ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

07.11.2006

Справа №2-21/15844-2006

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Сімферопольський авторемонтний завод імені Куйбишева”, м. Сімферополь,

про стягнення 38410,64 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Архіпова Л.Г., провідний спеціаліст, д/п № 01/1842 від 26.06.2006 р.

Відповідач Шемєтова О.В., представник, д/п б/н від 14.06.2006 р.

         Сутність спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, звернувся до Господарського Суду АРК із позовом до ВАТ "Сімферопольський авторемонтний завод імені Куйбишева", м. Сімферополь, у якому просить стягнути суму неустойки за користування нерухомим майном у розмірі 38410,64 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовані наступним. 20.05.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна, а саме: будівля клубу-їдальні загальною площею 1434 кв. м., яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Телєгіна, 16-а. Договір оренди був укладений строком до 18 травня 2005 р. Листами від 15.06.2005 р. та 29.07.2005 р. позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна. Однак відповідач продовжує користуватися державним майном без оформлення відповідного договору оренди та внесення орендної плати за користування майном.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання з’явився, надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, та вказує, що позовні вимоги заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2005 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, та Відкритим акціонерним товариством “Сімферопольський авторемонтний завод імені Куйбишева”, м. Сімферополь, був укладений договір оренди державного нерухомого майна.

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Орендодавець за договором) на підставі наказу Фонду майна АРК від 16.03.2004 р. № 189 “Про затвердження результатів конкурсу на право укладення договору оренди державного нерухомого майна – будівлі клубу-їдальні, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Телєгіна, 16-а, та передачі в оренду  ВАТ “Сімферопольський авторемонтний завод імені Куйбишева” передає державне нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ВАТ “Сімферопольський авторемонтний завод імені Куйбишева”, - будівля клубу-їдальні площею 1434 кв. м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Телєгіна, 16-а, а відповідач (Орендар за договором) приймає його у строкове платне користування за актом приймання-передачі.

Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що передача майна в оренду не тягне за собою передачу Орендарю права власності на це майно. Власником даного майна залишається держава, а Орендар користується їм протягом строку оренди.

У разі припинення дії договору майно залишається на балансі Балансоутримувача. Орендар повертає майно у порядку, встановленому цім договором  при передачі майна (пункт 2.4. договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що договір діє протягом з 20.05.2004 р. по 18.05.2005 р.

Зміна або розірвання договору може мати місце за узгодженням сторін. Змінення та доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів та оформлюються додатковими угодами до договору оренди. Одностороння відмова від виконання договору та додаткових угод до нього не допускається (пункт 8.3. договору).

Пунктом 8.8. договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: до закінчення терміну дії при наявності заяви однієї із сторін про припинення, приватизації об’єкту оренди за участю Орендаря, втрати об’єкту оренди, достроково за узгодженням сторін або за рішенням Господарського суду, банкротства Орендаря.

У разі відсутності заяви однієї з сторін  про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення дії договору він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, які були передбачені договором (пункт 8.7. договору).

Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору найму  наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Проте позивач не надав належних доказів наявності підстав для нарахування неустойки у зв’язку з припиненням дії договору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, позивачем нараховано неустойку за період з 15.07.2005 р. по 17.08.206 р., а позовні вимоги щодо стягнення неустойки заявлені 16.09.2006 р. (відповідно до поштового штемпеля).

У відповідності зі ст. 232 п. 6 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Пункт 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік  застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При нарахуванні неустойки позивачем недотримано вимоги ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 258 Цивільного кодексу України, про що заявлено відповідачем у судовому засіданні, що відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Виходячи з викладеного, суд не має підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення неустойки за період 15.07.2005 р. – 17.08.2006 р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 29 листопада 2006 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 258, 785, 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.