платіжним дорученням № 2514 від 18.03.2011 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 34 468,68 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС, застрахована у ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/4407192) строком дії з 23.12.2010 по 22.12.2011.
Позивач звернувся до відповідача із заявою №3072/971-УСГ від 10.01.2013 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 31 468,68 грн., яка отримана відповідачем 18.01.2013, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказану заяву.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 32.1 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно до цього Закону страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Постановою ІОДР ВДАІ з обслуговування Козельщинського району від 30.12.2012 після дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.12.2010 близько 13-00 год. на автомобільній дорозі Полтава-Олександрія за участю автомобіля "Scania", державний номер 11753 КМ, та автомобіля "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС, у порушенні кримінальної справи за ст. 286 Кримінального кодексу України відмовлено.
Вказаною постановою від 30.12.2010 про відмову в порушенні кримінальної справи не встановлено, що ДТП сталася з вини водія транспортного засобу "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС Дудули Ю.М. Крім того, з її тексту вбачається, що винного у скоєнні ДТП не встановлено.
Як свідчить лист ВДАІ Павлоградського МВ з обслуговування адміністративних територій м. Павлоград та Павлоградського району № 4046 від 06.12.2011, копія якого міститься в матеріалах справи, на адресу ВДАІ Павлоградського МВ з обслуговування адміністративних територій м. Павлоград та Павлоградського району матеріали за фактом вищевказаної ДТП для вирішення питання про притягнення водія Дудули Ю.М. до адміністративної відповідальності не надходили, а опитаний Дудула Ю.М. пояснив, що адміністративного протоколу за ст. 124 КУпАП відносно нього складено не було.
Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження притягнення водія автомобіля "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС, до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП 24.12.2010.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження встановлення вини Дудули Ю.М. у вчиненні ДТП, яка сталась 24.12.2010 на автомобільній дорозі Полтава-Олександрія (таких як вирок суду в кримінальній справі, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою водія було б притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, а не за відсутністю складу адміністративного правопорушення, прийнята на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Суд відзначає, що відповідно до ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення), має здійснюватися місцевим районним судом загальної юрисдикції, оскільки відповідно до ст.12 ГПК України вирішення таких питань не віднесено до підвідомчості господарських судів.
Тобто Дудула Ю.М. не є в розумінні ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України винною особою, право вимоги до страховика якої виникло у позивача на підставі укладеного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №5011-71/2767-2012 від 12.02.2013, № 902/5/13-г(2) від 16.07.2013, № 917/130-13-г від 23.07.2013.
Посилання позивача на висновок спеціаліста № 1 від 11.01.2011, складений спеціалістом-автотехніком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України в Полтавській області, як на доказ підтвердження вини водія транспортного засобу "MAN", державний номер АЕ 3720 ВС у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 24.12.2010, судом не приймається, оскільки з урахуванням вищенаведеного вказаний висновок спеціаліста не є належним доказом встановлення вини Дудули Ю.М.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження притягнення водія Дудули Ю.М. до цивільно-правової відповідальності за результатом встановлених висновком спеціаліста № 1 від 11.01.2011 обставин.
Таким чином, покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на особу, вина якої у завданні такої шкоди не встановлена у передбаченому чинним законодавством порядку, є неправомірним, а отже й стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є безпідставним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судовий збір, у зв'язку з відмовою у позові, покладається на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 16.09.2013.
Суддя М.В. Сажнева