АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/7782/12 Справа № 2/0427/470/12 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Болтунової Л.М.
суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.
при секретарі - Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та Національний Банк України про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2010 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що 18 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №8/2006/840-К/534-Н, відповідно до якого позичальнику банком надано кредит у розмірі 185 959 доларів США зі сплатою за користування кредитом 9,5% на рік та строком повернення до 10.10.2026 року.
З метою забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за вказаним договором, в той же день, 18 жовтня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки за №534/1-Н, згідно якого, вона поручилась за належне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів за кредитним договором. Оскільки позичальник порушив умови даного договору, щодо взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню отриманих ним коштів, станом на 31.12.2009 року в нього виникла заборгованість у розмірі 391 677,53 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 3 127 5545, 08 грн., які позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.
У червня 2012 року ПАТ КБ «Надра» уточнив свої вимоги станом на 15.06.2012 року, збільшивши суму заборгованості в розмірі 710 719,12 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 5 680 422,56 грн., з яких: заборгованість по кредиту 181 475,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті 1 450 446,21 грн.; по відсоткам 80838,06 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 646 098,19 грн.; заборгованість по комісії 35 739,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 285 644,51грн.; пеня за порушення строку сплати ануітетного платежу 412 666,08 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 3 298 233,64 грн.
У листопаді 2010 року до суду звернувся з зустрічною позовної заявою ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів кредиту та іпотеки.
Обґрунтовуючи свої уточнені вимоги, просив визнати кредитний договір та договір іпотеки недійсними у зв*язку з тим, що зобов'язання мало бути виражене у гривні, просив зобов'язати приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з державного реєстру обтяження нерухомого майна запис про обтяження квартири АДРЕСА_1; зняти заборону на відчуження даної квартири; в порядку застосування наслідків недійсності кредитного договору зобов'язати банк повернути отримані від нього грошові кошти в розмірі 190 791,52 грн. та зобов*язати банк прийняти від нього 939 092,95грн. з розстрочкою платежів на 180 місяців, а саме до 18.10.2026 року.
Крім того, при розгляді справи в судовому засіданні представник відповідача 1 надав позовну заяву в новій редакції, в якій просив також визнати позичальником за спірним кредитним договором ОСОБА_4, поклавши на нього усі зобов*язання за договором.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року стягнуто з з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2006/840-К/534-Н від 18 жовтня станом на 15 червня 2012 року в сумі 333 792,11 доларів США, що за курсом НБУ становить - 2 667 833,42 грн. та складається із заборгованості: по тілу кредиту - 181 475,91 доларів США, по відсоткам - 80838,06 доларів США, заборгованості з комісії - 35 739,07 доларів США, пені -35 739,07 доларів США. В іншій частині позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові ПАТ КБ «Надра» та в повному обсязі задовольнити його зустрічні вимоги. Посилався на те, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи; необґрунтовано відмовлено у прийнятті доказів; допущені порушення норм матеріального та процесуального права; неправильно застосовано норми матеріального закону.
ПАТ КБ «Надра» в апеляційній скарзі просили рішення суду змінити та стягнути з відповідачів повну суму заборгованості по пені в розмірі 412 666,08 доларів США, вважаючи, що у суду не було підстав для її зменшення, а отже були порушені норми процесуального та матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ухвалене рішення відповідає вказаним вимогам закону.
Як правильно встановлено судом, 18 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір №8/2006/840-КУ534-Н, відповідно до якого позичальнику було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 185 959 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 9,5% та терміном повернення до 10.10.2026 року.
Згідно умов п.1.2. кредитного договору цільове використання кредиту полягає у проведенні розрахунків по договору купівлі-продажу від 18.10.2006р., укладеному між позичальником та ОСОБА_7, за яким позичальник набуває право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Пунктом 3.1 договору передбачено надання кредиту шляхом видачі готівки ОСОБА_2 через касу банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума в іноземній валюті - доларах США.
За пунктом 3.2, укладеного між сторонами договору, моментом (днем) надання кредиту вважається день утворення заборгованості на позичковому рахунку ОСОБА_2, відкритому у відділенні філії ПАТ КБ «Надра». Дана виписка із позичкового рахунку оформлена в день надання кредиту - 18.10.2006 року.
Відповідно виписці грошові кошти в розмірі 185 959 доларів США з еквівалентом до гривні склали 939 092,95 грн. та були зараховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_2
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, 18 жовтня 2006 року, між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки №534/1-Н, за яким ОСОБА_3 поручилась за належне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів за кредитним договором.
Отримавши кредит у доларах США ОСОБА_2 розпорядився ними за цільовим призначенням, 18.10.2006 року між ним та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_1, який був посвідчений нотаріусом. Також в цей же період був укладений договір іпотеки № 534/1-Н.
Але своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач 1 не виконав й станом на 15 червня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 333 792, 11 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 667 833,42 грн., яка згідно розрахунку, наданого позивачем, складається з заборгованості: по тілу кредиту - 181 475,91 доларів США, що за курсом НБУ - 1 450 446,21 грн.; по відсоткам - 80 838,06 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ - 646 098,19 грн.; по комісії - 35 739,07 доларів США, що за офіційним курсом НБУ є 285644,51 грн.; по пені -412 666,08 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 3 298 233,64 грн.
Згідно до ст.ст.526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» частково, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про зменшення розміру пені, правильно застосувавши вимоги ч.3 ст.551 ЦК України, оскільки нарахований позивачем розмір набагато більше перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та була дана належна правова оцінка, з урахуванням зібраних доказів.
Стосовно відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, а також визнання кредитного договору недійсним в частині позичальника та визнання ОСОБА_4 позичальником за спірним кредитним договором, який укладений 18 жовтня 2006 року, то колегія суддів вважає, що рішення суду і в цій частині є законним та обґрунтованим і відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України.
Згідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Умовами кредитного договору була передбачена сума погашення заборгованості в іноземній валюті, про що при укладанні даного правочину ОСОБА_2 було відомо і він усвідомлював всі наслідки його укладання.
Відповідно ст. 192 ЦК України до грошових коштів - платіжних засобів, які використовуються на території України, окрім грошової одиниці України - гривні, віднесено також іноземну валюту. Згідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. А за ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони в договорі мають право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
За пунктом першим ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 47 цього Закону надає дозвіл Національний банк України.
Згідно п. 2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 275 від 17 липня 2001 р., за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.
Зазначені документи на право здійснення операцій з валютними цінностями видано ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», - 23 серпня 2002 року.
Необхідності в наявності у банка індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції при наданні кредиту в валюті немає.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог закону і відповідає обставинам справи. Підстави для його скасування, при розгляді справи в апеляційній інстанції, не встановлено.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, фактично зводяться до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: