Справа № 2-349/13 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б.

Провадження № 22-ц/780/3265/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.

Категорія 44 16.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участю секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про встановлення межі, визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду та просив визнати недійсними державні акт на право власності на земельні ділянки площею 0, 40 га, видані на ім'я ОСОБА_3, визнати недійсним рішення виконкому Григорівської сільської ради від 23 листопада 2001 року, поділити порівну між позивачем і ОСОБА_3 самовільно зайняту останньою земельні ділянку, встановивши при цьому межу, зобов'язати Григорівську сільську раду виконати рішення про проведення інвентаризації зі змінами конфігурації земельних ділянок і скласти акти погодження меж. Крім того, ОСОБА_2 просив стягнути з сільської ради на його користь 10 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 1975 році позивачем було придбано будинок з присадибною земельною ділянкою площею 0, 389 га. В 1990 році поряд з позивачем ОСОБА_4 купила будинок з присадибною ділянкою. Збори уповноважених колгоспу наділили позивачу земельну ділянку площею 0, 25 га, а іншу частину купленої ним земельної ділянки площею 0,13 га дали в користування ОСОБА_5, оскільки на той момент дозволено було лише наділяти земельні ділянки площею до 0, 25 га. Однак, збори наділили ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 31 га, при цьому порушивши норми чинного на той момент земельного законодавства. В подальшому ОСОБА_3 почала виживати ОСОБА_5 з земельної ділянки площею 0, 13 га, в зв'язку з чим, сільська рада надала ОСОБА_5 іншу земельну ділянку, а земельна ділянка площею 0, 13 га залишилась в комунальній власності. В зв'язку з цим позивач з 2001 року почав звертатися до сільської ради про наділення йому частини земельної ділянки площею 0, 13 га для вирівнювання межі належної йому земельної ділянки, проте неодноразово йому було відмовлено. ОСОБА_2 стало відомо, що спірна земельна ділянка в 2001 році була передана в користування ОСОБА_3, оскільки вона користувалась нею на протязі 10 років. Позивач звернувся до ОСОБА_3 з пропозицією про поділ спірної земельної ділянки, проте у відповідач відмовила в грубій формі. Таким чином позивач вважає, що ОСОБА_3 зайняла незаконно спірну земельну ділянку площею 0, 13 га, оскільки їй було надано земельну ділянку більшої площі ніж це передбачено чинним на той момент земельним законодавством, не погоджено межі з сусідніми землекористувачами. ОСОБА_3 не користувалась земельної ділянкою 10 років.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 квітня 2013 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що землевпорядною організацією неправильно визначено точку встановлення межового знаку, межі спірної земельної ділянки ОСОБА_3 з ОСОБА_2 не погоджувала та при складанні зазначеного акту, на думку апелянта, мало місце службове підроблення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а апеляційну скаргу необгрунтованою, з виходячи з наступного.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0, 25 га була у користуванні ОСОБА_2, що підтверджується земельно-кадастровою книгою колгоспу «Ленінський шлях» в селі Григорівка (Т.1 а.с. 136-139).

Відповідно до рішення Виконкому Григорівської сільської ради народних депутатів від 19.06.1990 року, затверджено рішення зборів уповноважених колгоспу «Ленінська шлях», від 06.1990 року за № 2 про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки при будинку по вул. О. Кошового в селі Гусачівка Обухівського району в розмірі 0, 31 га та надано згоду на купівлю пустуючого житлового будинку (Т.1 а.с.228).

Відповідно до Договору купівлі-продажу будинку від 19.06.1990 року, ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_3 купила для тимчасового проживання жилий будинок, що знаходиться в селі Гусачівка та розташований на земельній ділянці площею 0, 31 га. (Т.1 а.с.229).

Відповідно до архівного витягу протоколу № 10 засідання виконкому Григорівської сільської ради від 23.11.2001 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про виділення спірної земельної ділянки площею 0, 2 га. (Т.1, а.с.49).

Відповідно до архівного витягу протоколу № 10 засідання виконкому Григорівської сільської ради від 23.11.2001 року ОСОБА_3 виділено спірну земельну розміром 0, 13 га в постійне користування (Т.1, а.с.244).

25.10.2004 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про передачу йому у приватну власність безкоштовно земельну ділянку площею 0, 25 га, розташовану біля його будинку по вулиці Кошового, 39 (Т.1 а.с.15).

Рішення № 5 Григорівської сільської ради від 30.09.2004 року ОСОБА_2, було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та сільськогосподарських споруд. (Т.1, а.с.16).

Відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки № 048180 та № 048181 від 19.05.2004 року ОСОБА_3 є власником земельних ділянок площею 0, 1514 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговуванню жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Вказаним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери 3223182002:02:010:0056 та 223182002:02:010:0057 (Т.2, а.с.4-9)

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивачу спірна земельна ділянка ані у користування, ані у власність у встановленому законом порядку не надавалася, тому його права та інтереси ОСОБА_3 не порушені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою, свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 106, 107 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З матеріалів справи вбачається, що спірна частина земельної ділянки перебуває у власності відповідачки ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку земельна ділянка не надавалася і належних і допустимих доказів про порушення його законного права чи інтересу оскаржуваними рішеннями ради чи видачею державних актів на право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_3 позивачем не надано, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилання апелянта на службове підроблення акту погодження меж не заслуговує на увагу, оскільки всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України жодними доказами не підтверджене.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному протягом двадцяти днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.В. Матвієнко