Справа №2-а-32/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2008р. Теплодарський міський суд Одеської області в складі: головуючої - судді Мисливої Л.М. , при секретарі - Мельник А.С. , за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа -Головне управління державного казначейства України в Одеській області, про стягнення грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку за 2004-2007 p.p. в розмірі 8354 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про стягнення грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку, яка передбачена Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-Х11 (далі - Закон №796-Х11). Позовні вимоги він обґрунтовував тим, що є постраждалим від Чорнобильської катастрофи, - учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, а тому відповідно до п.4 ч. 1 ст. 20 Закону №796-Х11 має право за бажанням на одержання грошової компенсації в розмірі середньої вартості санаторно-курортної путівки в Україні, однак відповідач за вказаною нормою закону не здійснив виплату грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку за 2004-2007р.р. в розмірі середньої вартості по Україні в сумі 8354 грн., у зв'язку з чим він просить задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги повністю.

Відповідач в судове засідання не з"явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення до позову, в яких Полюк Т.М. вказала, що позов не визнає в повному обсязі, тому що відповідно до вимог п. 4 ст. 20 Закону №796-Х11 порядок надання путівок та розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються Кабінетом Міністрів України, а саме Положенням про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №800 від 16.05.2000р. Відповідно до п.17 вказаного Положення виплачується компенсація середньої вартості путівки у разі самостійного санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Щорічно Кабміном України приймається

постанова про розмір середньої вартості путівки за минулий календарний рік. Так, постанрвою Кабміну України №848 від 31.08.2005р. "Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2004 рік", виплачувалося 107 грн. особам, віднесеним до 1 категорії, за 2005 рік було здійснено виплату на підставі розпорядження Одеської обласної держадміністрації за №890/А-2006 від 22.12.06р. в розмірі 107 грн.,

передбачених вказаною постановою №848 та фінансування даної компенсації здійснювалося за рахунок обласного бюджету. За 2006 рік постанови Кабміну України щодо вирішення вказаного питання не було і на сьогоднішній день не вирішено питання по виплаті компенсацій за 2006 рік. Також вказала, що підпунктом 1 п.28 другого розділу Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-У1 від 28.12.2007р. п.4 ч.1 ст. 20 Закону №796-Х11 викладено в новій редакції, відповідно до якого позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України. Крім того, заперечує проти строку позовної давності по заявленим вимогам.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Головного управління Державного казначейства України в Одеській області Павлова Л.В. в судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та заперечення на вказаний позов, в яких вказала, що ГУДКУ в Одеській області, як окрема юридична особа, самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало. Діюче законодавство України не передбачає покладення відповідальності на органи казначейства по викладеним в позові вимогам. Як передбачає п.3 Типового Положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 04.04.2006 року №332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 року за №454/12328, Головне управління Державного казначейства України забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, підвищення оперативності у фінансуванні видатків в межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті. Казначейство не фінансує державні органи, а у відповідності до ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів державного бюджету України є уповноважені бюджетні установи, а саме міністерства та інші органи влади України в особі їх керівників, які розподіл коштів за напрямками видатків здійснюють самостійно. Виплату компенсації та допомоги здійснює Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської Ради Одеської області, згідно покладених на них функцій, а не органи казначейства. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України виплати коштів з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. В зв'язку з чим просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи - учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорія, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.01.1997р.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02, 1991р. №796-Х11 особам, віднесеним до 1 категорії, надається позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортної путівки або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні. Порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 17 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №800 від 16.05.2000р., у разі самостійної організації санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується компенсація середньої вартості путівки у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №848 від 31.08.2005р. "Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи, за 2004 рік", громадянам, що належать до 1 категорії, в 2004 році виплачувалася компенсація середньої вартості путівки в розмірі 107 грн. На підставі розпорядження Одеської обласної держадміністрації за №890/А-2006 від 22.12.06р. проводилася виплата компенсації середньої вартості путівки особам, які належать до 1 категорії, в розмірах, передбачених вказаною постановою №848 від 31.08.2005р. та фінансування даної компенсації здійснювалося за рахунок обласного бюджету.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 він звертався до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області з заявою про отримання путівки в 2004, 2005, 2006, 2007р.р., однак вона йому не була надана. Також в судовому засіданні встановлено, що позивач самостійно не проходив санаторно-курортне лікування у 2004-2007р.р. та не звертався до відповідача з заявою про виплату йому компенсації середньої вартості путівки в Україні в зв'язку з самостійною організацією санаторно-курортного лікування у вказані роки.

Позивач звернувся з заявою до відповідача 07.12.2007р. з заявою про проведення йому перерахунку й виплаті різниці між сумою, яка платилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №848 від 31.08.2005р. та розміру середньої вартості путівки в Україні, посилаючись на повідомлення Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про середню вартість путівки на санаторно-курортне лікування в оздоровницях профспілок України за період 2004 - 1 півріччя 2007р.р. Згідно довідки відповідача від 25.01.2008р. №05-21/132 позивачу була виплачена компенсація за невикористану санаторно-курортну путівку за 2004, 2005р.р. в розмірі 107 грн. за кожен рік.

З зазначених підстав суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Доводи відповідача щодо нової редакції п.4 ч.1 ст. 20 Закону №796-Х11 не можуть прийматися до уваги, оскільки позовні вимоги заявлені по одержанню грошової компенсації в розмірі середньої вартості санаторно-курортної путівки в України включно по 2007 рік, а нова редакція п. 4 ч.1 ст. 20 Закону України №796-Х11 набрала чинності з 01.01.2008р. Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, а новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На підставі наведеного, керуючись п.4 ч.1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-Х11, п.17 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №800 від 16.05.2000р., Постанови Кабінету Міністрів України №848 від 31.08.2005р. "Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2004 рік", ст. ст. 94, 122, 158, 159, 161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, про стягнення грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку за 2004-2007 p.p. в розмірі 8354 грн. - відмовити повністю.

постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.