Справа № 569/11360/13-ц

У Х В А Л А

"12" вересня 2013 р.

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Тимощука О.Я.

при секретарі Грібінчак К.П.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівному заяву ЗАТ «Рівненський ливарний завод» про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 03 червня 2013 року ухваленому у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги задоволені частково.

Представник відповідача Мельник І.А. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що представник був присутній в іншому судовому засіданні і, відповідно, не скористався своїм правом на подання заперечень та відповідних доказів.

В судове засідання представник заявника не з?явився, з причин, невідомих суду, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви, вважає її необґрунтованою і зазначив, що відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України відповідач мав не тільки зазначити обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і повідомлення їх суду, але й надати докази про це. Така вимога відповідачем не дотримана. Доказами, на які посилається відповідач є ухвала господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 року у справі №5019/2862/11 про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Рівненський ливарний завод», а також посилання на ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з тим, питанню мораторію на задоволення вимог кредиторів присвячено статтю 19, згідно якої дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Відповідач не надав суду доказів того, яке остаточне рішення на даний час прийнято господарським судом Рівненської області. Окрім того, пунктом 5 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів: на виплату заробітної плати та нарахування на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Більш того, згідно пункту 3 ст.19 зазначеного закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня),не застосовуються інші фінансові санкції за виконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд прийшов до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач посилається на те, що був повідомленим про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з»явився, через зайнятість в іншому судовому засіданні, однак судом до уваги така заява не прийнята, оскільки суду не подано жодного доказу, які б підтверджували цю обставину.

Посилання відповідача на те, що він не скористався своїм правом на подання заперечень та відповідних доказів необґрунтовані.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Оскільки відповідач не подав суду доказів, які б підтверджували обставини, викладені в заяві про перегляд заочного рішення від 14 червня 2013 року ухваленому у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди, будучи достовірно повідомленим про час і місце розгляду справи, двічі не з»явився в судове засідання і не повідомив про причини неявки, не подавав клопотань про відкладення розгляду справи, і докази, на які він посилається, не є істотними, тому заява представника ЗАТ «Рівненський ливарний завод» про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 231 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника ЗАТ «Рівненський ливарний завод» про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду від 03 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» про стягнення заробітної плати, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Згідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.Я. Тимощук