КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02093, м. Київ, вул. Поліська, 3-Б, тел. 567 90 48 факс 567 80 79; e-mail:inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Справа: №22-а-4770/08 Головуючий у 1-й інстанції: Усатенко І.В.
Доповідач: Коваль М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Коваля М.П.,
суддів Саприкіної І.В.
Бараненко І.І.
при секретарі Сироті П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «AICEУкраїна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а:
Закрите акціонерне товариство «AICEУкраїна» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0006672303/0 від 27.07.2006, №0006672303/1 від 04.10.2006 та № 0006672303/2 від 29.12.2006.
Постановою Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року позов задоволено повністю, визнанні недійсним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0006672303/0 від 27.07.2006, №0006672303/1 від 04.10.2006 та № 0006672303/2 від 29.12.2006.
Не погоджуючись з даною постановоюДержавна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якійпросить постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року скасувати та винести нову постанову.
В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва апеляційні вимоги підтримав та в їх обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції неповно з’ясовано усі обставини справи, не надано належної оцінки доказам, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що вважають постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року законною та обґрунтованою, просили апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006672303/0 від 27.07.2006, яким позивачу відповідно до п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення позивачем пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.1, абз. З пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 993 877,00 грн., з яких 495 769,00 грн. - основний платіж, 498 108,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами адміністративного оскарження вищезазначеного рішення, яке було залишено без змін, були прийняті податкові повідомлення-рішення №№0006672303/1 від 04.10.2006 та № 0006672303/2 від 29.12.2006, з яких позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 993877 грн., з яких 495769 грн. – основний платіж, а 498108 грн. – штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку/ підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) • протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 року дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
У відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за/ звітний період.
Таким чином, доходами для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є лише ті кошти, які платник податку одержує у власність чи на свою користь, і які призводять до зростання його капіталу.
Як вбачається з матеріалів справи, чисті внески учасників системи АВТОПЛАН, одержувані позивачем на підставі укладених з учасниками угод, не є власністю позивача, не призводять до зростання його власного капіталу і використовуються виключно для оплати автомобілів, що передаються учасникам.
Таким чином, вказані чисті внески не є доходами позивача, а тому у позивача відсутні правові підстави для їх включення до валових доходів.
Позивач залучає чисті внески від учасників системи АВТОПЛАН у зв'язку із організацією придбання автомобілів для учасників на підставі угоди, що не передбачає передачі права власності на таке майно від позивача до учасників.
Відповідно до абз. 4 пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Типова угода про надання учаснику системи послуг не передбачає передачі права власності на автомобілі від позивача до учасників. Тому чисті внески, які позивач залучає від учасників системи АВТОПЛАН у зв'язку із залученням автомобілів не повинні включатися до валових доходів позивача і оподатковуватися податком на прибуток підприємств.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач погодився з тим, що у період з 01.07.2004 року до 31.12.2005 року позивач правомірно включав до валового доходу та оподатковував податком на прибуток підприємств сплачувані разом з чистими внесками адміністративні витрати, які є платою за надані позивачем послуги з організації діяльності АВТОПЛАНу, про що зазначається в акті перевірки.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, не оподатковуючи суми чистих внесків податком на прибуток, не порушив вимоги пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.1, абз. З пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і, відповідно, не занизив податок на прибуток на суму 495 769,00 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів суду, що чисті внески, які позивач одержує від учасників системи АВТОПЛАН, є поворотною фінансовою допомогою і доходами позивача, тобто дії відповідача не відповідали вимогам закону, внаслідок штрафні (фінансові) санкції були застосовані до Закритого акціонерного товариства «AICEУкраїна» Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва не законно, а тому адміністративний позов обґрунтовано підлягав задоволенню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «AICEУкраїна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02093, м. Київ, вул. Поліська, 3-Б, тел. 567 90 48 факс 567 80 79; e-mail:inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Справа: №22-а-4770/08 Головуючий у 1-й інстанції: Усатенко І.В.
Доповідач: Коваль М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна астина)
09 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Коваля М.П.,
суддів Саприкіної І.В.
Бараненко І.І.
при секретарі Сироті П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «AICEУкраїна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання судового рішення у вигляді ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини ухвали підписуються всім складом суду, проголошуються в судовому засіданні та приєднується до справи.
Роз’яснити сторонам, що з обґрунтованим текстом ухвали суду вони зможуть ознайомитися 13 жовтня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - відмовити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: