АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7738/13 Справа № 2/201/987/13 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Тамакулової В.О., Козлова С.П.
при секретарі - Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № 014/122081/3172/74 від 15 січня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 85 784 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік з кінцевим терміном повернення до 15 січня 2019 року. У зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої зобов'язання не виконав, станом на 30 серпня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 101 403,21 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 810 515,84 грн., які банк просив стягнути з відповідачки.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 014/122081/3172/74 від 15 січня 2007 року в розмірі 101 403,21 доларів США, що в гривневому еквіваленті є 810 515,84 грн. та складається з непогашеної суми кредиту - 74 159,21 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 592 754,56 грн.; несплачених процентів - 11 876,19 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 94 926,38 грн.; нарахованої пені за прострочення тіла кредиту - 3 233,79 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 25 847,68 грн., нарахованої пені за прострочення відсотків по кредиту - 12134,02 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 96 987,22 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
З таким заочним рішенням не погодилась відповідачка та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з правилами ст. ст. 74, 76 ЦПК України судові виклики здійснюються повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі.
Суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки (ч. 1 ст. 169 ЦПК України).
За правилами ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачка дійсно не була повідомлена про слухання справи, однак, це не призвело до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 січня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/122081/3172/74, відповідно до умов якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 85784 доларів США строком до 15 січня 2019 року, а відповідачка зобов'язалась сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку (а.с.6-8).
Оскільки позичальник свої зобов'язання не виконувала належним чином, станом на 30 серпня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 101 403,21 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 810 515,84 грн., яка складається з : непогашеної суми кредиту - 74 159,21 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 592 754,56 грн.; несплачених процентів - 11 876,19 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 94 926,38 грн.; нарахованої пені за прострочення тіла кредиту - 3 233,79 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 25 847,68 грн., нарахованої пені за прострочення відсотків по кредиту - 12134,02 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 96 987,22 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконала своїх обов'язків по виконанню умов кредитного договору, а тому посилаючись на положення ст.ст. 526, 549, 1048-1050, 1054 ЦК України прийшов до правильного висновку про стягнення з неї утвореної заборгованості за вказаним договором.
Зазначений висновок суду підтверджений належними та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку, відповідно до норм ЦПК України та є таким, що відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання апелянта на неналежне її сповіщення про місце, день та час слухання справи та те, що у зв'язку з цим вона була позбавлена права надавати пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду та заперечувати проти доводів позивача, а також користуватись іншими процесуальними правами, передбаченими ст.27 ЦПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вона мала можливість реалізувати свої права щодо подання доказів, відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України.
Під час апеляційного розгляду, відповідачка не надала будь-яких доказів, що мають значення для справи, зокрема таких, що спростовують наявність заборгованості у неї за кредитним договором.
Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: