Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року Справа №607/3851/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого - судді Стельмащука П.Я.

- при секретарі Гапій В.А.;

- за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

- представника позивачів - ОСОБА_3;

- відповідача - ОСОБА_4;

- представника відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_13 про встановлення нікчемності правочинів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 звернулись в суд із позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_13 про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посвідченого 04.03.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_14 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №425, договору купівлі-продажу 28/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, посвідченого 04.03.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_14 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №429, договору купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, посвідченого 31.07.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №3367, договору купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_11, посвідченого 03.08.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №3416, договору купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, посвідченого 21.09.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №4059, договору купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_12, посвідченого 11.11.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_16 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №1726.

В обґрунтування вимог вказують, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009р. за ОСОБА_8 визнано право власності на мансардний поверх загальною площею 243,4 кв.м., житловою площею 139,3 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_2. 01.03.2010р. проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_8 на дане майно. В березні, липні та серпні 2010 року ОСОБА_8 відчужив дане майно частинами на користь ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 У вересні 2010р. ОСОБА_10 свою частку мансардного приміщення відчужив на користь ОСОБА_4 А в листопаді 2010р. ОСОБА_9 свою частку мансардного приміщення відчужила на користь ОСОБА_12 Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010р. скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009р. Вироком Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 09.08.2011р. ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочину за ч. 3 статті 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене у великих розмірах) саме щодо незаконного заволодіння мансардним приміщенням по АДРЕСА_2, яке реконструювалось за кошти позивачів з метою створення мансардних приміщень у кожній з чотирьох квартир другого поверху цього будинку. Позивачі вважають, що дії відповідачів порушують публічний порядок, а також обмежують можливість позивачів володіти, користуватись та розпоряджатись належними їм частками мансардного приміщення. З цих підстав просять суд встановити нікчемність вищезгаданих договорів купівлі-продажу, так як відповідачі стверджують, що ці правочини правомірні.

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також представник ОСОБА_1 і ОСОБА_7 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа ОСОБА_13 в судове засідання не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, хоча не одноразово повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_12 подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 2 статті 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 та представник ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти позову та просили відмовити в його задоволенні, надавши усні пояснення, із яких випливає, що на їх думку, відповідачі при укладенні вищевказаних договорів діяли у відповідності до норм чинного законодавства, на час укладення ОСОБА_8 договорів з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 його право власності на мансардне приміщення було чинним, а отже він вправі був укладати правочини щодо відчуження належного йому майна. Також покупці даного майна вправі були в свою чергу відчужити належне їм майно, що й зробили ОСОБА_10 і ОСОБА_9 уклавши договори купівлі-продажу з ОСОБА_4 і ОСОБА_12 відповідно.

Ухвалою суду від 13.05.2013р. витребувано у приватних нотаріусів ТМНО ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 копії усіх вищезгаданих договорів купівлі-продажу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009р. за ОСОБА_8 визнано право власності на нерухоме майно - мансардний поверх загальною площею 243,4 кв.м., житловою площею 139,3 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_2.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25450075 від 01.03.2010р., на підставі даного рішення суду, за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_2.

04.03.2010р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 31,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №425.

04.03.2010р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу 28/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 67,3 кв.м., житловою площею 44,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №429.

31.07.2010р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 53,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3367.

03.08.2010р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 укладено договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 53,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3416.

В подальшому два з чотирьох приміщень були відчужені ще раз, а саме:

21.09.2010р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 53,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №4059.

11.11.2010р. між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку, загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 31,4 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_16 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1726.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010р. скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.12.2009р. про визнання за ОСОБА_8 права власності на мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 26.10.2010р. встановлено, що реконструкція проводилась з метою надбудови (розширення) чотирьох квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 власниками яких є відповідно: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_2, з влаштуванням входу до мансардного поверху з цих квартир, про що свідчать нотаріально завірені заяви власників зазначених квартир та архітектурно-планувальне завдання №735, затверджене начальником управління містобудування та архітектури Тернопільського міськвиконкому від 28.04.2006р.

Вироком Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 09.08.2011р., який набрав законної сили, ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочину за ч. 3 статті 190 КК України.

Згідно ч. 4 статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Із вироку Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 09.08.2011р. вбачається, що «ОСОБА_8 на початку січня 2005 року умисно з метою вчинення шахрайства, проживаючи в квартирі НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 та знаючи, що ОСОБА_1 проживає у квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 в квартирі НОМЕР_4 по АДРЕСА_2, які виявили спільне бажання побудувати над своїми квартирами мансардний поверх із влаштуванням індивідуальних входів до нього, шляхом зловживання довірою з метою заволодіти коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без наміру їх повернути, запропонував, що одноособово займеться будівництвом мансардного поверху та оформленням права власності на побудований мансардний поверх. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в цей час нададуть підсудному ОСОБА_8 кошти на будівництво, а після його завершення буде оформлено право власності на частки мансардного приміщення над їхніми квартирами на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, не завершивши робіт із будівництва мансардного поверху, підсудний ОСОБА_8 отримав, починаючи з грудня 2005 року по липень 2010 року від ОСОБА_1 кошти на будівництво в сумі 85500,00 грн. та від ОСОБА_2 - 79105,00 грн. У грудні 2009 року без їх відома звернувся в Тернопільський міськрайонний суд із позовом про визнання за ним права власності на мансардний поверх будинку АДРЕСА_2. Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду за ОСОБА_8 визнано право власності на мансардний поверх будинку АДРЕСА_2. Після цього з метою завершити свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_8 без відома потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, продав мансардні приміщення над їхніми квартирами стороннім особам, не маючи наміру повертати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримані від них в період з грудня 2005 року по липень 2010 року кошти, чим спричинив останнім шкоду у великих розмірах на загальну суму 164105,00 грн.»… «Покази свідків спростовують твердження підсудного ОСОБА_8 в частині, що він не вчиняв шахрайських дій та доводять факт усної домовленості на будівництво мансардного поверху на квартирами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 з виходами із цих квартир в мансардні приміщення, а також доводять те, що останній заволодів майном потерпілих, шляхом зловживання довірою».

Відповідно до ч. 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно із статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок зібраних по справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про часткову доведеність позовних вимог та вважає, що слід встановити нікчемність договорів купівлі-продажу, за якими продавцем був ОСОБА_8, так як його вина у незаконному заволодінні майном позивачів встановлена вироком суду і дані правочини можна кваліфікувати за статтею 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок. В частині встановлення нікчемності договорів за якими продавцями були ОСОБА_10 і ОСОБА_9, а покупцями - ОСОБА_12 і ОСОБА_4, суд не вважає доведеними позовні вимоги, так як позивачами не надано жодних доказів, які б свідчили про винні дії хоча б однієї із сторін правочинів щодо незаконного заволодіння майном позивачів. Посилання позивача на те, що дані правочини є нікчемними ще й в силу ч. 1 статті 27 ЦК України також не береться судом до уваги, як таке, що не підтверджене жодними належними і допустимими доказами.

В силу вимог статті 88 ЦПК України, слід стягнути із відповідачів на користь позивачів судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 535,27 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60-62, 88, 209, 212-215, 223, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_13 про встановлення нікчемності правочинів - задовольнити частково.

Встановити, що договір купівлі-продажу 22/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посвідчений 04.03.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №425, є нікчемним.

Встановити, що договір купівлі-продажу 28/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, посвідчений 04.03.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №429, є нікчемним.

Встановити, що договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, посвідчений 31.07.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3367, є нікчемним.

Встановити, що договір купівлі-продажу 25/100 частки мансардного поверху житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_11, посвідчений 03.08.2010р. приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3416, є нікчемним.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 535,27 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий П.Я.Стельмащук