Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 711/7601/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого - судді Демчика Р.В.,

при секретарі Криштоф Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Чепурної І.В. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, а саме в квартиру АДРЕСА_1 для перевірки майнового стану,-

встановив:

Державний виконавець Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Своє подання обґрунтовує тим, що на виконанні в Придніпровському відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-4096 від 17 листопада 2010 року, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВП «Черкаська ТЕЦ» боргу в сумі 2213 грн. 80 коп.

В процесі виконання вказаного виконавчого провадження, 16 квітня та 21 серпня 2013 року здійснювалися виходи за місцем виконання виконавчого документа: АДРЕСА_1, з метою перевірки майнового стану боржника та двері державному виконавцю не відчинили про що складено відповідні акти.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає до задоволення з підстав його необґрунтованості.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 травня 2011 року,старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-4096 виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 17 листопада 2010 року про стягнення ОСОБА_2 на користь ВП «Черкаська ТЕЦ» боргу в сумі 2213 грн. 80 коп.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

В матеріалах подання, мається інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 травня 2013 року з якої вбачається, що за ОСОБА_2 речове право на нерухоме майно не зареєстроване.

Як вбачається з актів державного виконавця від 16 квітня 2013 року та 21 серпня 2013 року в них відсутні данні, які б вказували на те, що під час проведення виконавчих дій були присутні поняті, а самі акти державного виконавця не відповідають п.1.5.2 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 2 квітня 2012 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для проникнення до вищезазначеного квартири недостатньо, обставини, викладені в поданні, не знайшли свого підтвердження через відсутність належних доказів, а також невідповідності наданих доказів фактичним обставинам.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 209, 376 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні подання державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Чепурної І.В. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, а саме в квартиру АДРЕСА_1 для перевірки майнового стану відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення або отримання її копії.

Головуючий: Р. В. Демчик