308/15702/13-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.09.2013 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бенца К.К.,
при секретарі Надь Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород подання державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, погодженого з начальником МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 за кордон,-
встановив:
До Ужгородського міськрайонного суду звернувся державний виконавець МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Губаль О.З. з поданням яке погоджене з начальником МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 за кордон. В обґрунтування вимог у поданні зазначається, що на виконанні в міському відділі ДВС знаходиться виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-2768 від 20.08.2004 р. виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області по цивільній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі ? всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 21.07.2004 року і до досягнення дитиною повноліття. 21.09.2004 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження , копію якої направлено боржнику ОСОБА_1 для виконання.
Заборгованість по аліментам станом на 01.08.2013 року складає 97813,63 грн. Станом на 22.08.2013 року боржником ОСОБА_1 не вчинено дій спрямованих на виконання рішення суду. При неодноразовому виході за адресою зазначеною у виконавчому документі боржника не вдалось застати вдома що засвідчено актом державного виконавця.
Відповідно до ч.2 ст.377-1ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. У судове засідання державний виконавець не з'явився, просив розглянути подання у його відсутності.
Дослідивши матеріали подання, суддя приходить до висновку, що дане подання є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав
В судове засідання державний виконавець не з'явився, з подання вбачається, що просить розглянути подання у його відсутності.
Згідно матеріалів подання, встановлено, що у МВ ДВС Ужгородського МРУЮ на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження 2-390/13 відкрите на підставі виконавчого листа №2-2768 виданого 20.08.2004 р. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі ? всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 21.07.2004 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 21.09.2004 року було зобов'язано ОСОБА_1 самостійно виконати вимоги виконавчого документу негайно та з'явитись 27.09.2007 року до державного виконавця.
З подання державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ вбачається, що вимоги виконавчого документа не виконуються і станом на 01.08.2013 року заборгованість по виконавчому провадженні відносно ОСОБА_1 становить 97813,63 гривень.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлені підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон в тому числі і у разіухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язання.
Як передбачено п.2 ст. 6 цього Закону, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, в тому числі аліментних, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Пунктом 18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.
Крім того, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Дана норма вказує, що таке право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто, наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні та додає відповідні докази.
Однак, до подання не надано суду доказів саме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань перед стягувачем, які є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон. Крім того, резолютивна частина подання не містить конкретних заходів (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого). Крім того у поданні відсутні відомості про те, чи громадянин ОСОБА_1 є документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон або ні.Із подання вбачається, що громадянин ОСОБА_1 не виконує рішення суду.
Між тим, відсутні докази того, що боржник ОСОБА_1 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2004р.
Із подання вбачається, що при неодноразовому виході за адресою зазначеною у виконавчому документі боржника не вдалось застати вдома що засвідчено актом державного виконавця, однак вказаний акт не приєднаний до подання.
Слід виходити з того, що процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за межі України прямо встановлений виключно нормами ЦПК України (ст. 377-1 ЦПК України).
Враховуючи наявні матеріали подання, приходжу до переконання, що державним виконавцем не були наведені факти, які безпосередньо б свідчили про наявність дійсної загрози виїзду боржника за кордон та ухилення від виконання судового рішення, не надано суду доказів саме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань перед стягувачем, які є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон, а тому подання як необґрунтоване не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 377-1 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області погодженого з начальником міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського
міськрайонного управління юстиції Закарпатської області про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 за межі України .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца