Спр. № 2-3418/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2007 року Оболонський районний суд м.  Києва в

складі головуючого              Шевченко      Л.В.

при секретарі                        Бондаренко    Н.В.

з участю адвоката                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4,  та до самої ОСОБА_3,  3-і особи: Оболонська районна у м.  Києві державна адміністрація,  Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Оболонської районної у м.  Києві державної адміністрації,  про визнання такими,  що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3,  як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4,  та до самої ОСОБА_3,  про визнання такими,  що втратили право користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги він обґрунтовує тим,  що відповідачка є його колишньою дружиною,  яка з 1999 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 разом з дитиною - сином ОСОБА_4,  1991 року народження,  залишила квартиру добровільно,  не цікавилась нею тривалий час,  не дивлячись на те,  що він не перешкоджав їй в користуванні квартирою.

В судовому засіданні позивач позов підтримав і просить його задовольнити.

Відповідачка позов не визнала та пояснила,  що спірну квартиру залишили вимушено,  оскільки позивач погрожував їй фізичною розправою,  виганяв її з дитиною з квартири,  міняв замки на вхідних дверях не даючи їй ключа від них,  тому вона знімала у чужих людей житло,  щоб десь проживати з дитиною. З приводу неможливості проживати в спірній квартирі вона в 2005 році зверталась в органи міліції.

Представник 3-ї особи - Оболонської районної у м.  Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився,  справу просить розглядати без нього.

Представник 3-ї особи - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Оболонської районної у м.  Києві державної

 2

адміністрації в судовому засіданні проти позову заперечував в інтересах неповнолітньої дитини.

Вислухавши пояснення сторін,  показання свідків,  3-ї особи-Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Оболонської районної у м.  Києві державної адміністрації,  дослідивши матеріали справи,  заслухавши думку адвоката ОСОБА_1,  суд визнає позов таким,  що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ордеру № 188726 від 04 серпня 1972 року ОСОБА_5 (матері позивача) на сім'ю з трьох осіб,  а саме: на неї та двох синів (ОСОБА_6,  ОСОБА_2) була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.  6).

Як вбачається з довідки ф-3 від 13.06.2007 року в спірній квартирі в даний час зареєстровані: позивач ОСОБА_2,  він же наймач,  відповідачка ОСОБА_3 (колишня дружина),  двоє синів: ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_2 від іншого шлюбу (а.с.  5).

Пояснення позивача про те,  що відповідачка та їх син ОСОБА_4 в спірній квартирі не проживають більше шести місяців без поважних причин,  а саме з 1999 року,  що відповідачка вивезла свої речі із спірної квартири,  підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8  та ОСОБА_9

Вказані свідки підтвердили,  що відповідачка з сином не проживають в спірній квартирі з 1999 року. Свідок ОСОБА_8  бачив,  як відповідачка в 1999 році вивозила із спірної квартирі речі,  а саме телевізор,  килим,  ще якісь пакети,  які разом з двома молодими чоловіками вантажили в дві легкові автомашини.

Після цього позивач йому повідомив,  що його залишила дружина,  вивезла речі,  які бажала вивезти,  при цьому позивач був дуже пригнічений,  переживав цю подію,  так як залишився в спірній квартирі один з тяжко хворою матір'ю.

Свідок ОСОБА_9 показав,  що приходив до позивача в квартиру зустрічати новий 2000 рік і побачив,  що на вікні в кімнаті не було штор,  не було телевізора,  як йому повідомив позивач,  ці речі напередодні вивезла із квартири відповідачка.

Відповідачка ж в судовому засіданні не заперечувала того,  що вивезла частину речей із спірної квартири,  в тому чисті і телевізор,  та перевезла їх до своєї матері в Кагарлик.

Пояснення позивача про те,  що відповідачка не проживала в спірній квартирі з 1999 року частково підтверджуються також письмовими доказами,  а саме: висновком дільничного інспектора міліції від 06.10.2005 року,  листом Оболонського РУГУ МВС України  в м.  Києві від  14.10.2003 року,     позовною заявою про

 3

розірвання шлюбу з ОСОБА_2 до Кагарлицького районного суду Київської області та рішенням цього ж суду від 04.07.2002 року (а.с.  53,  54,  55,  56-57).

Так,  в своїй позовній заяві про розірвання шлюбу,  яку подала влітку 2002 року в Кагарлицький районний суд Київської області,  відповідачка вказала,  що з чоловіком ОСОБА_2 не проживає понад два роки,  має намір створити іншу сім'ю,  до того ж місцем свого проживання вказала адресу своєї матері,  де,  як пояснила в судовому засіданні,  в той час проживала і де слухалась зазначена справа у відсутності позивача по даній справі. В рішенні Кагарлицького районного суду від 04.07.2002 року також зазначено,  що сторони не підтримують шлюбно-сімейних відносин,  не ведуть спільного господарства понад два роки (а.с.  55,  56-57).

Згідно листа поліклініки Оболонського району м.  Києва № З від 05.07.2007 року ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до поліклініки № 3 за медичною допомогою не зверталась,  на обліку не знаходиться (а.с.  25).

З листа Оболонського РУ ГУ МВС України в м.  Києві вбачається,  що ОСОБА_3 з заявами та скаргами у зв'язку з перешкодами в користуванні,  вселення в АДРЕСА_1 в період з 2000 року по теперішній час не зверталась (а.с.  52).

Пояснення ж позивача про те,  що відповідачка залишила спірне приміщення добровільно,  оскільки не бажала доглядати за його хворою матір'ю (після перенесеного інсульту),  частково підтверджується інформацією з поліклініки № 3 про хворобу матері позивача (лист від 11.10.2007 року № 720,  а.с.  51).

Сама відповідачка в судовому засіданні пояснила,  що за хворою матір'ю позивача вона доглядала один рік,  а потім залишила спірну квартиру разом з сином,  так як вважала знаходження неповнолітнього сина в квартирі з тяжко хворою бабусею та ще й із собакою неможливим.

Заявою відповідачки від 07.06.2002 року начальнику ЖЕК також частково підтверджуються пояснення позивача про те,  що відповідачка з 1999 року виїхала разом з сином ОСОБА_4 в м.  Черкаси,  де працевлаштувалась (а.с.  58). Після цього відповідачка формально один раз на рік писала заяви в ЖЕК,  що у зв'язку з неможливістю сумісного проживання у спірній квартирі просить не виписувати її та сина ОСОБА_4 з АДРЕСА_1 в м.  Києві (а.с.  59,  60, 61, 62).

В підтвердження того,  що їй перешкоджали проживати в спірній квартирі,  що позивач погрожував їй фізичною розправою,  виганяв її з дитиною з квартири,  міняв замки на вхідних дверях,

 4

відповідачка не надала ніяких доказів в судовому засіданні,  не вказувала вона таких причин ні в своїх заявах в ЖЕК,  ні в позовній заяві про розірвання шлюбу.

Участі в сплаті коштів за квартплату та комунальні послуги по спірній квартирі відповідачка не приймала,  що підтвердила сама в судовому засіданні.

За спірне житло сплачує сам позивач і,  як пояснив в судовому засіданні,  заборгованості по даній квартирі на даний час не має.

Враховуючи,  що відповідачка в своєму позові про розірвання шлюбу вказала,  що має намір створити сім'ю з іншою людиною,  то позивач після розлучення з нею також створив нову сім'ю,  в якій ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ще один син ОСОБА_7,  який також зареєстрований в спірній квартирі.

Пояснення позивача про те,  що відповідачка залишила спірне приміщення добровільно та переїхала до м.  Черкаси разом з дитиною,  де працевлаштувалась в 2001 році,  підтверджується заявою відповідачки від 07.06.2002 року в ЖЕК (а.с.  58).

Не проживаючи в спірній квартирі тривалий час,  відповідачка не зверталась в суд про її вселення і не бажає звертатись,  а тільки формально писала заяви в ЖЕК про те,  щоб її не виписували з квартири,  весь цей час не сплачуючи за спірне житло,  з чого можна зробити висновок,  що відповідачка не цікавилась цим житлом тривалий час,  втратила право користування ним.

Одночасно суд враховує непослідовність та протиріччя у поясненнях відповідачки,  а саме: в своїх заявах в ЖЕК за 2002-2006 роки відповідачка зазначає,  що не проживає в спірній квартирі,  а в своїх письмових запереченням на даний позов (а.с.  32-33) вона вказує,  що до середини 2004 року проживала в спірній квартирі,  навіть не дивлячись на те,  що в 2002 році вони розлучились.

Тому,  оцінюючи всі вищенаведені докази в сукупності,  суд визнає встановленим,  що відповідачка ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_4. не проживають в спірній квартирі без поважних причин більше шести місяців,  а саме з 1999 року.

Згідно ж  ст.  71 ЖК України право користування житлом зберігається за тимчасово відсутнім наймачем чи членом сім'ї наймача   протягом шести місяців.

Однак,  суд враховує,  що неповнолітні діти можуть бути зареєстрованими як за місцем проживання матері,  так і за місцем проживання батька,  тому позов в частині визнання таким,  що втратив право користування житлом відносно неповнолітнього сина позивача не може бути задоволений.

Тому,  керуючись  ст.  ст.  10,  60,  169,  212,  213,  214,  215,  218 ЦПК України,   ст.  ст.  71,  72 ЖК України,  суд,

5

 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 такою,  що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.  Києва через Оболонський районний суд м.  Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.