Справа № 361/7929/13-к

Провадження № 1-кп/361/416/13

12.09.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

12 вересня 2013 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурора - Остапець Т.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари, отримані від старшого прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області радника юстиції Таран Л.В. обвинувальний акт по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130002219 від 14 травня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово офіційно не працюючого, міра запобіжного заходу тримання під вартою обрана судом 12.07.2013р. на строк до 09.09.2013року, раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 20 червня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.186ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, іспитовий строк 2 роки, міра запобіжного заходу тримання під вартою обраний судом 12.07.2013р.,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186ч.2 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 в період відбуття покарання, вчинив повторно відкрите викрадення чужого майна(грабіж) за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимий та маючи не зняту і непогашену судимість, в період іспитового строку при відбуванні покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2012 року, згідно якого він був засуджений за ст.186ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст..75 КК України на два роки на шлях виправлення не став та при відбуванні покарання знову вчинив повторно злочин за таких обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 14 травня 2013 року близько 17 години, перебуваючи у продуктовому магазині ФОП «ОСОБА_4», що розташований по АДРЕСА_2, помітив на шиї у продавця ОСОБА_3 золотий ланцюжок з хрестиком і в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення належного ОСОБА_3 майна, а саме - золотого ланцюжка, на якому висів золотий хрестик із зображенням образу Ісуса Христа.

У той час, коли потерпіла ОСОБА_3 знаходилася за прилавком та була повернута передом, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення належного потерпілій ОСОБА_3 майна, протягнув праву руку та різко зірвав з шиї ОСОБА_3 золотий ланцюжок 585-ї проби, довжиною 50 см., вагою 4,5 г., вартістю 2182,50грн., на якому висів золотий хрестик 585-ї проби із зображенням Ісуса Христа вагою 2,5 г. вартістю 1212,50 грн., а всього на загальну суму 3395 грн.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном потерпілої на власний розсуд, внаслідок чого спричинив їй майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_1 вчинив повторно відкрите викрадення чужого майна(грабіж).

Його дії кваліфіковано за ст.186ч.2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що раніше був засуджений за грабіж і відбував покарання, перебував на обліку в інспекції, оскільки йому був встановлений іспитовий строк. 14 травня цього року приблизно біля 17 години він зайшов в магазин купити сигарет і помітив в продавця золотий ланцюжок з хрестиком та ривком руки зірвав його і вибіг з магазину. В подальшому викрадену цепочку з хрестиком продав незнайомому чоловікові в м.Києві за 800 грн., які витратив на власні потреби.

За себе повідомив, що проживає з мамою, тимчасово ніде не працював, раніше був судимий і зараз відбуває покарання за аналогічний злочин, перебуває на обліку в інспекціє в зв'язку з встановленням іспитового строку. За скоєне жалкує, просить суворо не карати.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна(грабіж) і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.186ч.2 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.186ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався позитивно, на даний час є засудженим, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання відповідно до санкції ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд, враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, думку прокурора, приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, оскільки він інкримінований злочин вчинив в період іспитового строку, а призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинуваченого до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню ОСОБА_1 та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

На підставі ст.71 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком, вважає за необхідне приєднати до цього покарання частково не відбуте ним покарання відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2012 року за яким його було засуджено за ст.186ч.1 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України на два роки.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України по справі не застосовувались за виключенням міри запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 стосовно якого була обрана у виді тримання під вартою, тому суд вважає що такий запобіжний захід слід залишити йому на час вступу вироку в законну силу з утриманням його на цей період в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

Цивільний позов по справі не заявлявся, речових доказів та процесуальних витрат немає.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.186ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за попереднім вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2012 року у виді 3-х місяців позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 4(чотири) роки 3(три) місяці.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, з утримуванням в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 11 липня 2013 року.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1, який перебуває під вартою в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя /підпис/ М. Д. Рабець