Справа № 464/4176/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/5351/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.

Категорія: 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Шашкіної С.А.,

суддів: Ніткевича А.В., Приколоти Т.І.,

при секретарі: Рванцовій О.О.,

з участю: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Шуневич Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі посилається на порушення норм судом матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи. Вказує, що у суду не було доказів стверджувати, що він перемістив газовий водонагрівач з кухні в ванну, оскільки з початку його встановлення такий знаходиться у ванній кімнаті. Зазначає, що акт від 19.06.1975 року його батько не підписував, а тому він не може бути доказом по справі.

Просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача в підтримання апеляційної скарги, пояснення представника відповідача Шуневич Т.П. на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ПАТ "Львівгаз" проведено обстеження квартири АДРЕСА_1, під час яких зроблено висновок про втручання ОСОБА_2 в існуючу газову систему шляхом встановлення зокрема, проточного водонагрівача типу "Вайлант" у приміщенні ванної кімнати, який, на їх думку з посиланням на проектно-технічну документацію, може знаходитися в експлуатації лише на площі кухні цієї квартири. У зв'язку з цим, 27.08.2012 року було припинено подачу газу у квартиру, яка у вересні 2012 року відновлювалася на певний час з метою надання можливості привести газову систему та газові прилади у квартирі у відповідність до вимог нормативних документів. Також судом встановлено, що за наслідками обстежень складалися відповідні акти та надавалися відповіді на звернення (скарги) ОСОБА_2, зокрема від 17.09.2012 р., 26.09.2012 р. та 21.12.2012р.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем обрано спосіб захисту порушених прав, що не встановлений законодавством.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на зібраних і оцінених судом доказах і відповідають нормам матеріального права.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту прав та інтересів можуть бути - визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними звинувачення його як споживача газу у самовільному перенесенні газового водонагрівача та припинення зловживання монопольним становищем щодо звинувачення у вчиненні вказаних дій. Однак, обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів не передбачений ст.16 ЦК України та Законом України "Про захист прав споживачів". Встановлено, що вимоги позивача по суті зводяться до відновлення газопостачання до квартири АДРЕСА_1, однак таких вимог у даному позові ОСОБА_2 не пред'являв.

Проаналізувавши суть заявлених позовних вимог та подані докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, подані сторонами докази, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: