АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/371/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.

Провадження № 22-ц/789/1019/13 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 і його представника адвоката ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_5, Збаразька міська рада Тернопільської області про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на землю,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Збаразького районного суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_5, Збаразька міська рада про визнання недійсним державного акту серії І-ТР №027579, виданого 10.10.2001 року на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Збаразької міської ради №297 від 15.06.2000 року та скасування державної реєстрації права приватної власності на землю. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона разом із ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, за яким закріплено земельну ділянку площею 0,20 га, тому має рівне з відповідачем право на приватизацію землі. Зазначене господарство відносилося до типу "колгоспних дворів" і земельна ділянка площею 0,20 га, закріплена за ним для користування усіма членами колгоспного двору, до яких належали й вона з мамою, а тому наявність оспорюваного державного акту та його державна реєстрація позбавляє її права користування своєю частиною земельної ділянки. Крім того, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року визнано протиправним та скасовано рішення Збаразької міської ради народних депутатів від 15.06.2000 року № 297, яким надано у власність відповідача спірну земельну ділянку та на підставі якого виданий відповідний державний акт.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано не чинним державний акт на право приватної власності на землю серії І-ТР № 027579, виданий 10 жовтня 2001 року Збаразькою міською Радою народних депутатів Тернопільської області на підставі рішення Збаразької міської ради народних депутатів № 297 від 15 червня 2000 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3447 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,20 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,1 га, для ведення ОПГ - 0,1 га, в межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1.

Скасовано державну реєстрацію Збаразькою міською Радою Тернопільської області державного акту на право приватної власності на землю серії І-ТР №027579, виданого 10 жовтня 2001 року Збаразькою міською Радою народних депутатів, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за реєстровим № 3447 про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,20 гектарів для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,1 га, для ведення ОПГ - 0,1 га, в межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідач ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду Тернопільської області.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Вказані порушення пов'язує з безпідставним незастосуванням судом наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог позивача, неврахуванням наявності рішення суду по справі за аналогічним позовом матері позивача, якій відмовлено у задоволенні позовних вимог. Також, звертає увагу, що висновки суду в частині належності будинковолодіння та земельної ділянки до типу "колгоспного двору" не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 і його представник адвокат ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, просили її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.

Треті особи ОСОБА_5, представник Збаразької міської ради Тернопільської області, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до ст.305 ЦПК України, на думку колегії суддів, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання нечинним державного акту та скасування державної реєстрації права власності на землю, суд першої інстанції виходив з факту наявності такого, що вступило в законну силу, рішення адміністративного суду про скасування рішення Збаразької міської ради народних депутатів № 297 від 15 червня 2000 року, на підставі якого ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю від 10 жовтня 2001 року, а також з того, що позивачем не пропущено передбачений законом строк звернення до суду за захистом порушеного права.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони достатньо мотивовані, відповідають нормам матеріального та процесуального права, грунтуються на матеріалах справи.

Так, судом установлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, як члени колишнього колгоспного двору є співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1.

Рішенням Збаразького районного суду від 10.02.2002 року проведено реальний розподіл даного будинковолодіння між сторонами (а.с.112-114).

Земельна ділянка не розподілялась.

Рішенням Збаразької міської Ради № 297 від 15.06.2000 року надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1.

На підставі вищевказаного рішення 10 жовтня 2001 року ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку площею 0,20 га.

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2013 року, рішення Збаразької міської ради № 297 від 15.06.2000 року, яке стало підставою для видачі ОСОБА_1 державного акту, визнано протиправним і скасовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що обставини, встановлені такими, що вступили в законну силу рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 10.02.2002 року, і зокрема, що будинковолодіння, в якому проживають сторони по справі і за яким закріплено спірну земельну ділянку, відносилось до колишнього колгоспоного двору, членами якого були ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а також постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року, якою встановлено протиправність рішення Збаразької міської ради, що стало підставою для видачі оспорюваного державного акту ОСОБА_1, доказуванню при розгляді даної справи не підлягають.

При цьому доводи апелянта щодо фальсифікації документів, на підставі яких прийнято Збаразьким районним судом рішення від 10.02.2002 року, як такі, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами (вироком суду про засудження за підробку документів осіб, які видали на думку відповідача фальсифіковану довідку, що покладена в основу рішення) на увагу колегії суддів не заслуговують.

Такими, що відповідають вимогам закону є й висновки суду в частині безпідставності тверджень ОСОБА_1 щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Так, враховуючи те, що державний акт про право приватної власності на землю є похідним від рішення органу, на підставі якого його видано, і скасування його неможливе без скасування рішення, на підставі якого його видано, а також те, що рішення Збаразької міської ради № 297 від 15.06.2000 року, на підставі якого видано ОСОБА_1 державний акт про право власності на землю, визнано згідно рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року протиправним і скасовано, при цьому не встановлено порушень позивачем ОСОБА_3 строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, то лише з часу скасування останнього, на думку колегії суддів, позивачу слід рахувати строк для звернення за захистом порушеного права у даній справі, що розглядається в порядку цивільного судочинства, тобто з 31.05.2012 року. А тому відсутні підстави вважати, що даний строк є пропущеним.

Не заслуговують на увагу суду й твердження апелянта в частині неврахування судом першої інстанції наявності рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19.02.2013 року у справі за аналогічним позовом матері позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_1, яким позивачу у позові про визнання незаконним державного акта на право власності на землю та скасування державної реєстрації відмовлено (а.с.31-32), оскільки, по-перше, ОСОБА_3 не була стороною даного спору, а по друге, як вбачається зі змісту вказаного рішення підставою відмови в позові ОСОБА_5 є обрання позивачем способу захисту, що не відповідає ст.16 ЦК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують; рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.ч. 1, 2; 313 ч. 1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ч.ч.1,2; 317 ч.1, 319 ч.1, 324 ч.1 п.1, 325 ч.1 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська