Справа  № 1-109

2008 року

                                                                       ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

             13 жовтня 2008  року                                            Городищенський  районний  суд                  

                                                                                             Черкаської  області 

             В  складі : 

головуючого  судді                                                                                                Савенко О.М.

при  секретарі                                                                                                        Срібняк Т.В.                  з участю  прокурора                                                                                          Мирошник В.П. 

             розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Городище кримінальну справу  про  обвинувачення:

              ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Городище, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, військовозобов»язаного, не одруженого, не працюючого, жителя м.Городище, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

              - у скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_1. 01 січня 2007 року близько 04 години 00 хвилин  перебуваючи в приміщенні будинку культури та дозвілля, що розташований по вул.Шишкіна в м. Городище Черкаської області, під час сварки, яка виникла на грунті з»ясування особистих відносин, умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, шляхом нанесення удару гумовим шлангом та кулаком правої руки по тілу та по голові гр.ОСОБА_2, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що супроводжувалися  правосторонньою після травматичною сенсоневральною туговухістю, які, згідно висновку експерта від 1 серпня 2007 року №42/82 відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров»я.                       

              В судовому засіданні, підсудний  ОСОБА_1. вину свою у скоєному злочині    визнав повністю і суду пояснив, що  1 січня 2007 року близько  04 години ранку до нього зателефонував ОСОБА_3, який приходиться його співжительці ОСОБА_4. рідним братом та повідомив, що його брата ОСОБА_5. біля клубу в урочищі «Чубівка» б»ють невідомі хлопці  Він залишив святкування Нового Року і сівши у власний автомобіль поїхав  з»ясувати, що сталося. Приїхавши на місце події, він вийшов із автомобіля і взявши із собою гумову шлангу пішов до будинку культури. Застав як тривала бійка між місцевими хлопцями і почав втручатися. Спочатку намагався припинити бійку , а саме вказувати всім присутнім, щоб вони розійшлися, а потім, коли до нього обличчям повернувся  потерпілий ОСОБА_2. і почав розмахувати кулаками, то нестримавшись вдарив його гумовим шлангом по спині. Потерпілий почав у відповідь йому погрожувати і він кулаком правої руки вдарив його в праву сторону обличчя, а потім в область вуха і живота. Після цього потерпілий заспокоївся і вони разом вийшли на двір.Поговоривши із потерпілим він сів у автомобіль і поїхав додому. Від»їхавши недалеко від будинку культури, він почув як знову дзвонить телефон і побачив, що телефонує ОСОБА_3., який повідомив, що бійка знов продовжилася. Розвернувши автомобіль він знову поїхав до клубу де вже були працівники міліції які забрали його до райвідділу міліції. Заподіяну потерпілому матеріальну та моральну шкоду він відшкодував і останній претензій до нього не має.

            Учасники судового розгляду не оспорюють фактичних  обставин справи, і тому, суд, вважає  за недоцільне дослідження доказів стосовно  обставин справи щодо обвинувачення підсудного  ОСОБА_1. за ст. 122 ч.1 КК України.  Учасники проти скороченого судового слідства,  де факти, які сторонами не оспорюються, вважаються дослідженими та встановленими  -   не заперечують.

           Підсудний та учасники судового розгляду вірно розуміють зміст цих обставин (об»єктивну та суб»єктивну сторони злочину), сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має. Учасникам судового розгляду  роз»яснені їх права, передбачені ст.299 КПК України,  а саме : відсутність  у них права подальшого оскарження цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

            Оскільки підсудний   ОСОБА_1. спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, то його дії слід кваліфікувати  за ч. 1 ст. 122 КК України.

               При призначенні міри покарання підсудному  ОСОБА_1., суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, і бере до уваги те, що підсудній  визнав свою вину; розкаюється;  за місцем проживання характеризується позитивно; має на утриманні неповнолітню дитину; до кримінальної відповідальності притягується не вперше; вчинив  злочин середньої тяжкості; не працює; відшкодував заподіяну потерпілому злочином  шкоду і примирився з ним,  і вважає за можливе і необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням   положень ст.75 КК України, остільки вважає, що саме таке покарання  є необхідним  й достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.  

                Обставинами, що пом»якшують   покарання  підсудного  ОСОБА_1., суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування збитку, примирення з потерпілим.

                Обставин, що обтяжують  покарання підсудного  ОСОБА_1. судом не встановлено.

                По справі  судових витрат не має.  .

                Цивільний позов  у справі не заявлено .

                Речових доказів при справі не має.

                Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

              визнати  ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання по даній статті у вигляді  1 (одного) року  обмеження волі.

             На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1  від  відбуття  призначеного  покарання з випробуванням,  якщо  він  протягом   однорічного  іспитового  строку  не  вчинить  нового  злочину  і  виконає  покладені  на  нього  обов'язки.

              На підставі ст. 76 п. 3,4 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.           

          Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

         Цивільний позов не заявлений. 

         Речові докази по справі  відсутні.

         Судових витрат не має.

         На вирок може бути подана апеляція до  Апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення. 

                Суддя :                                                                                     О.М.Савенко