Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 114/1495/13-а

11.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пиркало Т.В.) від 26.07.2013 у справі № 114/1495/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 96231)

до Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (пр. 30-річчя Перемоги, 6, смт. Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)

про виплату допомоги на поховання,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2013 позов задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_2 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (арк.с.26).

Рішення суду мотивовано тим, що відмова відповідача у виплаті допомоги на поховання позивачу є не правомірною.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк.с.31).

Доводи апеляції мотивовані тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки в наданій позивачем довідці №449 про смерть ОСОБА_3 не зазначено по-батькові померлого.

В судове засідання, призначене на 11.09.2013 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Узбекистану помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 та довідкою про смерть №449, які видані відділом РАЦС Юнусабадського району м. Ташкент (арк.с.4, 5-7).

Вказані документи видані на підставі закордонного паспорту без зазначення по батькові.

20.06.2013 ОСОБА_2 звернувся до УПФ України в Роздольненському районі АР Крим про нарахування допомоги на поховання померлого брата ОСОБА_3 (арк.с.11).

02.07.2013 відповідач відмовив позивачу у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що у наданій довідці про смерть відсутнє по-батькові померлого (арк.с.8).

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Роздольненському районі АР Крим, в якому просить зобов'язати відповідача виплатити допомогу на поховання померлого ОСОБА_2

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини третьої статті 9 Закону №1058, у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Статтею 53 Закону №1058 встановлено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до статті 58 Закону №1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно пункту 50 Порядку №22-1, особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає заяву про виплату допомоги на поховання та довідку про смерть пенсіонера або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

У разі реєстрації смерті компетентними органами іноземної держави, законодавством яких не передбачена видача зазначених довідок, замість довідки про смерть надається свідоцтво про смерть або інший документ, легалізовані в консульській установі.

Допомога на поховання виплачується у розмірі, визначеному чинним законодавством України.

Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи поховання ОСОБА_3 здійснено його братом ОСОБА_2, у зв'язку з чим звернувся до відповідача з заявою про виплату допомоги на поховання, надавши копію пенсійного посвідчення та довідки про смерть з перекладом.

Згідно пояснень позивача внести зміни до свідоцтва про смерть в частині зазначення по-батькові померлого не є можливим, оскільки воно було видано на підставі закордонного паспорту, в якому було зазначено лише прізвище та ім'я, закордонний паспорт був здан при отриманні свідоцтва.

Відсутність в довідці про смерть та свідоцтві про смерть по-батькові не є підставою для не виплати допомоги на поховання, оскільки відсутність даних про по-батькові не є даними, які не дозволяють ідентифікувати особу.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу допомоги на поховання зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо невиплати позивачу допомоги на поховання відповідачем не надано, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2013 у справі № 114/1495/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2013 у справі № 114/1495/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна