Справа № 1309/2036/12 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/4317/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.

з участю секретаря Рванцової О.О.

з участю ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 5 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання нерухомого майна таким, що передано в іпотеку, зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нерухомого майна таким, що передано в іпотеку та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що між ВАТ «Банк Універсальний» (тепер - ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_2 29 жовтня 2007 року укладено кредитний договір № 11-1/796к-07. Предметом договору є 220 000 доларів США , термін повернення кредиту - до 28 жовтня 2037 року, процентна ставка - 12,75 % річних. Цього ж дня між сторонами укладено нотаріально посвідчені договори іпотеки. Згідно вказаних договорів відповідачі передали позивачу в іпотеку квартири №№1 і 3 у будинку АДРЕСА_1. Під час дії договору іпотеки відповідачі провели переоформлення предмету іпотеки та внаслідок такого вони стали співвласниками будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_5 належить 12/25 часток, а ОСОБА_2 - 12/25 часток вказаного будинку загальною площею 158,3 кв. м. Вважає, що відповідачі свідомо не зберегли та здійснили перепланування предметів іпотеки без згоди на це іпотекодержателя, з метою унеможливити в подальшому виконання рішення суду, тим самим ухиляючись від виконання зобов'язань за кредитним договором. Фактично з 2009 року ОСОБА_2 кредит не погашає. Просить визнати спірний будинок, що належить відповідачам, таким, який переданий в іпотеку, як забезпечення вимог ПАТ «Універсал Банк», що випливають з кредитного договору № 11-1/796к-07 від 29 жовтня 2007 року, укладеного між сторонами; зобов'язати приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 внести відомості про нерухоме майно (спірний будинок) до Єдиного державного реєстру заборон та відчужень нерухомого майна та до Єдиного державного реєстру іпотек.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 5 березня 2013 року позов задоволено частково. Ухвалено визнати будинок АДРЕСА_1, загальною площею 158, З кв.м, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 (12/25 часток) та ОСОБА_2 (13/25 часток), таким, що переданий в іпотеку, як забезпечення вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», які випливають з кредитного договору № 1 1-1/796к-07 від 29 жовтня 2007 року, укладеного між сторонами. У задоволенні позовної вимоги, щодо зобов'язання приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинити дії відмовлено за безпідставністю. Проведено розподіл судових витрат.

Рішення оскаржили відповідачі.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, вказують, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи. Зазначають, що не проводили перепланувань у переданих в іпотеку квартирах. З відома позивача вони переоформили власність на будинок, який знято з балансу місцевої ради. Просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити та залишити оскаржуване рішення без змін, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскільки з висновками суду в частині задоволеної позовної вимоги погодитися не можна.

Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК, ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у спосіб, визначений законами України.

На підставі ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення в частині задоволених вимог цьому не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що згідно кредитного договору № 11-1/796к-07 від 29 жовтня 2007 року позивачем надано кредит в сумі 220 000 грн. ОСОБА_2 з кінцевим терміном погашення 28 жовтня 2037 року та сплатою 12,75% річних (а.с. 22-26). Відповідно до нотаріально посвідчених іпотечних договорів від зазначеної дати ОСОБА_2 і ОСОБА_5 для гарантії забезпечення виконання вказаного вище кредитного договору передали позивачу в іпотеку належні їм на праві власності квартири №1 і №3 у будинку АДРЕСА_1 (а.с.10-15). Відповідно до п.3.1.8 договорів, за яким в іпотеку передано квартири №1 і № 3, іпотекодавець зобов'язаний передати іпотекодержателю оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки. Апелянти стверджують, що після укладення договорів такі документи були передані іпотекодержателю. Цю обставину не заперечує представник банку.

Не можна погодитися з висновками суду першої інстанції в тій частині, що відповідачі, не повідомивши іпотекодержателя, вчинили дії з перереєстрації предметів іпотеки (квартир №№ 1 і 3) у житловому будинку АДРЕСА_1, перепланування квартир з оформленням за ними права власності на вказаний будинок з видачею свідоцтва про право власності, яке зареєстровано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 12 лютого 2008 року; оскільки такі дії вони вчинили при наявності оригіналів правовстановлюючих документів, які зберігав позивач. Відтак, слід зробити висновок, що перереєстрація права власності на предмети іпотеки проведена з відома іпотекодержателя. Виходячи з цього, колегія суддів прийшла до висновку, що сторони договорів іпотеки розпорядилися своїми правами щодо предметів іпотеки за погодженням між собою, що узгоджується з принципом диспозитивності договору. Спірний будинок є предметом власності відповідачів та відмінний від таких об'єктів власності як передані в іпотеку відповідно до зазначених вище договорів іпотеки квартири у цьому будинку. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту свого права (вимога про визнання предметом іпотеки будинку в цілому) не відповідає положенням ст. 16 ЦК України, у зв'язку з чим не можна погодитися з висновками суду в частині задоволення позову.

Виходячи з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, колегія суддів приходить до висновку, що перереєстрація права власності на спірний будинок, у якому знаходяться передані в іпотеку відповідачами квартири, проведена останніми з відома іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів про порушення прав позивача не надано.

Вказані обставини не були враховані судом при ухваленні оскаржуваного рішення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у частині задоволених вимог не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що полягає у неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо визнання предметом іпотеки спірного будинку.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимоги про зобов'язання нотаріуса до вчинення дій.

При встановленні фактичних обставин щодо цієї вимоги судом першої інстанції не було порушено норм матеріального і процесуального права, рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та обставинам справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів.

З такими висновками суду слід погодитися, оскільки в цій частині ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Оскаржуване рішення в цій частині слід залишити без змін, оскільки при вирішенні цих вимог суд правильно визначив характер спірних правовідносин та встановив дійсні обставини справи.

Керуючись ст.303, п.1,2 ч.1, ст.307, ст. ст. 308, 309, 313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 5 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання будинку АДРЕСА_1 загальною площею 158,3 кв.м, який належить ОСОБА_5 (12/25 часток) та ОСОБА_2 (13/25 часток), таким, що переданий в іпотеку для забезпечення вимог позивача, які випливають з кредитного договору № 11-1/796к-07, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: